Реформа НУШ має тривати, адже вона, зокрема, забезпечує “вирівнювання” української освітньої системи із європейськими, зокрема, у сфері пріоритетизації soft skills.
Про це розповів депутат Верховної Ради України Сергій Колебошин.
Фундаментальні зміни, за його словами, почалися кілька років тому саме із запровадженням реформи “Нова українська школа”.
“Дуже хвилювався, коли почалася [повномасштабна] війна, а в нас був відповідальний етап: ми з четвертого класу в НУШ переходили до п’ятого, до середньої ланки. І дуже хвилююся досі, що ми втратимо цю історію”, – зазначив депутат.
Приєднуйтесь до нашої нової спільноти ОСВІТА UA
Посилання:https://www.facebook.com/groups/1023345988199205/?ref=share
Труднощі імплементації НУШ у середній школі – і в перепідготовці вчителів, і в методичних матеріалах, і в переобладнанні кабінетів там, де навчання відбувається очно. Однак продовження реформи, на думку Сергія Колебошина, важливе, адже навчання в НУШ спрямоване на розвиток критичного мислення, навичок комунікації та взаємодії, уміння вчитися, виховання цінностей.
Водночас, як зазначив депутат, “не можна сказати вчителям: учора ви вчили так, а завтра будете інакше … не можна видати указ бути емпатичними й забути про свої проблеми”. Реформа педагогічної освіти – це надскладний виклик, який влада поступово реалізує.
На його думку, діти, які навчалися за програмою НУШ і виїхали за кордон із батьками, не мають такого дисонансу між форматами навчання в Україні і в Європі, як старші школярі й школярки. Тож МОН має якомога швидше синхронізувати програми, спростити навантаження для дітей, які зараз за кордоном, щоб у них було бажання повернутися.
Реальні результати реформи, як зазначив Сергій Колебошин, будуть видимі у 2027-2028 роках, коли випустяться зі шкіл учні, які починали навчання за програмою НУШ.
