facebook

Оцінка, яка би вона не була, – це лише показник знань, і ні в якому випадку не оцінка дитини як особистості

Оцінка, яка би вона не була, – це лише показник знань, і ні в якому випадку не оцінка дитини як особистості

Д. Ламза: шкільна оцінка – як заряд мобільного телефона

Автор: Дмитро Ламза, директор спеціалізованої школи № 210, м. Київ.

Цей допис варто читати разом з родиною у присутності дітей. Мені дуже цікаве ваше ставлення до написаного.

Часто можемо бачити, що батьки чи вчителі сварять дитину за оцінку та постійно всілякими способами намагаються оцінку ту підвищити. Батьки принципово вважають, що оцінка – це обличчя їхньої дитини. Таке ставлення до шкільної оцінки мене як людину, як педагога просто обурює і викликає занепокоєння про наше майбутнє!

Не так давно закінчився перший семестр, і за традицією вчителі виставляли семестрові бали за освітні досягнення дитини. І в цей момент батьки починають штурмувати соціальні мережі та телефонними дзвінками тероризують вчителя щодо «не такої», на їхню думку, оцінки.

Часто у своїй роботі чую фразу: «Ви мою дитину оцінили на 6!» та багато інших, схожого характеру, словосполучень. Завжди намагаюсь реагувати на такі вислови батьків і обговорювати значення оцінки. Спілкування змінює ставлення до оцінювання дитячих знань. У подальшому батьки дякують, і ми бачимо прогрес у знаннях дитини.

Чтайте також:  Відпустка для педагогів: що змінив воєнний стан?

Важливо пам’ятати і наголосити дитині, що «оцінка» в школі – це просто показник знань, який на даний момент є в учня. Також важливо пояснити, що оцінкою вчитель не оцінює саму дитину (особистість), а оцінює отримані знання, щоб у подальшому бачити, що потрібно підтягнути та над чим попрацювати.

Мені як педагогу подобається приклад, коли оцінку порівнюють із зарядом мобільного телефона.

Коли мобільний телефон показує низький заряд батареї (8%), це ж не означає, що телефон втратив свою привабливість та став не модним. Відтак, кожен знає, що треба взяти зарядку і підживити ґаджет.

Виникає риторичне питання про ставлення до оцінки. Оцінка – не самоціль, ціль – знання. Взяти книжку, почитати, вивчити тему – і оцінка отримає підзарядку. Все дуже просто!

Дорогі мої!

Сьогодні багато хто з оточуючих має низьку самооцінку. Спробуйте озирнутися навкруги – і ви побачите, наскільки багато людей навколо не помічають свої сильні сторони. Як на мене, це вина кожного з нас, тих, хто тією чи іншою мірою є архітекторами чиєїсь долі. Ми можемо одним своїм словом підняти людині віру в себе і надати їй крила!

Говоріть з дітьми з першого класу, що оцінка, яка би вона не була, – це лише показник знань, і ні в якому випадку не оцінка дитини як особистості.

Чтайте також:  Чи заборонять дітям ухилянтів вступати до вишів: у Раді зробили заяву

Треба наголошувати дитині, що вона є індивідуальна, і таких, як вона, у світі більше немає.

Це проста істина життя, яку ми всі знаємо, але часто помічаємо, що не всі мають такі маркери.

Впевнений і сподіваюсь, що ця стаття для когось зіграє роль у подальшому. Дехто в ній, можливо, побачить себе та зробить висновки. Давайте разом проведемо роботу над помилками і змінимо цей світ!

Життя одне, і його можна прожити тільки один раз. Впустіть у своє життя віру в себе!

Джерело.


Повернутись вверх