Як безпечно розпочати навчальний рік: рекомендації експертів
Експерти аналітичного центру “ОсвітАналітика” представили рекомендації, як організувати освітній процес у новому навчальному році. Усі поради грунтуються на аналізі міжнародного та українського досвіду організації навчання під час карантину.
Сайт зібрав основні поради для управлінців та освітян, які стануть у пригоді уже з 1 вересня.
Відповідні наукові акти, розроблені Кабміном, існують. Зокрема, йдеться про постанову №641 про встановлення карантину і посилення певних епідемічних заходів. На основі цієї постанови розроблено низку рекомендацій (МОЗ та МОН) щодо підготовки закладів освіти до нового навчального року.
За словами директора “ОсвітАналітики” Івана Шемелинця, експерти проаналізували ці нормативно-правові акти і виокремили положення, які потребують роз’яснення і уточнення для того, щоб керівники закладів освіти могли підійти до організації цього освітнього процесу більш якісно.
Втілення цих порад можливе на національному, регіональному і місцевому рівнях. Тому для початку варто розподілити обов’язки і відповідальності.
Щодо основних викликів, які постали перед українською освітою в період карантину, передусім зазначають недоступність інтернет-з’єднання та відсутність потрібних гаджетів у школярів, та, подекуди, і в учителів.
Другий виклик, який став перед нашою освітою – це цифрова компетентність. Не всі учасники освітнього процесу володіють сучасними технологіями на достатньому рівні.
Якщо почитати пресу і соцмережі, то винним у цій ситуації став учитель. Хоч така ситуація виникла через те, що на місцевому рівні не була розподілена відповідальність. Вчитель має навчати. А технічну підтримку і умови мають забезпечити відповідні національний і місцевий рівень,
– пояснила докторка педагогічних наук Наталія Морзе.
З цього випливає ще один важливий висновок: дистанційне та змішане навчання неможливе без навчання вчителів, для підвищення їхньої кваліфікації.
Реформування політики
Йдеться про те, що базу потрібно доопрацювати. Якщо в реформуванні політики держава зараз розробила основні підходи до забезпечення протиепідемічних заходів, то частина з цих підходів все ж викликає запитання, на які поки що немає відповідей. Тут експерти зазначають основні моменти:
- Розробка необхідної нормативно-правової бази для легітимізації змін в освітньому процесі та надання чітких орієнтирів для організації безпечного освітнього процесу.
- Чітке визначення критеріїв епідеміологічної ситуації, зокрема на території закладу, за умови яких школа переходить на повне дистанційне навчання, поєднання очного і дистанційного навчання або ж повернення до звичайного режиму освітнього процесу. Встановлення необхідного порядку дій при виявленні хворих у закладі освіти.
- Розширення доступу до технологій дистанційного навчання для вчителів і учнів, які його не мали, шляхом забезпечення доступу до Інтернету і відповідного обладнання.
- Стандартизація практик дистанційного навчання, зокрема щодо тривалості дистанційного уроку.
Міністр освіти і науки України (2016-2019), проректор Київського університету Бориса Грінченка Лілія Гриневич, яка є куратором проєкту, наводить приклад низки іноземних країн, де абсолютно усім учасникам навчального процесу перед входом у заклад вимірюють температуру – простий запобіжник, який дозволяє уже зранку відсіяти тих дітей, які можуть бути джерелом інфекції. В Україні ж наразі пропонують таку процедуру ввести лише для вчителів.
Також важливе питання кількості школярів, які можуть перебувати в одному приміщенні. Закон обмежує наповнюваність класів 30 учнями. Однак, коли 30 дітей сидить у класному приміщенні, дотримуватися дистанції складно. Крім того, у багатьох школах класи переповнені. І наразі ми не бачимо офіційних підходів, як діяти у таких випадках.
Вимоги до фінансування
- Запровадження цільової державної освітньої субвенції для організації навчання в умовах карантину.
- Залучення приватних провайдерів зв’язку до інтернетизації територій.
- Виділення додаткового фінансування на оплату праці вчителів при поділ класів на групи та додатковому навчанні дітей, які отримали особливі прогалини у навчанні.
- Виділення додаткового фінансування для підтримки організації процесу навчання дітей із вразливих груп населення.
- Співпраця з приватним сектором з метою отримання для батьків учнів можливості придбати комп’ютерну техніку в кредит чи розстрочку без відсотків.
Щодо поділу класів, за словами Лілії Гриневич, можливі два варіанти:
-
- очне навчання за групами (тоді потрібно додаткове навантаження, за яке будуть доплачувати вчителям);
- діти ходитимуть до школи по черзі – групи через день або через тиждень.
Останнє дозволяє зберегти мотивацію учнів, займатися контролем їхньої діяльності. Однак вчителеві при цьому доводиться готуватися двічі: до очного уроку й підготовкою матеріалів для дистанційного навчання іншої групи. Чи отримають вчителі доплату за подвійну роботу? На це питання поки що також немає політичної відповіді.
Безпечне функціонування
-
- Забезпечення милом та миючими засобами, антисептиками, паперовими рушниками, масками, безконтактними термометрами.
- Проведення термометрії учнів на рівні із працівниками закладів освіти на вході у приміщення закладу загальної середньої освіти.
- Систематичне провітрювання, прибирання, дезінфекція приміщень і поверхонь.
- Дотримання правил соціального дистанціювання (1,5-2 метри), розмежування зон у класах та шкільних приміщеннях. Розроблення графіка пересування школою під час перерв, харчування, початку і завершення робочого дня з метою уникнення скупчення людей.
- Зменшення можливостей контакту учнів з різних класів (“Правило бульбашки” – кожна дитина перебуває в одній і тій самій групі, група зазвичай використовує ту ж класну кімнату).
Компенсування процесу навчання
-
- Визначення прогалин у навчанні за попередній період. Підготовка плану їх подолання у новому навчальному році.
- Забезпечення гнучкості навчальної програми, акцентуючи увагу на навчальному матеріалі, який діти вивчали дистанційно під час карантину.
- Адаптація розкладу роботи школи за умов дотримання соціального дистанціювання для проведення очного навчання:
а) перехід на роботу в дві або три зміни;
б) залучення додаткового дня навчання в суботу;
в) почергове навчання в очному форматі груп одного класу;
г) виділення пріоритетних класів для очного навчання (1–5 класи);
д) визначення співвідношення між очною і дистанційною компонентами для окремих вікових груп учнів і для окремих навчальних предметів.
