facebook

«З цим просто біда!» – несподівано найпроблемніший предмет українських дітей у школах за кордоном

«З цим просто біда!» – несподівано найпроблемніший предмет українських дітей у школах за кордоном

У нас його багато хто вважає несуттєвим

Своїми спостереженнями та висновками ділиться співзасновниця ГО «Смарт освіта» Зоя Звиняцьківська.

Вона наголошує, що цільове призначення старшої школи – підготувати дитину до вступу до ЗВО й отримання вищої освіти.

Отже, система тестів наприкінці середньої школи за кордоном створена, щоби направити до старшої школи тільки тих дітей, які хочуть і можуть «потягнути» навчання у виші.

ЧОМУ ЛЕГКО ДАЮТЬСЯ ТОЧНІ НАУКИ, А З ЛІТЕРАТУРОЮ – БІДА
Наші талановиті, чудові, розумні українські діти, попри стрес і незнайому або погано знайому мову, майже одразу «вливаються» у закордонне навчання й починають отримувати гарні оцінки з точних та природничих наук: математики, фізики, хімії тощо.

Іноземні вчителі відверто в захваті, батьки та українські вчителі сповнені зрозумілої гордості – ось вона, українська освіта, яку так усі «шпиняли», ось її реальний рівень у порівнянні з європейською, яку нам так довго давали як взірець!

Водночас українські батьки спочатку звично не звертають увагу на такі науки, як «література», традиційно вважаючи їх несуттєвими – якось там впораємось, аби з математикою все було добре.

Чтайте також:  ТОП-10 переваг європейських шкіл, які відзначають українці

Але, як виявилося, саме в літературі, а не в математиці, зарите коріння європейської освіти (принаймні західної Європи).

ЯК ВЧАТЬ ЛІТЕРАТУРУ В ЄВРОПІ
Література в європейських школах – це не кволий переказ прочитаних книжок з аморфними «творами» наприкінці теми.

Упродовж навчального року там можуть вивчати лише два-три твори.

Мета курсу – прокачування трьох базових для європейської освіти навичок:

повноцінний аналіз твору (факт його читання навіть не обговорюється) – такий, як в українській системі освіти відбувається хіба в профільних філологічних ЗВО, і то за умови, якщо пощастить із викладачем;
інтерпретація, тобто, те саме славнозвісне “що хотів сказати автор”, але не зі стелі, а ґрунтуючись на арсеналі художніх прийомів та інструментів, знайдених у процесі аналізу;
есей на тему. Не вільний потік свідомості, а структуроване висловлювання учня, яке також підпорядковане суворій системі правил.
Це складно – і європейським дітям також.

Тріада «аналіз – інтерпретація – есей» є хіба не найбільшою проблемою учнів, особливо в старшій школі, де цьому приділяється багато уваги й вже не можна схибити, бо кожна оцінка є вирішальною для майбутнього атестату.

Але цей шматок класичної європейської освіти, на якому й досі тримається вся гуманітаристика, вмонтований уже в середню школу, тому що європейці вірять – це необхідно для розвитку критичного мислення, здатності аналізувати та розуміти інформацію.

Чтайте також:  ТОП-10 переваг європейських шкіл, які відзначають українці

Це специфічна задача, яку не можна отак відразу опанувати, а тільки використовуючи природну кмітливість і здоровий глузд. Є певні суворі правила й чіткий набір інструментів, які дуже добре відомі європейським школярам і абсолютно невідомі українським, бо в нашій шкільній програмі їх немає і близько.

НАУКОВА РОБОТА НА «МІНІМАЛКАХ»
У деяких програмах європейських гімназій, зокрема в International Baccalaureate (ІВ) програмі, дитина має, крім складання тестів, написати есей з одного з предметів на обрану нею, дитиною (а не запропоновану вчителем!) тему. Це така прото-наукова робота, де профільний вчитель виступає науковим керівником. Це як окремий вид роботи, досвіду якого в українських дітей зазвичай абсолютно немає. Зауважте – власний вибір теми унеможливлює будь-яке списування й робить кожен есей справді оригінальним.

Тобто, знову-таки, тренується критичне мислення, вміння аналізувати інформацію і формувати власну думку на основі отриманих знань. Усього цього дітей у європейських школах потроху вчать, починаючи з 5 класу – і ніколи, на жаль, не вчать в українських школах. Опанувати цю науку можливо, але для цього потрібно більше часу.

Саме тому в багатьох європейських школах нашим 10-класникам весною, наприкінці навчального року 2021–2022, пропонували, замість йти до 11 класу, повторити рік – щоб, маючи вже більш-менш відомий матеріал із точних наук, бодай частково опанувати невідому українським дітям науку формального аналізу, роботу з різними джерелами інформації, формування власної думки тощо.

Чтайте також:  ТОП-10 переваг європейських шкіл, які відзначають українці

Джерело.


Повернутись вверх