С. Захарін: про безпеку шкіл та облаштування укриттів
Завдяки українським освітянам наша школа забезпечує дітям гідну конкурентоспроможну освіту
Автор: Сергій Захарін, державний секретар Міністерства освіти і науки України (2021–2023), доктор економічних наук, професор.
Щосерпня в інформаційному просторі активно висвітлюється стан підготовки сфери освіти до нового навчального року, який традиційно стартує 1 вересня. Питань, як завжди, багато: забезпечення безпеки учасників освітнього процесу, облаштування укриттів, продовження реформи шкільного харчування, друкування та доставка підручників, коригування навчальних планів, шкільні автобуси, забезпечення вчителів цифровими девайсами, підтримка в справному стані інтернет-зв’язку та ін.
Особливо чутливе питання – без сумніву, безпека.
З самого початку широкомасштабного вторгнення рф Міністерство освіти і науки України взяло на себе лідерську роль щодо створення безпечного освітнього середовища, зокрема шляхом реалізації низки безпекових ініціатив.
Вже 7 березня 2022 року, за кілька днів до закінчення вимушених канікул, міністр освіти і науки України провів брифінг, на якому розповів про особливості організації роботи закладів освіти в умовах широкомасштабної російської агресії. Своєчасно надавалися детальні письмові роз’яснення щодо організації освітнього процесу в умовах правового режиму воєнного стану. За ініціативою МОН десятки онлайн шкіл і навчальних платформ надали безкоштовний доступ до освітніх ресурсів.
Проблеми підтримки безпечного освітнього середовища регулярно обговорювалися на нарадах під головуванням президента України Володимира Зеленського та прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, як правило – за участю міністрів, голів адміністрацій, керівників органів управління освітою. Завдяки цьому ухвалювалися оперативні управлінські рішення, у тому числі в частині відповідного фінансування.
Було сформульовано принципову позицію: заклади освіти, якщо це можливо з точки зору безпеки, мають працювати або в традиційному очному режимі, або в так званому змішаному режимі (частина освітнього процесу відбувається офлайн, частина – онлайн). Який саме режим обрати – вирішували засновники (органи місцевого самоврядування) та керівники закладів освіти, виходячи із конкретної ситуації, з урахуванням усіх безпекових чинників та ризиків.
Відповідно, Міністерство готувало систему освіти до роботи в режимі офлайн – там, де дозволяє безпекова ситуація.
Задля вирішення цього завдання в рекордно короткі строки було розроблено низку нормативних та інструктивних документів, створені робочі групи, акумульовані необхідні ресурси, залучено міжнародних партнерів. Одночасно було вжито кардинальних заходів для підсилення цифровізації сфери освіти – створення додаткового контенту, адміністрування ресурсів, інтернет в школах, забезпечення вчителів та здобувачів освіти гаджетами.
Міністерству вдалося консолідувати педагогів, місцеві органи, депутатський корпус задля вирішення спільної мети – організація максимально безпечної (наскільки це можливо в умовах військової агресії) роботи максимально можливої кількості закладів освіти в традиційному або змішаному режимах.
Таким чином вирішувалися три взаємопов’язані задачі: по-перше, створювалося підґрунтя для повернення дітей до Батьківщини; по-друге, батьки могли відправити дітей до школи, а самі відправитися на роботу, що сприяло відновленню економічної активності; по-третє, забезпечувалися вищий рівень якості освіти та соціалізація дітей.
У серпні 2022 року всі представники керівництва Міністерства брали безпосередню участь у кампанії щодо поглибленого моніторингу облаштування закладів освіти укриттями та впровадженню інших безпекових заходів. Зокрема, в кожній області було проведено семінари і наради, на яких надавалися роз’яснення та відповіді на актуальні запитання в залежності від специфіки регіону, а також проводилося вибіркове інспектування закладів освіти. За необхідності – ухвалювалися локальні рішення, виділялося додаткове фінансування.
Витрачені зусилля принесли належний результат. За даними сайту nus.org.ua, якого не можна запідозрити у прихильності до попереднього керівництва Міністерства, згідно з результататами проведеного репрезентативного обстеження, у жовтні 2022 р. мали власні укриття 67% шкіл, ще 13% шкіл використовували укриття, розміщені у сусідніх будівлях. З відповідною статистикою можна ознайомитися тут.
З довідки Державної служби якості освіти вбачається, що у жовтні 2022 року за очною (традиційною) формою освітній процес організовано у 37% шкіл, за змішаною (частина у традиційній формі, частина – онлайн) – у 26%, за дистанційною (тільки онлайн) – у 33%. З відповідним документом можна ознайомитися тут.
Звертаємо увагу: вже в жовтні 2022 р. більшість закладів освіти «адаптувалися» до викликів війни, 2/3 шкіл мали власні «акредитовані укриття» і підтримували освітній процес або в традиційному, або в змішаному форматах.
З метою облаштування існуючих та будівництва нових захисних споруд у закладах освіти Міністерство освіти і науки України восени 2022 року сформувало бюджетний запит на 1,5 млрд грн, а також підготувало усю необхідну супровідну документацію. Завдяки цьому у Державному бюджеті на 2023 рік передбачено видатки за бюджетною програмою 2211310 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах загальної середньої освіти» в обсязі 1,5 млрд грн.
Водночас, незважаючи на збільшення кількості ракетних атак, не припинялася робота з нарощування мережі укриттів і відновлення традиційного навчального процесу. За даними департаментів освіти і науки обласних адміністрацій, станом на кінець першого кварталу 2023 року в закладах освіти було обладнано 18,1 тисяч укриттів (у тому числі у сфері вищої та фахової передвищої освіти – 1,1 тис., професійної освіти – 0,6 тис., загальної середньої освіти – 9,6 тис., дошкільної освіти – 5,9 тис., інших – 0,9 тис.), в яких одночасно можуть розміститися 4,4 млн осіб.
Ці цифри свідчать, що українські освітяни створили справжнє диво. Особливо чітко це розумієш, якщо оперувати відносними показниками. У липні 2022 року лише 13% закладів освіти мали захисні споруди, у переважній більшості – найпростіші укриття, обладнані по мінімуму. У березні 2023 року такі споруди мали вже 68% закладів.
Вдумаємося: лише за вісім місяців частка облаштованих укриттями закладів освіти зросла з 13% до 68%. Тобто, понад як в 5 разів! Феноменальний результат!
Стрімке і унікальне навіть за світовими стандартами нарощування фонду укриттів дало змогу організувати навчання офлайн у більшості закладів освіти. На основі даних обласних департаментів освіти і науки підраховано, що в першому кварталі 2023 р. освітній процес здійснювався у 12,9 тис. шкіл (7,7 тис. – традиційний і змішаний формати, 5,2 тис. – онлайн-формат). Освітній процес забезпечували понад 500 тисяч педагогічних працівників (учителів, вихователів, викладачів, майстрів). До навчального процесу у закладах загальної середньої освіти залучено понад 4 млн здобувачів освіти, у тому числі 1,0 млн навчалися очно, 1,1 млн – у змішаному форматі.
На 2023 рік було заплановано збільшити кількість укриттів у закладах освіти – зокрема, завдяки бюджетному фінансуванню, яке було «закладено» ще у 2022 році (нагадаємо, мова йде про 1,5 млрд грн). За попередніми оцінками, за умови належної організації роботи, станом на 1 вересня 2023 року на підконтрольній території можна було підвищити рівень забезпеченості закладів освіти укриттями до 80-85%.
Одначе, облаштування укриттів – не єдине в контексті безпеки завдання, яке виконувало Міністерство освіти і науки України. Протягом 2022 р. здійснювалися і інші заходи, у тому числі спрямовані на забезпечення учасників освітнього процесу традиційними засобами. У 12 тисячах закладів освіти організовано професійну охорону. 9 тисяч закладів обладнано «тривожною сигналізацією». Пристрої зовнішнього та/або внутрішнього відеоспостереження встановлені у 7 тисячах закладів. У переважній більшості шкіл та садочків встановлено нову або відремонтовано стару огорожу. Керівники закладів освіти та педагоги пройшли підвищення кваліфікації з питань безпеки.
Було забезпечено і належну комунікацію. Усі актуальні роз’яснення та новини про організацію роботи системи освіти під час воєнного стану розміщувалися Міністерством на офіційному сайті, в соціальних мережах, у засобах масової інформації, а також на єдиному порталі.
Усе перераховане – це результат кропіткої злагодженої роботи педагогічних колективів, територіальних громад, місцевих органів управління освітою, обласних адміністрацій, Міністерства освіти і науки, працівників багатьох інших відомств (Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Держпродспоживслужби та ін.).
Феноменальний успіх освітян та органів управління освітою визнали не тільки національні «освітні експерти та експертки», а й європейські партнери та міністри освіти інших країн.
1 вересня 2022 року, у День знань, до Києва приїхав віцепрезидент Європейської комісії Маргарітіс Схінас, який відвідав кілька освітніх локацій, зокрема й укриття в школі. Пан Схінас на підсумковому брифінгу заявив, що він вражений здобутками українських освітян, а деякі напрацювання, що успішно використовуються в Україні, він не бачив навіть у країнах ЄС.
6 жовтня 2022 року в Івано-Франківську відбулася зустріч міністрів освіти і науки України, Латвії, Литви, Естонії, Польщі та Чехії, на якій було продемонстровано ключові українські здобутки щодо подальшого розвитку національної освітньої системи, у тому числі з урахуванням безпекових обмежень, а також поточної синхронізації освітніх систем різних країн. Усі іноземні міністри підтримали українську освітню систему «і словом, і ділом».
Український досвід було презентовано на Світовому освітньому форумі, який проходив у Лондоні і в якому взяли участь міністри освіти зі 107 країн світу. Українській делегації аплодували стоячи. Зрозуміло, що ці аплодисменти – не делегації, і навіть не освітянам, а всьому незламному українському народу. Але успіхи освітнього фронту незаперечні.
Проте успіхам освітнього фронту, і це очевидно, радіють не всі…
Зараз в інформаційному просторі, зокрема на сайтах громадських організацій певного штибу, що отримують гарне фінансування із закордонних джерел, з’являється чимало публікацій про необхідність «адаптації сфери освіти до викликів війни», забезпечення «ефективної безпеки» закладів освіти, ну і сакральне: «там, де дозволяє безпекова ситуація, – повертаємося до офлайну».
Маніпуляції очевидні: «адаптуємо» освіту, оскільки вона буцімто незграбна і неадаптована; ось лише зараз забезпечуємо безпеку закладів освіти, оскільки цим начебто ніхто і ніколи не займався; повертаємося до офлайну – тобто до того формату, якого раніше буцімто не було…
Автори цих публікацій вперто не беруть до уваги, що ще майже рік тому понад 2/3 закладів освіти були достатньо адаптовані до наявних викликів, а переважна більшість здобувачів регулярно відвідувала аудиторії і класи.
Деякі засоби масової інформації оперують неперевіреними і перекрученими даними і мабуть навмисно не хочуть цитувати офіційні відомості. Приміром, інтернет-видання «Стіна» без жодних посилань на джерело безапеляційно заявляє: «В першому півріччі 2022–2023 навчального року тільки 15% закладів освіти працювали очно». Зазначимо, що видання начебто українське, але видається двома мовами: і українською, і російською. Зовсім не здивуюся, якщо дізнаюся, що оприлюднену статистику «про 15%» згодом процитують російські засоби масової інформації…
Заради справедливості слід вказати, що в соціальних мережах ширяться повідомлення про непорозуміння і з офіційною статистикою. 11 серпня 2023 року на сайті МОН було оприлюднено новину: «…з лютого 2022 року було облаштовано приблизно 68% укриттів для шкіл, садочків, ЗВО та профтехів….».
Прискіпливі дописувачі справедливо здивувалися, що у березні 2023 року – 68%, і у серпні 2023 року – все ті ж 68%… Чи можливо таке?.. Особливо якщо врахувати, що Уряд ще весною виділив 1,5 млрд грн… Мабуть, якась помилка…
Не хочеться вірити, що маніпуляції та перекручення, які зустрічаються в повідомленнях окремих «начебто експертів», робляться з політичних мотивів.
Слід пам’ятати, що найбільш ефективна форма протидії маніпуляціям – своєчасне та достовірне оприлюднення достовірної інформації про реальні (а не вигадані) результати роботи.
Достовірно знаю, що апарат Міністерства освіти і науки регулярно узагальнює оперативну статистику про стан готовності сфери освіти до нового навчального року. Відповідні показники збираються у розрізі регіонів, у розрізі складників (ланок) освіти, у розрізі типів закладів тощо. Можливо, певні показники, якщо це можливо в умовах правового режиму воєнного стану, доцільно оприлюднити – аби у численних «освітніх експертів» не було зайвих запитань…
Слід не просто пам’ятати, а щоденно проголошувати, що завдяки українським освітянам – нескореним і незламним – українська школа забезпечує нашим дітям гідну освіту, яка є абсолютно конкурентоспроможною в сучасному світі.
Автор цих рядків під час відряджень у регіони відвідав багато укриттів, облаштованих у школах та дитячих садочках. Педагоги робили і роблять усе можливе, аби «маленькі здобувачі освіти» не нудьгували, а в багатьох випадках – навіть і не припиняли навчальний процес. Не рідкість, коли в укриттях обладнані креативні ігрові зони, куточки з іграшками, телевізорами, зручними меблями, мінібібліотекою, простим спортивним приладдям. Під час повітряної тривоги малеча охоче дивиться мультики і не відволікається на звук сирени.
Поки одні крутять нескінченні політичні маніпуляції, українські педагоги впевнено тримають освітній фронт!
P.S. У цій статті відображено лише позицію автора. Висновки та фактичні твердження, наведені у цій статті, не відображають позиції державних органів, установ, організацій.
