facebook

НУШ ніхто не скасовував: як продовжити пілотування, розповіла ексміністерка

Позитивно до реформи НУШ ставиться 81% батьків учнів пілотних шкіл.


Реформа Нової української школи стартувала у 2017 році. Тоді в перший клас пішли учні пілотних 100 шкіл. У 2018 році реформа НУШ охопила усіх першокласників країни. Це трансформаційна зміна, яку запустила Лілія Гриневич з командою, і яку було за честь, хоч і недовго, але підтримати нашому уряду, зазначила ексміністерка освіти та науки Ганна Новосад. Колишня очільниця МОН розповіла про результати моніторингового дослідження щодо впровадження НУШ та про ті проблеми, які ще потрібно розв’язати.

Сьогодні НУШ стартує вже у 3-му класі, а пілотні школи йдуть в останній четвертий клас початкової школи НУШ. Багато хто скаже, що реформа погана, що парти невчасно закупили, що вчителі не такі. І подекуди може бути навіть правий. Трансформації систем, які охоплюють понад 65% населення не стаються за рік-два-п’ять. Це процес на не одне десятиліття, якби нам це не подобалось, – підкреслила ексміністерка.

Будь-який приклад успішних освітніх систем інших країн: Фінляндія чи Сингапур, Естонія чи Корея – це історії про системність рішень, змін і підтримки у системі освіти, а не короткі забіги, зазначила Ганна Новосад. За її словами, втілення Нової української школи розраховане до 2030 року:

І це лише перший цикл реформи усієї шкільної освіти. Аби зміна торкнулась усіх шкіл, потрібно таких циклів не один. До 2030 року у нас буде N кількість парламентів, урядів, міністрів освіти та фінансів. Але надзвичайно важливо, аби кожен не приходив з бажанням перекреслити зроблене. Системність дій – ключове.

Чтайте також:  Скільки вчителів в Україні хворіють на коронавірус та чому тестування у школах є проблемою

Позитивні зрушення вже є і про це свідчать результати моніторингового дослідження, розпочате у жовтні 2019 року, аби оцінити ефективність НУШ в частині формування наскрізних умінь в учнів початкових класів, а також дослідити ставлення до реформи.

Досліджувались пілотні школи НУШ і заклади освіти, що навчались за старим стандартом освіти 2011 року (загальноосвітні й спеціалізовані). Участь взяли 897 третьокласників зі 149 шкіл.

Ось кілька результатів, окреслені Ганною Новосад:

1) У групах учнів загальноосвітніх шкіл спостерігаються нижчі показники за всіма наскрізними уміннями: творчість, ініціативність, критичне та системне мислення у порівнянні з групами учнів спеціалізованих та пілотних шкіл;

2) Найбільш істотну різницю (розбіжність понад 10) у групах учнів закладів різних типів виявлено за уміннями: співпраця, прийняття рішень, розв’язання проблемних завдань, обґрунтування власної позиції, ініціативність, творчість. За всіма цими уміннями високі результати виявили групи учнів пілотних шкіл, найнижчі – загальноосвітніх без урахування пілотних шкіл;

3) Щодо організації роботи під час уроків, то кожен четвертий учень визначив, що дуже рідко на уроках вони працювали з однокласниками в групах або в парах, грали в цікаві ігри, використовували техніку або проводили урок поза класом – 66,1% учнів зазначили, що таке було дуже рідко. Частіше про ці форми та методи роботи зазначали учні пілотних шкіл: 82% з них досить часто працюють у групах – проти 56,6% у спеціалізованих та 59,7% у закладах загальної середньої освіти;

Чтайте також:  Курка і яйце. Про види маніпуляцій – в одній вправі

4) Вчителі пілотних закладів освіти більш оптимістичні щодо можливостей своїх учнів – так, лише 12,3% з них підтримують твердження про те, що нетипові завдання можуть розв’язувати лише найздібніші учні, тоді як серед вчителів спеціалізованих шкіл таких 45,7%, загальноосвітніх – 43,1%.

5) Позитивно до реформи НУШ ставиться 81% батьків учнів пілотних шкіл.

Звісно моніторингове дослідження також показало і ряд проблем. Наприклад, підтримка учні вчителями все ще є недостатньою. Ганна Новосад розповіла, що майже третина учнів рідко отримують похвалу за успіхи від педагога. Також значна частина діток усіх шкіл скаржиться на шум у класі. Ці дані збігаються з даними PISA по Україні.

Проблеми є і будуть. Проте не помічати прогрес неможливо. Як і неможливо заперечити той факт, що за останні кілька років уряди України почали інвестувати у шкільну інфраструктуру. Але є одне але. Реформа сама по собі далі не буде рухатись. Інерції стане хіба до охоплення НУШ усіх початкових класів. Нову українську школу потрібно розвивати, розгортаючи поступово на 5-9 та 10-12 класи. Міністерство освіти і науки має бути драйвером цього процесу у постійному партнерстві з педагогами, батьками, місцевою владою і громадським сектором.

Чтайте також:  Дистанційка скасована: у яких регіонах України поновлене очне навчання

Що можна зробити зараз, аби реформа НУШ запрацювала потужніше? Ганна Новосад пропонує такий план дій:

1) Витягти давно готовий проєкт Державного стандарту базової освіти (5-9 класи) з бюрократичних коридорів секретаріату КМУ і проголосувати за нього на уряді:

Пілотні школи НУШ йдуть в 5 клас через рік. Стандарту досі нема. Про підготовку вчителів мовчу.

2) Повернути забрані з НУШ 360 млн грн на професійний розвиток вчителів у 2020 році та дати можливість запуститись принципу “гроші ходять за вчителем” для підвищення кваліфікації;

3) Закласти у проєкт Державного бюджету 2021 року щонайменше таку ж суму коштів на НУШ, як було закладено на 2020 рік – 1,3 млрд грн;

4) Публічно заявити про готовність розробки детальної концепції та дорожньої карти втілення НУШ у 5, 9, 10 та 12 класах і почати підготовчу роботу.

Ексміністерка переконана, що це зробити значно легше, ніж через кілька років починати весь шлях з нуля.

Джерело.


Повернутись вверх