Здорове харчування дитини: рекомендації і табу
Чим небезпечний попкорн перед телевізором? Чи варто змушувати дітей їсти? Та чому мультики за столом — абсолютне табу? Лікарка-педіатр Руслана Товмаш дає поради батькам, як забезпечити дітям повноцінне харчування. Адже дбати про здоров’я зараз на часі, як ніколи. Записали її поради з лекції під час фестивалю NEOсвітній Арсенал.
Що болить педіатру найбільше?
Батьки зазвичай поділені на два полярні табори. Одних дуже тривожить питання, як нагодувати дитину, яка не хоче їсти. Інші хвилюються, наскільки небезпечно для дитини мати зайву вагу. Мене ж, як педіатра, найбільше турбує загалом порушення харчової поведінки, дефіцит у споживанні речовин та наслідки цих проблем.
Примушувати дитину їсти — не ок
Не варто примушувати дитину їсти. Особливо якщо доходить до крайнощів на кшталт «Доки не покажеш порожню тарілку, з-за столу не вийдеш», «Що більше з’їси, то краще». Годувати треба голодну дитину.
Примус у харчуванні — це своєрідна психологічна атака. Якщо ви хочете, щоб дитина їла, потрібно щонайменше протягом 21 дня (звичайно, у кожного власні терміни психологічної фіксації, але відомо, що в середньому звичка формується за три тижні) зробити кухню безпечною територією. Дитина має розуміти, що це місце вільне від сварок, погроз, принижень. Треба бути екологічними батьками.
Це стосується саме ситуацій, коли відмова дитини від їжі має психологічне підґрунтя. Однак є випадки, пов’язані з фізіологічним станом та харчовими вподобаннями. Наприклад, під час хвороби енергія організму спрямована на боротьбу з хворобою, а не на перетравлювання. Водночас батькам потрібно бути уважними щодо смакових переваг дитини.
Причини зниженого апетиту
- гіповітаміноз (дефіцит вітамінів. Особливо поширений гіповітаміноз С);
- болі в животі під час їжі;
- погане самопочуття;
- ураження ротової порожнини (молочниця, стоматит, зубний біль);
- паразити (аскариди, лямблії, гострики);
- підвищена нервова збудливість;
- вибірковість щодо певних продуктів.
Мультики за столом: цілковите табу
Коли батьки поспішають, а дитину потрібно швидко нагодувати (натовкти — називаймо речі своїми іменами), у хід часто йдуть мультики. Відтак це стає системою. Річ у тім, що дитина розумна: спрацювало один раз — вона й надалі вимагатиме видовищ, почне маніпулювати. До речі, дорослі теж таке люблять. Згадаєте стихійні відерця попкорну в кінотеатрі. Тобто все починається з насильницького годування, а продовжується їжею в кінотеатрі та морозивом, чипсами й іншими снеками вдома перед телевізором. Це порушення харчової поведінки. Це небезпечно. Людина постійно підкріплює апетит, коли його вже немає.
Правильне харчування має бути цілою сімейною філософією. Діти дзеркалять поведінку дорослих. Вони переймають усі погані харчові звички, усі скелети в кухонній шафі батьків. У родині повинні бути сформовані здорові традиції харчування.
Ще один важливий момент стосується єдності задля досягнення мети. Не можна вимагати від дитини того, чого самі батьки не виконують. Тому обмеження в харчуванні (не дієта у зв’язку із захворюванням) повинні поширюватися на кожного члена сім’ї. Усе просто: немає вдома заборонених продуктів — немає і споживання цих продуктів. Звичайно, допустима певна гнучкість правил. Наприклад, можна зробити виняток у виборі страв під час святкування дня народження чи за столом у гостях.
Здорові харчові традиції в сім’ї
- Вибір екологічних продуктів.
- Відмова від споживання їжі на ходу.
- Планування прийомів їжі та режиму (робота шлунково-кишкового тракту має певний ритм, і надолужити втрачене, як і у випадку зі сном, не вдається).
- Відмова від фаст-фуду.
- Спільні прийоми їжі.
Дефіцити, і що з ними робити
В Україні (зокрема через географічні особливості) є значний дефіцит вітаміну D і йоду. Саме ці елементи необхідно включати в раціон додатково. Згідно зі світовою статистикою, 80 % усього населення планети має недостатність або дефіцит вітаміну D.
Вітамін D
Багато дітей не люблять рибу. Часто це зумовлено непереносимістю продукту. Важливо пам’ятати, що алергія та непереносимість — різні речі. У першому випадку продукт не можна вживати, а в другому є варіант формування вікна толерантності: потрошку домішувати його в страви. Наприклад, зробити фрикадельки за пропорцією: 80 % м’яса/20 % риби. Без риби в раціоні покрити потребу організму у вітаміні D фактично неможливо.
Джерела вітаміну D:
- різноманітна риба;
- яйця;
- печінка;
- молочні й кисломолочні продукти;
- олія.
У середньому потреба дитини у вітаміні D становить 1000 міжнародних одиниць. Саме така кількість міститься в 100 г океанічного лосося. Однак у 100 г штучного лосося з магазину містяться всього лише 100 міжнародних одиниць. А в інших продуктах, наприклад, молоці чи сметані, показник менший від одиниці (≈ 0,12). Уявіть, у день треба з’їсти 43 яйця, щоб покрити добову потребу вітаміну D. Саме тому риба в раціоні настільки важлива.
Ознаки йододефіциту:
- випадіння волосся;
- сухість шкіри;
- біль у серці, задишка;
- зниження апетиту;
- погіршення пам’яті, частий головний біль;
- набряки кінцівок, мішки під очима;
- зниження слуху, розсіяність;
- збільшення зобу, в’ялість;
- швидка стомлюваність, поганий настрій.
5 доступних продуктів, багатих на йод
- морська капуста (150–200 мкг)
- морська риба (35–420 мкг)
- креветки (110 мкг)
- нежирний йогурт (10–16 мкг)
- сир (10–15 мкг)
- йодована сіль
Пам’ятайте, що йодована сіль має свій термін придатності — дивіться на пакуванні. Йод руйнується під час термічної обробки — тому соліть уже готовий продукт. Дехто думає, що можна виміряти рівень йоду в організмі й потім робити висновок про потребу. Але насправді це недоцільно, бо в людини немає депо для йоду. Йод — речовина, яку потрібно споживати щодня.
