Сьогодні на черзі фрази й слова, які «не заборонені лінгвістичною поліцією», але дуже дратують. Ви робите багатьом людям неприємність, якщо їх вживаєте.
Розкажіть учням і не вживайте самі такі усталені вирази:
1. Крайній раз
Неправильно: Крайній раз.
Правильно: Останній раз.
Почнемо з крику душі багатьох: дедалі більше поширюється вжиток виразу «крайній раз» замість «останній раз».
Спершу така словосполука було поширена серед людей, чия професійна діяльність пов’язана з ризиком для життя. Льотчики, підводники, альпіністи, космонавти – для них це свого роду професійний сленг. Вони нарочито уникають словосполучень з прикметником «останній». Інакше, на їхню думку, цей «останній раз» може стати останнім у житті.
Але в якийсь момент слово «крайній» увірвалося в повсякденне життя, вживати його стали всі. Тепер можна почути навіть про «крайній день у цьому році».
Це не порушення мовленнєвої норми – але краще людей не дратувати такими забобонами, як уникання слова «останній».
2. Я тебе почув. Я тебе зрозумів.
Неправильно: Я тебе почув. Я тебе зрозумів.
Правильно: Ого, як я тебе розумію!
Нібито невинні фрази «Я тебе почув», «Я тебе зрозумів», «Зрозуміло» здатні викликати роздратування з боку того, кому вони адресовані.
Нас почули, зрозуміли. І що? Далі що? Навіщо цю фразу сказали? Фраза абсолютно безглузда: це просто «кивок», коли відповісти щось треба, але ще не придумано, що саме.
На думку філологині Марини Корольової, це калька з англійського живого мовлення, де під час бесіди нерідко підтримують контакт фразою «got it» («прийнято, отримано»).
Але культури у нас із американцями й англійцями все-таки різні – нам треба більше емоцій. Наприклад від звичної нам фрази «Ох, як я тебе розумію!» постає інше враження: вже не здається, що співрозмовник намагається вас позбутися.
Аби не випробовувати терпіння людей, дуже радимо так не говорити.
3. Сумую за тобою.
Неправильно: Сумую за тобою.
Правильно: Скучив за тобою. Сумую без тебе.
Сумують без когось люди дуже по-різному. Розповідаємо, як робити це правильно:
В українській мові правильно: «скучити за тобою».
Також в українській правильно: «сумую без тебе», «сумую, згадуючи тебе», «сумую, що я далеко від тебе», «сумую, що з тобою давно не бачились».
А от «сумую за тобою» – це хоч і не помилка, але це явне перенесення сталої й єдиної дієслівно-прийменникової конструкції «скучити за» на слово «сумувати», яке зовсім не є конструкцією з прийменником. Краще його уникати.
У російській правильно – «скучать по тебе» (а от «скучать за тобой» – це українізм і порушення норм російського мовлення).
У російській мові був також вираз «грустить по тебе», «грустить о тебе». Але наразі він маркується словниками як застарілий.
4. Давай повирішуємо проблему
Неправильно: Повирішуємо.
Правильно: Вирішимо.
Дієслово «повирішувати» існує й має значення «вирішувати протягом якогось часу» чи «вирішити весь набор завдань».
Але дедалі частіше можна почути «давай сядемо й повирішуємо» якусь проблему (у суржику також вживають аналогічний русизм-жаргонізм: «порішаємо»).
Дехто переконаний, що це звичайний синонім слова «вирішимо». Але насправді говорити так не зовсім правильно. У культурному суспільстві такими фразами краще не розкидатися.
Приєднуйтесь до нашої нової спільноти ОСВІТА UA
Посилання:https://www.facebook.com/groups/1023345988199205/?ref=share
5. Оплачуйте за проїзд
Неправильно: Оплатити за проїзд.
Правильно: Оплатити проїзд. Платити за проїзд.
«Оплачуйте за проїзд» – ще одна поширена помилка мовлення. За проїзд можна платити, сплатити, заплатити.
А оплачувати правильно лише проїзд – без жодних прийменників.
6. Присядьте. Сядьте
Неправильно: Присядьте. Сядьте.
Правильно: Сідайте.
Зізнайтеся, як часто ви чули незграбне «присядьте» в сенсі «сідайте»?
Причина його поширення полягає в тому, що слово «сідайте» нібито асоціюється з в’язницею й кримінальним світом.
Однак найсмішніше, що дієслово «присядьте» насправді або походить від «присісти», тобто «сісти навпочіпки» (як роблять нерідко ті самі кримінальні елементи), або означає «сісти на дуже короткий час» («присісти перед дорогою»).
Що ж стосується заміни у наказовому способі недоконаного виду «сідайте» на доконаний «сядьте» – це не помилка. Але це сприймається як заміна запрошення на наказ. Відтак «сядьте» доцільно вживати лише з чіткими вказівними означеннями: «сядьте рівно!». Або, якщо треба зупинити оратора й наполягти, аби він повернувся до стільця, можна наказати: «прошу сісти».
А от ввічливо правильно запрошувати до стільців: «прошу сідати»; «сідайте, будь ласка». І тільки так.
7. Пестливо-зменшувальні суфікси до назв речей і явищ, які не є маленькими
Неправильно: Жіночка. Печалька. Пельмешки.
Правильно: Жінка. Печаль. Пельмені.
«Смаколичок», «винишко», «днюшечка» – зменшувально-пестливі суфікси не є прикрасою мови, коли не йдеться про дуже маленькі явища чи предмети.
Причина поширення зменшувальних суфіксів – схильність до пом’якшення своєї жорсткості, своєрідний спосіб показати нашу доброту і ввічливість.
Але це не працює. Більшості людей неприємно чути штучний вжиток пестливих форм слів. І літературна мова недоречний вжиток зменшувальних форм слів не схвалює.
