facebook

До Дня працівників освіти: міфи про вчителів/-ок

До Дня працівників освіти: міфи про вчителів/-ок

Чому існують міфи про учительську професію? Напевно, тому що вона соціальна: кожен/-а із нас знає про особливості вчительської професії із власного досвіду. Пам’ятаєте: колись вам зізнавались знайомі, як думали в дитинстві, що їхні вчителі/-ки не сплять / не їдять / не ходять у туалет?

Міфи про учительську працю творять і видозмінюють залежно від епохи. І сьогодні це вже не про «перший/-а після Бога» і вже не про акумулятор мудрості світу, але все одно певні міфи існують і потребують розвінчування.

🚩 Учителі/-ки повинні любити дітей.
Багато хто думає, що це головна умова професійної діяльності. Так. Але можна дуже любити дітей, але не вміти з ними взаємодіяти, їх організовувати, мотивувати тощо. Тож до любові варто додати ще цих кілька не менш важливих умінь.

🚩 Учительство — це жінки.
Чоловіки не така вже рідкість у вчительській професії. Хоча, звичайно, хотілося б, щоб їх було більше для гендерного балансу. Якщо переглянути інформаційний бюлетень ДНУ «Інститут освітньої аналітики», то ми побачимо, що кількість чоловіків-учителів у 2020/2021 навчальному році відповідно до областей була такою. Висновки робіть самі.

🚩 У вчителів/-ок ніколи немає часу на власних дітей.
Дійсно, учительські діти проводять небагато часу з батьками, оскільки робота забирає чимало часу й зусиль. Але чи постійне перебування коло дитини є настільки необхідним? Чи є безкінечна турбота правильною поведінкою щодо виховання й навчання? А якщо і є випадки, коли дитина неконтрольована, то так трапляється, незважаючи на професійну приналежність батьків.

Чтайте також:  Як розподілити час на планування уроків: поради вчителю

🚩 Учителі/-ки насамперед мають досконало знати свій предмет і вміти цікаво донести його.
Справді, багато хто вважає: прийшли, відчитали ― і вільні до наступного уроку. Усе не так просто, оскільки вчительство ― це ще й виховання, класне керівництво, контроль за відвідуванням, моніторинг рівнів успішності та індивідуальних освітніх траєкторій. Додайте до цього співпрацю з батьками. А чого варта відповідальність за життя і здоров’я дітей! Та ці речі стануть зрозумілими лише тим, хто спробує себе в учительській ролі.

🚩 Учителі/-ки з року в рік викладають одне й те ж.
Так думають ті, хто не знає, що, по-перше, навчальні програми зазнають змін. По-друге, навіть якщо б жодних змін не було, справжні вчителі/-ки не те що кожного року, а для кожного класу передбачають різні форми подання теми. Діти ж завжди різні. Тож учительську працю можна назвати по-всякому, але в жодному разі ― нудною й одноманітною.

🚩 Учительська професія не престижна.
Хіба ступінь поваги до людини тої чи іншої професії передусім не залежить від самої людини? Є вчителі/-ки, на уроки до яких діти ідуть із величезним задоволенням, а батьки вишикуються в черги. Щодо бонусів, до речі, то наприклад, відпустка 56 днів в інших професіях не можлива, хіба що за роботу в надзвичайних умовах.

Чтайте також:  Конфлікти учителів та батьків: як вирішувати ефективно і без нервів

🚩 Найважливіше завдання вчителя/-ки ― вкласти в голову знання.
Знання втратили свою колишню вагу. Законодавством мету освіти визначено як формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян. Упевнені, що всі вчителі/-ки підтримують думку Любомира Гузара: «Не треба вказувати молоді, що робити, вона розбереться сама. Важливим є виховати в ній правильні цінності і дати правильні орієнтири».

🚩 Учителі/-ки бояться експериментів із зовнішністю.
Ви серйозно? Хіба можна в наш час залишитися осторонь, коли так багато цікавих тенденцій, наприклад, у зачісках. Екстремально стригтись наголо, може, представники/-ці інших професій теж не поспішають. А все інше: зміна кольору волосся, асиметрія, поголена потилиця, рвані пасма ― абсолютно доречне, якщо підібрано індивідуально, враховано всі нюанси зовнішності.

Що ж, є ще багато міфів, які ви, безперечно, знаєте. Як і знаєте те, що міфи значною мірою визначають моральні норми, формують світоглядні позиції. Але їм можна і треба протистояти за допомогою уміння критично ставитися до повідомлень, визначати стереотипи.

Джерело.


Повернутись вверх