facebook

Мікс батьківських питань: пояснювальні записки через пропуск уроків, заборону телефонів під час тривог, значення “поведінки учня” при вступі

Мікс батьківських питань: про пояснювальні записки через пропуск уроків, заборону телефонів під час повітряних тривог, значення “поведінки учня” при вступі до вишу

“Нова українська школа” продовжує відповідати на запитання читачів. Сьогоднішня добірка присвячена питанням від батьків.

– Якою має бути довідка чи пояснювальна записка від батьків (або якийсь інший документ), якщо моя дитина пропустила кілька днів навчання? Причина, наприклад, головний біль чи кашель, або ж за сімейними обставинами.

Причини відсутності учня на заняттях, відповідно до абзацу 2 пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України № 684 “Про затвердження Порядку ведення обліку дітей шкільного віку та учнів” можна підтвердити

  • “відповідною медичною довідкою закладу охорони здоров’я,
  • або письмовим поясненням батьків (одного з батьків) учня чи інших законних представників (для учнів, які не досягли повноліття) або учня (для повнолітніх учнів), що зберігаються в його особовій справі упродовж поточного навчального року”.

Водночас Конституція України вказує, що “ніхто не може зазнавати втручання в його особисте й сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України” (частина 1 статті 32 Конституції України).

Нерозголошення інформації про стан здоров’я підтримують і нормативні акти у сфері охорони здоров’я, зокрема, Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров’я” частина друга статті 391:

“Забороняється вимагати та надавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта”.

Вимоги закладів освіти до батьків вказувати в пояснювальних записках, які саме сімейні обставини стали причиною відсутності дитини – це пряме порушення вказаної норми Конституції, а саме порушення права на повагу до сімейного та приватного життя і порушення права на таємницю про стан здоров’я.

Отже, для підтвердження причини відсутності дитини достатньо загального формулювання на кшталт “відсутня/відсутній за сімейними обставинами“.

– Чи має право педагог забирати в дитини телефон? Якщо учень хоче на перерві зателефонувати батькам або ж хвилюється і хоче сконтактувати з рідними під час повітряної тривоги?

Чтайте також:  "Спочатку дітей вчать за планшетами, а потім дивуються, що вони не можуть переказати кілька абзаців": психолог пояснив шкоду ґаджетів...

Телефон – це приватна власність учня.

Конституція України дає право кожному громадянину володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

“Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним”. Про це йдеться в частині 4 статті 41 Конституції.

Нормами Цивільного кодексу України також передбачено:

“Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні” (частина 1 статті 321 Цивільного кодексу України).

Отже, якщо вчителька на уроці чи на перерві відбирає в дитини телефон чи будь-яку іншу річ учня, вона порушує право дитини на приватну власність.

Звісно, законодавство передбачає можливість відбирати в громадян їхню власність, проте це має відбуватися виключно за рішенням суду і відповідно до закону:

“Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом” (частина 6 статті 41 Конституції України).

Окрім того, закони України гарантують здобувачу освіти безпечне освітнє середовище, яке визначають як “сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди…”. Про це йдеться в пункті 21 статті 1 Закону України “Про освіту“).

Також зауважимо, що Міністерство освіти і науки України декларує забезпечення психічного здоров’я у сфері освіти як свій пріоритетний проєкт у сфері психологічної допомоги та психосоціальної підтримки всім учасникам освітнього процесу та пропонує педагогам і батькам безліч платформ, курсів, лекцій тощо, які мають на меті надати більше знань щодо психологічної підтримки.

Вказані ресурси можуть допомогти вчителям краще зрозуміти, як впливає на дитину відсутність необхідного зв’язку із батьками в ситуації зовнішньої загрози та необхідність використати всі доступні способи для нормалізації психічного стану учня.

Чтайте також:  Що відбувається з підвищенням зарплат вчителям: офіційна відповідь МОН

– Що означає “незадовільна поведінка”? Чи є критерії для визначення цього терміну (що має такого зробити учень, аби отримати цю відмітку)?

Відповідно до вимог, встановлених державою “об’єктами контролю в процесі навчання в початковій школі є складники предметних компетентностей: знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв’язки й відношення між ними; вміння та навички застосовувати засвоєні знання; досвід творчої діяльності; ціннісні ставлення”. Це зазначено в орієнтовних вимогах до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи – Додаток 1 Наказу МОН України № 1222 “Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти“).

Для учнів середньої та старшої ланки теж існують виключно критерії оцінювання навчальних досягнень, а не поведінки під час освітнього процесу (Наказ МОН України № 329 “Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти“).

Отже, жодним нормативним документом не передбачено оцінювання поведінки учня. Так само в українському законодавстві відсутні критерії оцінювання поведінки учня.

– Чи має значення, яка поведінка в учня, при вступі до ЗВО?

Вступ до закладів вищої освіти відбувається через формування електронного кабінету абітурієнта в Єдиній державній електронній базі з питань освіти – ЄДЕБО (документи в паперовому вигляді подаються у виключних випадках), де вступник має зазначити дані таких документів:

  • “серію та номер документа (одного з документів) про раніше здобуту освіту (основу вступу);
  • номер, PIN-код та рік отримання сертифіката зовнішнього незалежного оцінювання (далі – сертифікат ЗНО) / сертифіката НМТ / екзаменаційного листка, що був отриманий під час реєстрації на ЄВІ [єдиний вступний іспит] / ЄФВВ [єдине фахове вступне випробування]. У разі наявності даних різних років та іспитів вказується будь-який із передбачених до використання на відповідній основі вступу, визначений цим Порядком;
  • тип та номер (серію та номер) документа, що посвідчує особу, або реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) (у разі відсутності сертифікатів ЗНО / сертифіката НМТ / екзаменаційного листка ЄВІ / ЄФВВ);
  • реквізити документів, що засвідчують підстави для спеціальних умов участі у вступній кампанії, інформація про які доступна в державних реєстрах”.
Чтайте також:  Українська вчителька запропонувала скасувати похвальні листи в початковій школі: нагороди треба давати всім

Це передбачено розділом 6 Наказу МОН № 276 від 15 березня 2023 року “Про затвердження Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2023 році“.

З вказаного переліку документів інформацію про поведінку учня могло б містити лише свідоцтво про здобуття повної загальної середньої освіти та додаток до нього.

Але ж у затверджених Міністерством освіти і науки зразках документів не міститься графи, де можна було б вказати, як оцінена поведінка учня під час навчання (Наказ МОН № 1109 від 16.10.2018 “Про деякі питання документів про загальну середню освіту“).

Заклади вищої освіти можуть вимагати від абітурієнтів подання й інших документів, окрім вказаних у переліку, проте, лише для деяких спеціальностей. Про це йдеться в Наказі МОН № 276 від 15.03.2023 “Про затвердження Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2023 році“, абзац 18 пункту 4 розділу 6): “Заклади вищої освіти у своїх Правилах прийому встановлюють перелік додаткових документів, необхідних для вступу, якщо це викликано особливостями вступу на певну спеціальність чи конкурсну пропозицію”.

Можемо зробити висновок, що педагогічні працівники не мають обґрунтованих підстав та критеріїв для оцінювання поведінки учня закладу загальної середньої освіти. А будь-яка оцінка з поведінки не має ваги при вступі до закладів вищої освіти.

Роман Бондаренко, юрист ГО “БАТЬКИ SOS”, спеціально для “Нової української школи”

Джерело.


Повернутись вверх