Навчання за кордоном: діти матимуть проблеми з володінням мовою
Інформує Всеосвіта.
Через бездіяльність української сторони українські діти забувають мову.
Після початку повномасштабного вторгнення росії багато українських дітей виїхали за межі України, продовживши навчання у закордонних закладах освіти.
Соціолінгвістка, мовознавиця, дослідниця Інституту славістики польської академії наук Ольга Шевчук-Клюжева висловила стурбованість можливими проблемами українських школярів, які повернуться в Україну після тривалого навчання за кордоном.
Згідно з офіційними даними, майже 500 тисяч українських дітей зараз здобувають освіту за межами України.
Українські діти інтегровані в національні системи освіти різних країн, і ця інтеграція є досить специфічною: діти після короткого адаптаційного періоду (переважно без замірів його результативності) потрапляють у повністю іншомовне освітнє середовище.
Більшість українських дітей не має можливості вивчати українську мову, перебуваючи за межами України, якщо ми, звичайно, говоримо про державні школи приймаючих країн Європейського Союзу. Зв’язок із українською освітньою системою, по суті, перервано, і як його відновлювати, мені здається, має хвилювати нашу владу, —зауважує експертка.
Ольга Шевчук-Клюжева сподівається, що Міністерство освіти і науки УКраїни актуалізує це питання на рівні урядів європейських країн, принаймні небайдужі українські громадяни, які вболівають за інтереси української мови та держави, все для цього роблять.
Як відомо, найбільша кількість українських дітей шкільного віку зараз перебуває у Польщі — майже 200 тисяч. Жодного окремого документа, який урегульовує ситуацію в питанні освітніх і культурних потреб вимушених мігрантів із України, поки не створено. І це не проблема Польщі, це бездіяльність української сторони, — наголошує дослідниця.
Вона переконана, що після цього академічного року українські діти матимуть серйозні проблеми з володінням українською мовою як рідною (першою, або другою).
Це не трагедія, а закономірний наслідок перебування в іншомовному освітньому середовищі та відсутність доступу до української мови поза родиною (а в деяких випадках і в межах родини), — зауважує Шевчук-Клюжева.
Нагадаємо, під час війни, особливо враховуючи ракетний терор росіян, українські діти змушені навчатися дистанційно та за змішаною формою. Проте часто батьки хочуть змінити форму їхнього навчання. У якому випадку бажано змінювати форму навчання дитини, досвідом діляться експерти.
Успіх у війні вирішують два фактори: рушниця нового зразка і шкільний учитель (с). Отто фон Бісмарк, німецький політик
