facebook

«Не тягніть дитину на перший урок, якщо вона невиспана…» Усе про новий навчальний рік

«Не тягніть дитину на перший урок, якщо вона невиспана…» Усе про новий навчальний рік

Уроки воєнного часу

1 вересня в Україні стартує новий навчальний рік – уже другий в умовах повномасштабної війни. Цього року освітні заклади впроваджують низку змін, щоби зробити навчальний процес максимально доступним і комфортним. Діятимуть три форми навчання: онлайн, офлайн і змішана. Спрощується програма для тих, хто навчається в українській школі з-за кордону, дітей вчитимуть орієнтуватися на місцевості і керувати дронами. А новий міністр освіти Оксен Лісовий зауважує, що можна пропустити перший урок, якщо дитина невиспана через повітряні тривоги.

«Главком» розповідає, якою буде українська шкільна освіта у 2023-2024 навчальному році.
Формат навчання обиратимуть батьки
Отже, форматів навчання буде три: очний, дистанційний і змішаний (коли діти приходитимуть у школу лише писати контрольні, лабораторні тощо). Щоби запровадити очну форму, школа має бути забезпеченою укриттям, куди помістяться усі діти і вчителі. Як повідомляє Міністерство освіти і науки України, рішення про те, чи придатна очна форма навчання для області, ухвалюють ОВА (обласні військові адміністрації).

Далі за яким форматом працюватиме школа, вирішуватиме директор. У пріоритеті – очний, особливо для початкових класів. Школи також можуть організовувати позмінне навчання, або змішане – один день очно, наступний – онлайн.

Батьки зі свого боку також можуть обирати, підходить їм вибір директора чи краще перевести дитину на екстернат, або в іншу школу, де є укриття, а отже, доступна очна форма навчання. У міністерстві це назвали «створення умов для «тимчасового переведення» з однієї школи (де нині немає укриття) до іншої (з укриттям) зі збереженням місця»

У регіонах, де очне навчання організувати неможливо, шукають інші можливості. Для онлайн-освіти вчителі отримали майже 96 тис. ноутбуків, а школярі – близько 36 тис. девайсів. Відкрито 60 цифрових освітніх центрів, обладнаних усім необхідним для навчання та дозвілля. Діти можуть там проводити вільний час, навчатися або спілкуватися з однолітками, зазначають у міністерстві. Очікується, що до кінця 2023  року відкриється ще 100 таких центрів, учні отримають ще 40 тис. гаджетів та 1600 Wi-Fi роутерів в укриття.

Щодо підручників, то за словами заступника міністра освіти Андрія Сташківа, до обласних баз уже доставили майже 4 млн підручників – 82% від загального замовлення. Нові навчальні посібники для 1 і 10 класів цього року не друкуватимуть, адже програми для цих класів не оновлювалися, на відміну від 5 і 6 класів.

«Через війну й обмежене фінансування мусимо розставляти пріоритети», – пояснює Андрій Сташків.

Також підписані договори на закупівлю 440 шкільних автобусів, щоби діти мали доступ до освіти. Частину з цих автобусів навіть встигли доставити в області та громади, а до 1 вересня мають укласти угоди на закупівлю ще 40 автобусів.
Ситуація з укриттями
Як повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, наразі 68% освітніх закладів мають укриття різного типу, що дозволяють розмістити 4,7 млн учнів та вчителів. Прем’єр-міністр визнає: цього недостатньо.

«Місцева влада повинна діяти активніше. Гроші на укриття уряд виділив ще у квітні – 1,5 млрд грн. У 2023 році плануємо облаштувати майже 1,5 тис. укриттів, загалом їх треба збудувати 5,4 тис. Всі вони мають відповідати критеріям надійності, безбар’єрності та енергоефективності», – зазначив Шмигаль.

Оксен Лісовий у коментарі «Суспільному» зазначив, що навчальні заклади на заході України оснащені укриттями краще, ніж на сході, де відбуваються активні бойові дії. Найгірше з укриттями на Луганщині, Донеччині та Запоріжжі. Також наразі невідомо, чи буде на Харківщині з 1 вересня 2023 року очне навчання.
Одночасно в очному навчальному процесі можуть брати участь педагоги та школярі кількістю не більшою, ніж місткість укриття
«У самому Харкові, швидше за все, таке рішення (про очне навчання – «Главком») прийнято не буде. Там є експеримент із навчанням у метро, це є достатньо неповноцінним навчанням, хоча ми розуміємо, що громади шукають різні виходи»,– сказав міністр. За його словами, 1,5 млрд грн, виділені на облаштування укриттів у школах, розподілені між регіонами за відповідним коефіцієнтом, залежно від рівня ризиків і небезпек. Станом на сьогодні 67% закладів освіти забезпечені укриттями, 75% з них – школи», – каже Лісовий.

Чтайте також:  Коли в українських школах розпочнеться навчальний рік: відповідь голови МОН

Як повідомив в ефірі телемарафону заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків, у Харкові, Миколаєві, Запоріжжі, Одесі, інших прифронтових містах зараз працюють над тим, щоби з 1 вересня окремі школи, які будуть облаштовані відповідними укриттями, могли відновити хоча б змішаний формат навчання і частина дітей могла відвідувати школу. Не планують повертатися цього року до очного навчання у чотирьох областях: Донецькій, Луганській, Херсонській та Запорізькій. Андрій Сташків зазначив, що там мають намір покращити і оптимізувати систему дистанційного навчання. Особливу увагу приділятимуть забезпеченню учнів і вчителів необхідними гаджетами для ефективної навчальної взаємодії.

За словами віцепрем’єр-міністра – міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, уряд наразі спілкується з міжнародними партнерами, щоби вони допомогли реалізувати проєкт із забезпечення усіх шкіл укриттями.

У Києві зі 180 тис. школярів близько 138 тис. почнуть навчальний рік у форматі офлайн, повідомив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.

«Наразі школи, у яких є укриття, готові одночасно прийняти 145 тис. осіб, а заяви про очне навчання дітей написали 138 тис. батьків. Треба зауважити, що кількість місць в укриттях різних шкіл коливається, тому одночасно в очному навчальному процесі можуть брати участь педагоги та школярі кількістю не більшою, ніж місткість укриття. Для того, щоби освітній процес не припинявся навіть під час тривоги, облаштовані навчальні класи, забезпечені всім необхідним. Кожен день буде починатися з нагадування учням про заходи безпеки під час оголошеної тривоги», – сказав чиновник.

Він також наголосив, що батьки зможуть змінювати формат навчання.

«Ми даємо змогу обрати не тільки між онлайн- чи офлайн-навчанням, а й застосувати індивідуальний підхід, що особливо важливо для дітей, які перебувають за кордоном і відвідують ще й місцеві школи. Онлайн-навчання можливе і у класах, де діти навчаються очно – наші школи у достатній кількості обладнані необхідною технікою для віртуальної присутності дитини на навчанні. Учні шкіл, які не відкриються для очного навчання, можуть за наявності місць перейти до іншого закладу для отримання освіти офлайн», – додав Мондриївський.

Урок ментального здоров’я і доброчесності. Як зміниться навчальна програма
Міністерство освіти і науки запропонувало школам 1 вересня провести урок про ментальне здоров’я: «Ти як? Повертаємось до школи!». Тема – важливість психічного здоров’я, методичні рекомендації розробили для 1-6 та 7-11 класів.

«Запропонований урок «Ти як? Повертаємось до школи!» навчить дітей кількох технік саморегуляції для того, щоби подолати страх чи тривожність, заспокоїтися, розслабитися та підтримати себе як під час навчання, так і у позашкільному житті. Матеріали уроку містять відеозвернення психологів, які розкажуть дітям про те, як працюють наші емоції, та покажуть прості вправи, що допоможуть стабілізуватися у складні моменти», — інформує Міносвіти. У сценарії для вчителів також є інформація про те, як дорослі зараз можуть підтримати дітей, містяться ресурси з вправами і техніками психологічної самодопомоги і посилання на групи підтримки для освітян та онлайн-курси про вчителювання у час кризи.

Чтайте також:  Ці діти з України не матимуть обов’язку відвідувати заклади освіти в Польщі з наступного навчального року

Також Міністерство освіти і науки спільно з ЮНІСЕФ розробляє практикум із мінної безпеки для школярів. Цей курс викладатимуть усім дітям, а інформацію адаптують під кожну вікову групу. Освітяни уже створили навчальні посібники для вчителів.

На уроках інформатики більше уваги приділятимуть новітнім тематикам. Зокрема будуть уроки про штучний інтелект, програмування.

Предмет «Захист України» планують перевести у більш практичний формат. Дітей навчатимуть надавати домедичну допомогу, орієнтуватись на місцевості і керувати дронами.

Аби розвивати креативність школярів, планується проводити наукові експедиції з географії та історії. Для цього розроблять спеціальні маршрути. А ще діти зможуть влаштовувати власні вистави і показувати їх у справжніх театрах. Це розкриватиме їх творчий потенціал.
Школам Львова рекомендовано заборонити користування телефонами під час навчального процесу
Українська академія лідерства, спільно з Vox Ukraine та Офісом доброчесності НАЗК розробили для освітян посібник із проведення занять-воркшопів про доброчесність. Автори рекомендують проводити воркшопи для груп з 10-30 учасників і учасниць віком від 14 до 18 років. Посібник містить вправи, орієнтовні уявні ситуації та проблемні питання, які допоможуть школярам розкрити питання доброчесності та знайти для себе відповіді стосовно її важливості у житті.

Наступний пункт – це скоріше не про нововведення, а про зміну ставлення до школярів. Новий міністр освіти Оксен Лісовий заявив, що не обов’язково тягнути дитину на перший урок, якщо вона не виспалася.

«Це нормально – пропустити заняття і наздогнати тему пізніше. Наприклад, на платформі Всеукраїнської школи онлайн. Треба бути реалістами і розуміти, що втомлена дитина навряд зможе сприймати матеріал і  мати необхідний рівень концентрації», – каже він. На думку Лісового, у навчальному процесі освітяни мають фокусуватися на головному і керуватися академічною свободою.

У регіонах запроваджують власні новації. Наприклад у школах Львова планують заборонити користування телефонами під час навчального процесу. Але поки це матиме рекомендаційний характер і кожен заклад освіти ухвалюватиме рішення самостійно.

Також у львівських школах планують запровадити «стоячі» (ті, за якими працюють стоячи) парти – 30% від загальної кількості.

У Черкасах з 1 вересня у 7-х класах закладів загальної середньої освіти буде реалізовано регіональний освітній проєкт «Моя Черкащина» – одну годину на тиждень дітям розповідатимуть історію міста та регіону. Для цього вже надруковано посібники і навіть зроблено їхні електронні версії.

У 39 територіальних громадах 17 областей України, у тому числі на  Київщині, реалізовуватимуть експериментальний проєкт «Спеціаліст із безпеки в освітньому середовищі», мета якого виявляти та усувати загрози безпеці школярів. Для цього у закладах освіти регіону запровадять відповідну посаду, інформує Київська обласна військова адміністрація.

Спеціаліст із безпеки має піклуватися про безпеку учасників освітнього процесу, взаємодіяти поліцією, рятувальниками, органами місцевого самоврядування, батьківськими комітетами та громадськими організаціями.

Лише український компонент: новації для дітей закордоном
Раніше школярі, які через війну виїхали за кордон, мали відвідувати іноземну школу і вчитися дистанційно в українській, аби потім скласти ЗНО і вступити у виш. Зрозуміло, що таке навантаження витримували не усі, і батьки з часом «забивали» на українську школу та дозволяли пропускати уроки.

Чтайте також:  Синдром невдахи. Олег Чабан пояснив, чому не треба сварити дітей за оцінки, і порадив розповісти їм про свою першу двійку

Відтепер діти зможуть проходити лише 6-8-годинний тижневий український блок (залежно від класу це українська мова, література, історія України, географія, тобто вивчають лише український компонент «для уникнення подвійного навантаження, але збереження зв’язку з державою»). Інші базові предмети учні вивчатимуть у місцевих школах, а потім оцінки будуть зараховані в українських, для цього спрощено систему перезарахування навчальних дисциплін.

Очікується, що це суттєво зменшить навантаження на школярів, оскільки їм не доведеться двічі проходити ті ж теми з фізики, математики, біології чи астрономії в українській школі та іноземній.

Зарплати вчителям піднімуть, але не зараз
На 2023-2030 роки Міносвіти планує реалізувати глобальну реформу оплати праці вчителів. Пілотування цього проєкту почнеться у 500 школах уже наступного календарного року, а протягом 2023-2024 навчального року відбудеться експертиза нової системи.

Як зазначив міністр, єдина тарифна сітка – це «інструмент радянських часів, який уже зламано». Відповідно до сучасної системи нарахування зарплати посадовий оклад може складати менше половини зарплати педагога – він охоплює лише 18 годин уроків, натомість існують 59 різних надбавок і доплат.

Водночас міністр зазначив, що питання підвищення зарплат вчителям – це триваліший проєкт.

«Ми розуміємо, що сьогодні у країні війна і бюджет спрямований на оборону і, звичайно, це пріоритет номер один. Але ми не можемо не думати і не планувати підвищення зарплати вчителям, бо те, що ми на сьогодні маємо, на жаль, не відповідає тій соціальній ролі вчителя, яку він несе і тому значенню, яке він має для формування суспільства», – сказав Лісовий.

До того ж команда Міністерства освіти і науки України працює над відновленням реформи «Нова українська школа» (НУШ), зокрема, анонсоване рішення про повернення фінансового забезпечення НУШ.

Заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків нагадав, що перший потік учнів НУШ уже переходить у шостий клас. І, хоч минулого року багато складників реформи були у напівзамороженому стані, дітей продовжували навчати за новими стандартом і програмами.

«Тож маємо забезпечити цілісність навчання та відновити повноцінне впровадження НУШ, наскільки це можливо під час війни», – наголосив Сташків. За його словами, Міносвіти зараз погоджує з урядом рішення про виділення коштів на НУШ, а саме на впровадження її в базовій школі. На ухвалення рішення очікують найближчими тижнями.

«Це кошти, які можна виділити завдяки залишку освітньої субвенції у державному бюджеті. Тобто МОН не залучає додаткові кошти держбюджету на фінансування НУШ», – пояснив заступник міністра.

Ці гроші, як він зазначив, можна буде використати на закупівлю засобів навчання для 5-6 класів, придбання навчально-методичної літератури, мультимедійного та комп’ютерного обладнання, меблів для пілотних класів.

Як додав Андрій Сташків, окремо будуть передбачені кошти на підвищення кваліфікації вчителів.

Взимку – канікули, влітку – навчання
Навчальний рік 2023/24 триватиме до 28 червня. Його продовжили, аби надолужити ймовірні вимушені перерви в освітньому процесі, оскільки експерти прогнозують вимкнення електроенергії і прийдешніх осені та зими.

А от зимові канікули стануть довшими. При цьому школи, які не випадатимуть із графіка, зможуть завершити навчання раніше – це вирішуватиме керівництво закладів.

Джерело.


Повернутись вверх