Ексміністерку хвилює той факт, що нове керівництво прагне централізувати частину процесів з регулювання вищої освіти у МОН.
Реформа освіти торкнулась не лише початкової та середньої школи, але й університетів. У МОН не раз висловлювали ідею щодо посилення ролі атестату під час вступу до ЗВО. Зокрема про це зазначав теперішній очільник Міносвіти Сергій Шкарлет.
Але така ідея є не зовсім вдалою, бо це може спричинити тиск на деяких вчителів. Чому ідеї т.в.о. міністра освіти Сергія Шкарлета є суперечливими та яких змін потребує вища освіта в Україні?
Детальніше про це розповіла ексміністерка та нині проректорка Київського університету Бориса Грінченка Лілія Гриневич в інтерв’ю сайту 24 каналу.
Вона зазначила, що її тривожать заяви теперішнього міністерства про посилення ролі атестату:
Таку модель вступу зі збільшеною вагою атестату ми колись вже проходили. Це призводило до зацікавленості батьків, як би “натягнути” дитині в школі кращі оцінки, щоб підвищити її результат. А це, своєю чергою, породжувало у деяких школах тиск на вчителів чи інші зловживання. Крім того, оцінки в атестаті є не порівнювальні між різними школами.
За її словами, сьогодні ЗНО дозволяє справедливо оцінити всіх випускників, оскільки всі – у рівних умовах, отримують ті самі завдання.
Ще одна ідея нового в.о. міністра – скасування ЗНО для вступників на заочну форму навчання. Якщо й вже робити таке виключення, зазначила пані Гриневич, то для людей, які завершили школу кілька років тому та мають певний стаж роботи, й бажають здобувати вищу освіти за спорідненою спеціальністю.
Є така практика у багатьох країнах для тих, хто починав працювати за робітничою професією, а через деякий час захотіли підвищити свій рівень освіти. Адже такі люди можуть бути надзвичайно цінними своїм досвідом, якщо вони підвищують рівень освіти у тій галузі, в якій вони працювали на нижчих посадах. Але, звісно, що вони не можуть змагатися шляхом зовнішнього незалежного оцінювання з учорашніми випускниками, які готувалися саме до цього ЗНО, – підкреслила ексміністерка.
До прикладу, у Фінляндії людина, яка має певний стаж роботи та бажає здобути вищу освіту, може не складати зовнішні екзамени для випускників шкіл. Лише іспити на базі вищого закладу освіти, розповіла Лілія Гриневич:
Але потім їй пропонують додаткову підготовку для того, щоб вона могла навчатися поряд з учорашніми випускниками. От про таку зміну доцільно говорити, але не про тотальне скасування ЗНО на заочне відділення. Скасування ЗНО для усіх на заочну форму навчання знову породить нерівні умови доступу до вищої освіти. При цьому диплом про вищу освіту є однаковим, незалежно від форми навчання.
До ухвалення будь-якого рішення треба підходити значно виваженіше, переконана проректорка. Наразі вищій освіті потрібна ширша пропозиція освітніх програм, які актуальні на ринку праці:
Зростанню конкурентності українських університетів сприяє інтернаціоналізація – спроможність залучати грантові кошти й реалізовувати міжнародні проєкти. А також – розвивати викладання і навчання, поряд з українською, англійською мовою, та пропонувати освітні програми для іноземних студентів.
Також необхідно розвивати наукову сферу і щоб університети були активними учасниками фінансування від Національного фонду досліджень. Окрім того, треба звернути увагу на оцінку праці викладача, зазначила пані Гриневич. Оцінка має базуватися не тільки на кількості наукових публікацій, але й на якості викладання.
Основна проблема вищої освіти – забезпечення якості освітнього процесу й низькі заробітні плати викладачів:
До речі, наш уряд займався питанням підвищенням оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників. Я не хочу займатися зараз спогадами, я просто хочу пояснити, що це – дуже важливо. Цей процес не може зупинятися. Тим більше якщо зараз ми ще й маємо девальвацію гривні – тобто ці зарплати стають ще меншими в доларовому еквіваленті. Тому, якщо ми хочемо насправді підвищувати потенціал вищої освіти України, ми повинні підвищувати заробітну плату науково-педагогічним працівникам, – розповіла ексміністерка.
Проректорка також розповіла й про умови, в яких мусять працювати викладачі:
Варто наголосити й на покращенні умов, у яких працюють викладачі та навчаються студенти. Старі приміщення, зношене обладнання неможливо поремонтувати й оновити виключно за зароблені університетами кошти. Прикро, що цього року, гроші, які впродовж останніх років скеровувалися на капремонти та обладнання університетів, були забрані до “антиковідного” фонду.
Якщо говорити про вищу освіту, то варто зазначити, що важливим питанням є розбудова системи забезпечення якості вищої освіти, яка б ефективно працювала, зазначила Лілія Гриневич. За її словами, університети розвивають внутрішні системи забезпечення якості освітнього процесу. А от основними регуляторними функціями в цій сфері займається Національне агентство забезпечення якості вищої освіти.
Найбільше пані Гриневич хвилює той факт, що нове керівництво прагне централізувати частину процесів з регулювання вищої освіти у МОН. Проректорка висловила надію, що влада не зруйнує реформу НУШ та розвиватиме її й надалі.
Поки що йде продовження реформи “Нова українська школа” і, я думаю, що у влади буде достатньо здорового глузду не руйнувати цю реформу, а, навпаки, продовжувати та розвивати її. Мені здається, що поки що вони саме стоять на позиціях розвитку цієї реформи.
Ексміністерка повідомила, що окрім вищої освіти, необхідно розвивати професійно-технічну. Модернізація навчальної бази вже розпочалась, але її оновити швидко неможливо. Саме тому був започаткований великий проєкт з Європейським союзом на понад 50 мільйонів євро з модернізації професійно-технічної освіти в Україні. І зараз цей проєкт перебуває у “замороженому” стані.
