facebook

Попри війну: 5 причин пишатись українською освітою

Попри війну: 5 причин пишатись українською освітою

Минуло мало часу відтоді, як у вцілілих навчальних закладах України лунали перші дзвоники. Нагадаємо: наразі пошкоджено понад 2200 освітніх закладів, близько 260 з них зруйновано вщент. Через війну процес навчання серйозно трансформувався: у більшості випадків урочистості відбулись онлайн. Освітян, школярів і студентів у стислі строки війна змусила стати максимально гнучкими, а держава, своєю чергою, швидко оптимізувала навчальний процес. Нещодавно для вступників в українські виші розпочався другий етап підтвердження участі в спеціальній сесії НМТ (національного мультипредметного тесту). Вступники остаточно мають визначитись із вибором міста і за потреби змінити населений пункт на той із запропонованих, де буде зручніше скласти тестування. З урахуванням змін, ухвалених на час війни, форма організації освітнього процесу теж може змінюватися впродовж навчального року залежно від безпекової ситуації.

Що змінив воєнний стан, як саме відбулася трансформація, які найперші уроки доведеться засвоювати та які плюси вітчизняної освіти можуть служити потужним драйвером її розвитку у майбутньому, спеціально для Mind аналізує Григорій Мамка, народний депутат України, заступник голови Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності.

Як навчатимуть у школах? Верховною Радою були врегульовані окремі питання освіти в умовах воєнного стану (проєкт закону №7325). Під час війни навчальний рік може тривати різну кількість днів.

Терміни, дати початку чи закінчення визначатиме уряд. Також скасовано норму про те, що у державних або комунальних школах у початкових класах не може навчатися понад 24 дитини, а в середній та старшій школі – понад 30. Наразі встановлена тривалість навчального року з 1 вересня 2022 року по 30 червня 2023 року.

Як справи з безпекою учнів? За безпековими показниками поки що повністю готові трохи більше 40% освітніх установ на підконтрольній Україні території. У Запорізькій області школярі навчатимуться онлайн. Дистанційно навчатимуться в Харкові і Миколаєві. Навчальні заклади Києва, Житомира, Луцька, Хмельницької, Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Черкаської, Одеської, Чернівецької, Кіровоградської, Полтавської областей облаштовують укриття, проте деякі школи перестрахувались і повністю обрали онлайн-форму навчання.

Станом на 25 серпня було оглянуто понад 23 500 закладів освіти (93% від загальної кількості). За результатами перевірки, 51% закладів були готові до навчання офлайн. Найкращі показники готовності до навчання в умовах війни продемонстрував Київ, Львівська та Чернівецька області.

Чтайте також:  10 фільмів про вчителів, що змінюють світ

Не в усіх навчальних закладах є укриття. Після обстеження спецкомісією 96% шкіл виявилось, що лише 59% з них облаштовані захисними спорудами.

Як навчатимуть у вишах? Щодо вишів, то вони самостійно встановлюють дату старту навчання. За рекомендацією уряду процес навчання мав розпочатись у вузах з 15 серпня, втім старт залежатиме від курсу: у когось він почався в серпні, у когось розпочнеться протягом вересня. При цьому більшість закладів вищої освіти обрали змішаний формат навчання.

Які проблеми стали очевидними? Організація освітнього процесу під час війни потребує швидкої реакції, вчасних рішень на державному рівні та тісної комунікації з усіма учасниками. На жаль, далеко не з усіма проблемами держава встигає справлятись вчасно.

Найбільше учасники освітнього процесу, за даними Офісу освітнього омбудсмена, скаржаться на:

  • перерви у навчанні під час воєнних дій і неможливість навчатись під час повітряних тривог та перебування в укритті;
  • неможливість здійснювати навчання через переїзди;
  • неможливість під’єднатися до онлайн-уроків чи платформ через неякісний інтернет;
  • неможливість навчатися та навчати через відсутність гаджетів.

Зважаючи на це, держава має приділяти більше уваги розв’язанню цих проблем та організації безпеки під час освітнього процесу, а також налагодити контроль моніторингу якості навчання в умовах воєнного стану.

Які здобутки української освіти дозволять їй вистояти? Попри наявні складнощі пропоную сфокусуватись на позитивних здобутках держави в сфері освіти і перспективах, які ми матимемо після перемоги.
Присутність вишів у світових рейтингах
Минулого року 10 українських навчальних закладів потрапили до престижного рейтингу світових університетів Times Higher Education World University Rankings, до якого увійшли понад 1600 вишів із майже 100 країн. Це Сумський державний університет, «Львівська політехніка», Харківський національний університет радіоелектроніки, Дніпровський національний університет ім. Гончара, Львівський університет ім. Франка, Харківський політехнічний інститут, Київський університет ім. Шевченка, Київський політех,  Харківський університет ім. В.Н. Каразіна та Чернівецький національний університет ім. Федьковича.

Наші виші не здають позицій і під час війни. Цьогоріч до рейтингу найкращих університетів світу QS World University Rankings, (найпопулярніше у світі джерело порівняльних даних про успішність університетів), увійшли 11 українських закладів вищої освіти.


Наближення до європейських стандартів
Вища освіта в Україні відповідає структурі освіти більшості розвинених країн. У 2005 році наша держава приєдналася до Болонської системи і почала активно розвивати всеєвропейський стандарт у галузі вищої освіти. У зв’язку з цим була поставлена мета створити справжню «Європу знань», яка б надавала громадянам якісну освіту, створювала рівні умови для її отримання, заохочувала до взаємовигідної співпраці і, що не менш важливо, визнавала б роль освіти в розвитку демократії та збереженні миру.

Чтайте також:  Рада розгляне питання про виїзд студентів за кордон

А от право представництва росії та білорусі в Болонському процесі, а також у робочих групах і програмі Європейського простору вищої освіти було призупинено на другому місяці повномасштабного вторгнення в Україну. Рішення було ухвалене групою супроводу Болонського процесу у відповідь на заяву 39 урядових, шести консультативних членів Болонського процесу та представників Європейського реєстру із забезпечення якості освіти.

Потужна сучасна IT-освіта
Україна має надзвичайно сприятливе середовище для розвитку IT-освіти. З 2016 року тут реалізується проект «Європейські освітні ініціативи», який інтегрує кращі світові практики в систему підготовки ІТ-фахівців. Робиться це для того, аби забезпечити бажаючих якісною освітою у сфері інформаційних технологій та сприяти конкурентоспроможності українських айтівців.

Так, університет ім. Шевченка став першим вишем, в якому успішно інтегровані всі програми «Європейських освітніх ініціатив». Безкоштовно навчатись на IT-фахівця можна і на базі Мінцифри, в рамках проекту ІТ Generation. Навчання відбувається в таких школах, як ProjectorLaba, Logos IT Group, HillelBeetroot Academy, IT Education Academy та інших. Кандидатам потрібно лише обрати напрямок навчання в IT. Утім цьогорічний набір в ці школи вже закінчився.

Загалом програмістів навчають у технічних вузах (в Україні їх понад 50), також в різних академіях і школах. Університети дають спеціалістам хорошу базу знань, але вимоги до айтівців постійно зростають, тому необхідна гнучкість програм та викладання. Тож на базі IT-компаній в Україні часто є курси, де навчають фахівців за різними напрямками в цій сфері.
Українські дипломи визнають у багатьох країнах
Україна має домовленості про підтвердження дипломів із багатьма країнами світу. Але часто нашим спеціалістам доводиться донавчатись і підтверджувати свою професійність за кордоном. У 2018 році в Німеччині було визнано на 20% більше іноземних дипломів, ніж у 2017-му, причому українські дипломи були у першій десятці.

Чтайте також:  "Питання виживання нації": українських студентів можуть мобілізувати до ЗСУ

Найбільше заявок – від лікарів, медсестер, інженерів, вчителів. Загалом наші дипломи визнають у Словаччині, Угорщині, Польщі, Перу, Монголії, Лівії, Естонії, Грузії, Екваторіальній Гвінеї, Болгарії, В’єтнамі. Між Францією та Україною діє угода щодо взаємного визнання наукових ступенів і звань.

Окрім цього, у квітні 2022 року Єврокомісія рекомендувала визнати українські дипломи для роботи в ЄС. Європейський фонд освіти створив ресурсний центр з українських кваліфікацій для обміну інформацією, що прискорить процедури визнання дипломів.
Закордонні можливості для українських студентів
Інтеграція національних університетів до світового освітнього середовища та можливості для наших студентів, які перебувають за кордоном, розширюються. Яскравий приклад демонструє Національний університет «Києво-Могилянська академія», для якого війна послужила поштовхом до більшої інтернаціоналізації. Йдеться про відкриття зарубіжних кампусів за межами України. У НаУКМА є закордонні університети-партнери, де планують зробити представництва «Могилянки» – це університети Торонто, Глазго, Гіссена та Вільнюса, очікується приєднання інших.
Окрім цього, з війною чимало європейських університетів почали пропонувати пільгові умови для українських абітурієнтів та студентів. Наприклад, Польське національне агентство з питань академічного обміну NAWA розробило програму «Солідарні з Україною» (Solidarni z Ukrainą), у межах якої українські студенти й аспіранти зможуть навчатися в Польщі та працювати над дисертаціями з березня по вересень 2022 року.

Деякі університети Ірландії заявили про пропозицію місць українцям, які прибувають сюди. В Естонії Тартуський університет створив 250 додаткових місць для бакалаврів та магістрів з України у 2022–2023 навчальному році. Естонська Академія мистецтв у Таллінні запропонувала українським студентам безкоштовне навчання на факультетах образотворчого мистецтва, дизайну, архітектури та художньої культури, і перелік таких можливостей – досить широкий.

Окрім цього, попри повномасштабну війну, цього року не скасовувалось прийняття іноземних студентів до українських вишів. Станом на січень 2022 року в Україні навчалися майже 80 000 іноземців. Наразі немає підрахунків, які б показували, на скільки зменшилася їхня кількість в українських навчальних закладах, утім майже всі виші організували онлайн-навчання для них.

Тож попри масштаб втрат в українській освітній сфері й усвідомлення того, що надалі навчання відбуватиметься в умовах нестабільності, пріоритетом залишається безпека. Водночас з війною з’явилося більше партнерських освітніх програм, які ми, безумовно, маємо ефективно використати.

Джерело.


Повернутись вверх