facebook

Робота за сумісництвом та її оплата: пояснює Профспілка

;

Робота за сумісництвом та її оплата: пояснює Профспілка

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу

ЦК Профспілки працівників освіти і науки України у відповідь на запит черкаської організації профспілки щодо викладацької роботи керівників, їх заступників, педагогів-організаторів та інших працівників закладів та установ освіти, а також роботи за сумісництвом та її оплати надало роз’яснення щодо роботи за сумісництвом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-ІХ внесено зміни до статті 102-1 КЗпП, яку викладено у новій редакції. Встановлено, що сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи.

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Скасовано норму, згідно з якою умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій визначалися КМУ.

До внесення таких змін питання роботи за сумісництвом регулювалося також постановою КМУ від 03.04.1993 № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 №43 «Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій».

Чтайте також:  Голова комітету ВР з питань освіти відповів, як перевіряють шкільні знання з історії України

Але у зв’язку з такими змінами до статті 102-1 КЗпП України постановою КМУ від 22.11.2022 №1306 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» постанова КМУ № 245 (з урахуванням змін) скасована.

Розпорядженням КМУ від 22.11.2022 № 1047-р скасовано також наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43, який містив перелік робіт, що не вважалися сумісництвом і виконання яких з дозволу керівників могли здійснюватися впродовж основного робочого часу без утримання заробітної плати.

Зокрема роботою, яка не вважалася сумісництвом, пунктом 3 Переліку визнавалася педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більш як 240 годин на рік. Саме цей вид роботи виконували педагогічні працівники методичних установ, закладів післядипломної освіти, органів управління освіти, інших установ та закладів, викладаючи предмети, курси, працюючи учителями, викладачами, керівниками гуртків у закладах загальної середньої, професійно-технічної, позашкільної, вищої чи фахової передвищої освіти та отримували за цю роботу оплату з погодинного розрахунку, одночасно з зарплатою за основним місцем роботи.

Відтепер при продовженні виконання такої педагогічної роботи поза основним місцем, доцільно відкоригувати графіки роботи, в першу чергу за основним місцем, бо розклади занять та уроків у школі та інших закладах, де вона виконується, значно складніше, а то й неможливо змінити.

Чтайте також:  Ведення уроків чи гуртків директором не є сумісництвом, – МОН

Доречним буде зорієнтуватися на нормах КЗпП України, а саме статті 60, яка унормовує питання гнучкого графіку роботи, статті 60-2, що унормовує питання дистанційної роботи.

Гнучкий режим робочого часу – це форма організації праці, за якою допускається встановлення іншого режиму роботи, ніж визначений правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи іншої, встановленої на певний обліковий період (тиждень, місяць, квартал, рік тощо), норми тривалості робочого часу.

Гнучкий режим може встановлюватися, зокрема за заявою працівника з прийнятними для нього часовими межами графіка роботи без дотримання вимог щодо повідомлення працівника не пізніше ніж за два місяці про зміну режиму роботи.

Дистанційна робота – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією роботодавця, у будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

У разі запровадження дистанційної роботи працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому. При дистанційній роботі працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором.

Щодо оплати праці педагогічних працівників Центру професійного розвитку педагогічних працівників, інклюзивно-ресурсних центрів та інших установ і закладів освіти, які виконують викладацьку роботу поза основним місцем роботи на умовах сумісництва, то вона здійснюється на умовах тарифікації, тобто у щомісячно встановленому розмірі залежно від обсягу тижневого навчального навантаження.

Чтайте також:  Доплати за класне керівництво та за завідування кабінетом: чи можна виплачувати в період дистанційного навчання?

Стосовно оплати праці керівних та інших педагогічних і непедагогічних працівників, які виконують викладацьку роботу в тому самому закладі освіти, зокрема у закладі загальної середньої освіти, то це питання врегульовано пунктом 91 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993 №102, який на даний час є чинним і не зміненим.

Наразі ЦК Профспілки звернувся до вищих органів влади з пропозиціями затвердити перелік робіт, які не є сумісництвом, виконання яких можливе впродовж основного робочого часу з оплатою праці за всіма місцями педагогічної роботи в межах до 240 годин на рік.

Джерело.


Повернутись вверх