Книжкова ревізія перетворила російськомовну літературу на макулатуру в українських бібліотеках
Стосується тих, що пропагують насильство та національно-релігійну ворожнечу.
З полиць вже забрали майже половину читацького фонду, бо написана ворожою мовою, йдеться в ТСН.
Наче за ґратами зберігаються тепер книжки російською в бібліотеках держави. «Ці всі книги чекають свого часу на списання», – каже директорка Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки Наталія Філяк.
Однак, позбуватися їх почнуть тільки після детальної перевірки. «Кожну книгу треба передивитися, перечитати, зрозуміти, підлягає вона списанню чи ні», – додає Наталія.
На списання підуть першими ті книжки, які були позначенні як «цінні» і до дозволялись видаватись додому. А ще ті, що мають антиукраїнський зміст, пропагують насилля, державну ворожнечу, або ж возвеличують Росію. Такі примірники до бібліотек нерідко привозили до війни, кажуть у книгозбірні. «Приходили, пробували дарувати журнал «русскій мір» – ми його прийняли з подякою, а потім коли звернули увагу, про що там написано, зрозуміли, ні, такі журнали нам не потрібні. Але в дуже багатьох бібліотеках, не продивившись уважно, такі журнали ставили на баланс і люди їх читали», – розповідають в бібліотеці.
Позбуватимуться й книг сучасних російських авторів, які підтримують війну в Україні, а от класиків поки не чіпатимуть.
«Пушкін, Достоєвський, Гоголь, Булгаков – вони всі є, всі у відкритому доступі, якщо перекладені українською мовою. Навіть російською, воно є у підсобних приміщеннях», – зазначають у закладі.
Книжки з підсобок теж видаватимуть на замовлення, але за умови, що вони не несуть ворожнечі і не мають аналогів українською. «Медицині, по математиці, по хімії – це література, яка мало видається, мало перевидається. В основному ця галузева література була написана російською мовою», – каже завідувачка відділу бібліотеки імені Олександра Духновича на Закарпатті Ольга Коваленко.
В читальнях Закарпаття теж прибрали з полиць чи не половину книжкового фонду. «Україномовна література становить майже 54%, російська література 40%, 6% – література іншими мовами», – додає завідувачка відділу комплектування і обробки літератури Мукачівської міської ЦБС Марія Пайдак.
Після початку повномасштабного вторгнення книжки російською майже перестали замовляти, кажуть в цій бібліотеці. «У нас багато переселенців, які приходили з Донецька, з Луганська – вони говорять, що дайте нам українську мову, ми хочемо читати українською. Я вам хочу сказати, що у нас такий лагідний перехід на українську мову», – додають в бібліотеці Закарпаття.
Коли закінчиться війна, впевнені у бібліотеках – їхні фонди швидко поповняться сучасними книжками українською. А поки діляться з читачами посиланнями на видавництва, які відкрили безкоштовний доступ до своєї продукції.
