Як оцінюють успішність школярів учителі в містах і селах – дослідження ДСЯО
Унаслідок повномасштабної війни росії проти України близько 800 тис. школярів змінили форму здобуття освіти з очної на дистанційну (з 17 669 учнів/ учениць у 2021 році до 772 909 у 2022) та сімейну (домашню) (з 4695 до 64 409 учнів/учениць відповідно). Найбільше ці зміни стосуються Сходу й Півдня країни, звідки близько 40% та 30% учнів/учениць відповідно були змушені виїхати за кордон чи в інші регіони країни.
Такі дані оприлюднила Державна служба якості освіти.
Як зазначено в повідомленні, з огляду на постійну загрозу безпеці учасників освітнього процесу в першому півріччі 2022/2023 навчального року не вдалося відновити очне навчання у повному обсязі.
Лише 15% закладів освіти працювали очно, 33% – дистанційно, 51% – змішано, поєднуючи очне й дистанційне навчання. На Сході й Півдні України переважало дистанційне навчання, у Центрі та на Півночі – змішане, на Заході – змішане навчання в містах, очне в селах.
Значних змін у педагогічному складі закладів освіти у зв’язку з війною не відбулося. Зокрема, 81% керівників закладів запевнив, що вчителів достатньо для забезпечення якісного освітнього процесу. Педагогічне навантаження більшості вчителів (не менше ніж 70%) в умовах війни не змінилося.
Молодша школа
У 15% педагогів, у яких навантаження зросло, передусім це пов’язують із запровадженням змішаного режиму роботи та необхідністю поєднувати очне та онлайн-навчання.
Щодо успішності учнів та учениць, то за спостереженнями вчителів початкових класів, результати навчання погіршилися з таких навчальних предметів:
- українська мова,
- іноземна мова,
- математика,
- літературне читання.
Не змінилися результати навчання з мистецтва, дизайну і технології, фізкультури, інформатики, предмета “Я досліджую світ”.
У селах про погіршення результатів навчання учнів/учениць говорять більше вчителів, ніж у містах: про зниження успішності здобувачів освіти з української мови у селах заявили 57% опитаних педагогів, у містах – 44%, з іноземної мови – 52% та 47% відповідно, з математики – 45% та 40%, з інформатики – 37% та 25%.
Натомість у містах збільшилася кількість вчителів, які вважають, що результати навчання учнів/учениць початкової школи погіршилися. Винятком є математика: більше вчителів стали вважати, що успішність з опанування цього предмета покращилася.
У селах, навпаки, зменшилася кількість вчителів, які вважають, що результати навчання учнів/учениць початкової школи погіршилися. Винятком є оцінка результатів навчання з української мови: на 9% більше педагогів у селах вважають, що результати погіршилися.
Базова середня школа
Серед учителів базової школи у містах переважає думка, що результати навчання учнів/учениць не змінилися, однак це не стосується таких навчальних предметів:
- алгебра та геометрія,
- іноземна мова,
- українська мова,
- українська література,
- історія України,
- фізика.
Порівняно з минулим роком, збільшилася кількість учителів базової школи в містах, які вказали на погіршення результатів навчання своїх учнів/учениць з української літератури, алгебри та геометрії, зарубіжної літератури, іноземної мови, української мови.
У селах більше вчителів базової школи вважають, що результати навчання учнів/ учениць погіршилися. Про зниження успішності з іноземної мови зазначили 64% педагогів, з математики – 55%, з української мови – 53%, з хімії – 47%, з української літератури – 43%. Водночас щодо окремих предметів переважає думка, що успішність не змінилася: про результати учнів/учениць з фізики так вважають 48% вчителів, зарубіжної літератури – 44%, мистецтва – 41%, біології – 42%, основ здоров’я – 45%.
Приєднуйтесь до нашої нової спільноти ОСВІТА UA
Посилання:https://www.facebook.com/groups/1023345988199205/?ref=share
Як і в початковій школі, зменшилася кількість учителів базової школи у селах, які вказали на погіршення результатів навчання своїх учнів/учениць з математики – з 61% у 2022 році до 55% цьогоріч, фізики – 51% та 42% відповідно, історії України – 44% та 38% відповідно, української літератури – 53% та 43% відповідно, основ здоров’я – 38% і 24%.
Серед старшокласників переважає думка, що їхні результати навчання не змінилися. Різниці з урахуванням місця проживання ДСЯО не виявила.
У розрізі регіонів відмінностей також не зафіксовано, окрім Заходу, де учні/учениці оптимістичніше оцінюють свої результати.