facebook

Метод дзеркал та вікон як інструмент формування критичного мислення

Метод дзеркал та вікон як інструмент формування критичного мислення


Опис одного з прийомів розвитку критичного мислення для школярів.

Один із дієвих способів розвинути в собі здатність критично мислити – спиратися на власний та чужий досвід. І для дітей є більш переконливою та інформація, яка має під собою реальну основу чи практичне спрямування. На вчителя покладена важлива місія – допомогти учням у майбутньому знайти своє місце у світі. А один з найкращих способів допомогти дітям зробити це успішно – використовувати метод дзеркал та вікон.
Що значить термін «дзеркала та вікна»?
Від початку термін представила Емілі Стілем у межах SEED (масштабна національна програма навчання математиці для шкіл у США):

  • Дзеркало – це історія, що є втіленням досвіду, культури, історичної самоідентифікації та інструментом формування особистості.
  • Вікно – ресурс, що дозволяє ознайомитися з чужим досвідом.

І тут важливо розуміти, що діти (і дорослі) не можуть по-справжньому пізнати себе, якщо нічого не знатимуть про інших та навколишній світ.
Що може стати дзеркалом
Найперше, що може стати дзеркалом у навчанні, – книга. Саме в текстах діти можуть знайти себе, свою родину, відповіді на різноманітні запитання. Коли учні читають книги, де бачать когось, схожого на себе, вони відчувають себе частиною всесвіту, розуміють власну значущість. Рекомендуємо використовувати тематичні стенди, плакати, де були б відображені якісь історії з життя школярів (можна зробити щось на зразок коміксів).

 Рекомендуємо: попросіть школярів написати невеликі розповіді на певну проблемну тему та розмістіть їх у спеціальному куточку на стенді. Це допоможе дітям критично підійти до оцінки власної поведінки та поведінки однолітків.

Перший крок, який має зробити вчитель, – зібрати різноманітні зразки «дзеркал» для класу.

Другий крок – розробити чи адаптувати навчальну програму, яка б містила індивідуальний підхід до кожного з учнів (з урахуванням культурної приналежності та особливих освітніх потреб.)

Весь навчальний простір може перетворитися на «дзеркало». Це той контекст, який стане постійним супроводом навчання. Переконайтесь, що ви обираєте ті матеріали, які підтримають учня, а не стануть причиною негараздів.
Що може стати «вікном»
Учні мають дізнатися, як інші люди поводять себе в певних ситуаціях. Це допоможе дітям адаптуватися до сучасних реалій та стати частиною світу. Вчитель має відкрити «вікно» можливостей для кожного з учнів, незалежно від фізичних чи розумових особливостей, уподобань, соціального положення. Для декого зі школярів це може стати першим досвідом тісної взаємодії з нетиповими для його побуту ситуаціями. Навчіть дітей вибудовувати власну точку зору стосовно тієї чи іншої проблеми, спираючись на новий досвід.
Способи використання концепції дзеркал та вікон
Прикметно, що означена концепція чудово адаптується в процесі вивчення будь-яких шкільних предметів. Проблемні питання швидше вирішуються завдяки тому, що діти можуть дивитися на реч, застосовуючи і аналізуючи як власний досвід, так і точки зору інших.

При підготовці уроку, на якому буде використано цей метод, доберіть більше сторонніх матеріалів з ситуаціями та персонажами, з якими себе зможуть співвіднести діти.

Важливо, щоб у процесі навчання школярі не втрачали себе. Побудова власної ідентичності була, є і буде складним процесом. Тут дуже важливим є контроль учителя. Педагог має ставити відкриті запитання, які змушуватимуть замислитися та зробити вмотивовані висновки.

Рекомендуємо: якщо хочете, аби діти замислились над проблемою, попросіть їх написати таке: «Я думав/ла___________, але тепер думаю, що_________».

Можете використати цей принцип на початку та наприкінці вивчення теми. Так ви зможете порівняти зміни у знаннях школярів, їх здатність осмислити новий матеріал. Дієвим такий вид роботи є і на виховних годинах, і у процесі розв’язання конфліктних ситуацій у класі.

Як результат, «Дзеркала та вікна» допоможуть сформувати клас, де кожен учень відчуватиме себе особистістю та знатиме свою цінність у соціумі. Чи не це є головною метою діяльності будь-якого педагога?


Повернутись вверх