facebook

Дискусія про метод Монтессорі: чи є він ефективним насправді

;

Дискусія про метод Монтессорі: чи є він ефективним насправді

Інформує освіта нова.

Відомі політики, винахідники й митці казали про переваги навчального методу Монтессорі. Але чи витримує він перевірку наукою? Деталі від BBC.

Коли ми дивимось на багатих і знаменитих людей, завжди виникає спокуса знайти секрет їхнього успіху. Як гадаєте, що спільного між відомою американською кулінаркою, письменником Габріелем Маркесом, співачкою Тейлор Свіфт і засновниками Google Ларрі Пейджем і Сергієм Бріном?

Всі вони у дитинстві відвідували школи Монтессорі. У США, насамперед у галузі культури й технологій, давно помітили вплив цієї системи освіти на майбутнє дитини.

Але роздуми про метод Монтессорі виходять далеко за межі сучасної Америки. Лідер боротьби за незалежність Індії Махатма Ґанді описував, як діти, навчаючись за допомогою цього методу, «не відчувають тягаря навчання, адже засвоюють усе в процесі гри».

Індійський поет, лауреат Нобелівської премії Рабіндранат Тагор створив мережу шкіл Монтессорі, щоб навчити дітей творчо самовиражатися.

Але чи працює цей метод насправді?

Минуло понад століття з того часу, коли італійська лікарка і педагог Марія Монтессорі розробила свої знамениті принципи, які заохочували дітей до самостійності з раннього віку.

Її життя – це історія феміністки, яка наважилася кинути виклик фашистському режиму в гонитві за своєю мрією. І тепер у світі, за деякими оцінками, існує щонайменше 60 тисяч шкіл, які використовують метод Монтессорі.

З усім тим про переваги освіти за методом Монтессорі досі палко сперечаються. Частково це пов’язано з тим, що провести такі наукові дослідження досить складно, а наявні дослідження жорстко критикують скептики.

Лише нещодавно науковці змогли розв’язати деякі ці проблеми, і їхні висновки стануть цікавим матеріалом для вчителів, батьків, учнів — і взагалі для всіх, хто зачарований гнучкістю дитячого розуму.
Гра з хлібними крихтами
Монтессорі народилася в невеликому італійському муніципалітеті К’яравалле в 1870 році в родині прогресивних батьків, які часто спілкувалися з провідними мислителями та вченими країни. Це освічене сімейне середовище дало Монтессорі багато переваг перед іншими дівчатами того часу.

«Мати допомогла їй ухвалити деякі важливі рішення, як-от вступ до технічної школи після того, як вона отримала початкову освіту», – каже Еліде Тавіані, член ради директорів Національної опери Монтессорі в Римі, організації, заснованої Монтессорі для дослідження та просування її методів навчання. Підтримка її батьків також виявилася важливою для її рішення вивчати медицину, в якій тоді домінували чоловіки.

«Сім’я Марії Монтессорі завжди була дуже чутливою до соціальних проблем», – додає Тавіані, як-от боротьба за жіночу емансипацію, яку Монтессорі продовжить у дорослому віці.

«Вона була справжнім орієнтиром для жінок тієї епохи».

Незабаром після закінчення навчання у 1896 році Монтессорі почала працювати асистентом у психіатричній клініці Римського університету, де вона опікувалася дітьми з труднощами у навчанні.

Кімнати в лікарні були порожні, лише з невеликою кількістю меблів.

«Одного разу вона виявила, що діти захоплено граються з хлібними крихтами, які впали на підлогу», — розповідає Кетрін Л’Екюєр, дослідниця психології та освіти в Університеті Наварри в Іспанії, яка написала книгу про метод Монтессорі. – Тоді їй спало на думку, що деякі розумові розлади можуть бути пов’язаними із зубожінням».

Маючи відповідні навчальні матеріали, цих та інших дітей можна навчити, підсумувала Монтессорі.

Вона розробила новий метод навчання, в основі якого – оптимальна стимуляція у чутливі періоди дитинства.

Згідно з цим методом, усі дидактичні матеріали мають відповідати віку дитини й привертати увагу всіх її почуттів. Кожній дитині слід дозволити вільно рухатися та діяти, а також використовувати свої творчі здібності та навички розв’язання проблем. Вчителі взяли на себе роль гідів, які підтримують дітей без примусу та контролю.

Монтессорі відкрила свій перший Casa dei Bambini (Будинок для дітей), у 1907 році, і незабаром він породив багато інших. З часом вона також налагодила зв’язки з провідними освітянами світу, серед яких був і Ґанді.

На подив, коли фашисти прийшли до влади в Італії у 1922 році, вони спочатку прийняли її рух. Але невдовзі вони виступили проти акценту на свободі слова дітей. За словами Тавіані, цінності Монтессорі завжди полягали у повазі до людей та «правах дітей і жінок. Але фашисти хотіли використати її роботу та її славу».

Переломний момент настав, коли фашистський режим намагався вплинути на зміст навчання у школах, і в 1934 році Монтессорі та її син вирішили залишити Італію. Вона повернулася на батьківщину лише у 1947 році, і продовжувала писати про свій метод і розвивати його до самої смерті в 1952 році, коли їй виповнився 81 рік.
Відповідальні діти
Сьогодні існує багато різних видів шкіл Монтессорі, не всі з яких визнає Опера Монтессорі, але деякі фундаментальні принципи залишилися недоторканими. Один із них полягає в тому, що вчителі є лише порадниками, які заохочують дітей виконувати завдання з якомога меншим втручанням дорослих.

«Наші діти вчаться самоконтролю, – каже Міріам Ферро, директорка школи Монтессорі в Палермо, яка приймає дітей від перших кількох місяців до шестирічного віку.

Деякі предмети у школі схожі на ті, що викладають у звичайних навчальних закладах, наприклад, математика і музика. Але є також група дисциплін під назвою «практичне життя», які походять від ідеї Монтессорі про дитячу автономію.

На цих уроках діти виконують практичні завдання з реального життя, наприклад, розносять напої однокласникам. З міркувань безпеки вчителі беруть на себе відповідальність за кип’ятіння води, але діти грають активну роль у прибиранні на столі, а потім пропонують напої іншим. «Під час сніданку та обіду вони також самостійно по черзі накривають на стіл і обслуговують своїх однокласників», – каже Ферро.

Метод заохочує незалежність, а також співпрацю. В одному класі навчаються діти різного віку, і старші допомагають молодшим. Тестів і оцінок немає, щоб уникнути конкуренції між учнями. Кожне заняття триває три години, щоб діти могли зануритися у те, що вони роблять. Навчальні матеріали призначені для використання та вивчення всіма органами чуття, наприклад, літери та цифри, виготовлені з наждачного паперу, які дитина може обводити пальцем.

Утім, хоч як життєрадісно і раціонально виглядає ця концепція, чи має вона відчутні переваги у порівнянні зі звичайною школою?

Це може здатися простим запитанням, але на нього дуже важко відповісти.

Дослідження показують, що певні аспекти методу Монтессорі можуть бути корисними, але результати мають важливі застереження. Річ у тім, що стандартний спосіб оцінки ефективності важко застосувати у класі.

Щоб науково виміряти вплив певного методу, проводять рандомізоване контрольоване дослідження. Воно передбачає випадковий розподіл учасників на дві групи – «експериментальну», в якій застосовують новий метод, і «контрольну» групу, в якій процес є звичайним.

Якщо учасники експериментальної групи краще впоралися із завданням, ніж ті, хто були у контрольній групі, можна зробити висновок, що метод працює.

У медицині учасники експериментальної групи отримують справжню таблетку, тоді як контрольна група приймає плацебо, яка виглядає так само як і справжня пігулка, але не містить активних інгредієнтів.

Такий метод, на жаль, дуже важко застосувати до перевірки освітніх заходів. Ви можете порівняти учнів шкіл Монтессорі з учнями в іншій освітній системі. Але багато шкіл Монтессорі є платними, і вибір батьків може бути пов’язаний з багатьма іншими факторами, які також можуть впливати на прогрес дитини.

«Батьки, які відправляють своїх дітей до школи Монтессорі, можуть бути більше залучені до їхнього навчання, і їхній домашній метод навчання дітей може також позитивно впливати на їхній успіх», – пояснює Хав’єр Бернасер з Інституту культури та суспільства Університету Наварри в Іспанії.

Безумовно, деякі дослідження показали низку переваг методу Монтессорі для розвитку дітей, але ми не можемо бути впевнені, чи це виключно результат самого методу, а не, приміром, привілейованого походження дитини.
Переваги «неструктурованого часу»
Утім, результати останніх більш загальних досліджень в освіті і психології, свідчать, що метод Монтессорі таки має певні переваги без будь-яких недоліків.

Наприклад, нещодавно доведено, що надання дітям неструктурованого часу, протягом якого вони можуть займатися своїми справами без зайвого втручання дорослих, дійсно призводить до більшої незалежності та самостійності, а цей підхід власне і лежить в основі методу Монтессорі.

Також є певні докази того, що класи, де використовують дидактичні матеріали Монтессорі, показують кращі результати у навчанні, ніж класи, які використовують традиційну методику.

Нейробіолог зі Швейцарії і колишня вчителька школи Монтессорі Соланж Денерво у нещодавньому дослідженні виявила, що діти, які відвідують школи Монтессорі, як правило, мають більшу креативність, що, своєю чергою, пов’язане з кращими академічними результатами. (Дослідниця намагалася порівнювати дітей з однаковим рівнем інтелекту і соціально-економічним становищем).

Денерво підозрює, що переваги методу полягають у тому, що діти беруть на себе лідерство у навчальній діяльності з раннього віку, а також шукають власні розв’язання проблеми та вчаться на своїх помилках. Усе це має сприяти більш гнучкому мисленню.

Чи матимуть ці переваги усі випускники шкіл Монтессорі? Деякі дослідники кажуть, що це важко стверджувати, тому що переконливих доказів таких переваг у тривалій перспективі немає.

Денерво налаштована більш позитивно: враховуючи результати своїх дослідів, вона вважає, що освіта Монтессорі може допомогти людям досягти успіху у творчих галузях.

«Коли ти вчишся у школі, ти будуєш архітектуру свого розуму», — каже вона. Логічно припустити, що люди, які навчилися бути мотивованими, гнучкими та співпрацювати з іншими в юному віці, мають переваги в подальшому житті, каже вона.
Бренд Монтессорі
Якими б не були справжні переваги методу, в його центральній ідеї, безперечно, є щось привабливе. Ідея самостійного дитинства, вільного від тиранії традиційної освіти, знайшла багатьох прихильників у світі. Марія Монтессорі невтомно просувала свій метод, а її наступники продовжували поширювати його світом.

За іронією долі, однак, багато сьогоднішніх шкіл, які працюють за методом Монтессорі, лише частково дотримуються її методів. Це тому, що імʼя Монтессорі не є торговою маркою. Хоча у різних країнах існують офіційні заклади Монтессорі, які пропонують навчання та акредитацію вчителів, школам не обов’язково використовувати це у своїй рекламі.

«Дедалі важче знайти автентичну освіту Монтессорі», – каже Кетрін Л’Екюєр, яка стурбована тим, що деякі школи можуть в реальності не дотримуватись принципів автономії дитини чи тривалості навчальних сесій. А все це може вплинути на результати.

Відсутність узгодженого застосування методу також пояснює, чому його ефективність оцінюють так по-різному і часто не помічають переваг перед іншими освітніми системами.

Утім, багато хто визнає, що рух Монтессорі потребує адаптації до соціальних і технологічних змін. Наприклад, електронні пристрої та їхні численні способи використання в освіті… Марія Монтессорі не могла про це написати.

Утім, переконливим свідченням досягнення Монтессорі є те, що через понад 100 років після того, як вона відкрила свою першу школу, педагоги все ще сперечаються про її метод, а дослідники намагаються вивчити його ефективність. А з огляду на нещодавні привабливі результати, дискусії про метод Монтессорі продовжуватимуться.

Чтайте також:  Нормативно-правові документи 2023/2024 навчального року

Джерело.


Повернутись вверх