Олена Литвиненко поділилася вправами й техніками для проведення ефективного адаптивного періоду.
Перехід до п’ятого класу — складний та відповідальний момент в житті кожного учня, його батьків та вчителів. З початком навчання у середній школі в житті дитини відбувається безліч змін: нові викладачі та нові навчальні дисципліни, нові обсяги завдань, зрештою, нові кабінети та коридори, а іноді й зовсім нова школа. Пристосування до всіх цих новинок є неабияким навантаженням на нервову систему дитини. Тому психологічна служба школи має зробити все можливе, щоб адаптаційний період пройшов якнайменше травматично. Результатом адаптаційного процесу має стати підвищення рівня емоційного благополуччя школярів, їхньою готовністю до навчання, а також згуртованість класних колективів.
Олена Литвиненко, кандидатка психологічних наук, когнітивно-поведінкова психотерапевтка, розкриває сутність процесу психологічної адаптації до навчання у середній школі та представляє техніки і методики полегшення перебігу адаптаційного періоду.
Основні аспекти адаптації учнів до навчання у 5 класі:
Фізіологічний.
Цей аспект стосується не лише п’ятикласників, а й інших учнів. За час канікул діти фізіологічно мають більше свободи. Вони мають змогу довше спати, менше працювати над тими чи тими завданнями, обирати для себе зручний темп роботи. З початком навчання усі ці процеси змінюються. Потрібно сидіти за партами тихо, рівно й чітко визначений час. Усе це є фізіологічними стресами й фізіологічною напругою.
Будь-який стрес виснажує нервову систему.
Для того, аби виснаження не переросло у більш серйозні проблеми, його необхідно компенсувати.
Інтелектуальний.
У п’ятикласників більше навантаження, ніж у четвертому класі. У них з’являються нові предмети. Специфіка матеріалів, які подаються на уроках, зовсім відрізняється від тієї, до якої звикли діти в початковій школі. Це також стрес, напруження і навантаження.
Психологічний.
У п’ятикласників новий формат навчання. Ще їм необхідно запам’ятати імена усіх вчителів, нові кабінети. Так, учителі-предметники різні, до кожного необхідно призвичаїтись.
Які фактори впливають на швидкість та ефективність адаптації?
Особливості нервової системи та темпераменту.
Характерологічні якості.
Попередній досвід пристосування до нових, незвичних умов.
Наявність ресурсів у школі та вдома.
Для того, аби допомогти дітям швидше пристосуватися до нових умов, необхідно звернути увагу на етапи адаптаційного періоду.
Що більше часу приділятиметься спеціальним заходам, спрямованим на адаптацію, то краще для дітей, — уточнює Олена Литвиненко.
До етапів адаптації належить:
знайомство та згуртування класу;
знайомство зі структурою освітнього процесу та вчителями-предметниками;
психологічна просвіта серед батьків учнів;
психологічна діагностика адаптованості до навчання.
Для кожного з етапів адаптації Олена Литвиненко пропонує ряд технік і вправ, які можна використати на практиці як у п’ятому, так і в інших класах.
Для знайомства:
Вправа “Я такий як усі/я не такий як усі”. Дитина має подумати, чим вона відрізняється від інших і чим схожа з іншими.
Вправа “Зоряна карта мого життя”. На великому аркуші дитина у центрі пише “Я”, а навколо малює планети, називаючи їх іменами рідних чи близьких.
Для згуртування:
Вправа “Комплімент”. Діти стають у два кола — зовнішнє і внутрішнє — обличчям один до одного та говорять один одному комплімент. Після цього діти із зовнішнього кола міняються місцями, рухаючись за годинниковою стрілкою.
Для розвитку комунікативних навичок:
Вправа “Безлюдний острів”. Поділити дітей на групи по 5-10 осіб. Дати інструкцію: “Ви пливете на кораблі, він потрапляє у шторм і тоне. Вся ваша команда опиняється на безлюдному острові. Дорогою до острова ви бачите уламки та різні предмети”. Завдання для кожної групи дітей: обрати ті предмети, які треба забрати із собою на острів. Предметів має бути удвічі більше ніж дітей в команді. Перелік предметів можна прописати на дошці.
Для знайомства зі структурою освітнього процесу та вчителями-предметниками:
Провести відповідний квест, гру-вікторину, екскурсію.
Вчителі й батьки мають всіляко сприяти успішному перебігу адаптації дітей. Це повинна бути спільна робота вчителів-предметників, класного керівника, адміністрації й батьків, — зауважує пані Олена.
