Про неприємні речі теж варто попереджати, навіть якщо дитина засмутиться.
До різноманітних змін у житті буває важко пристосуватися навіть дорослим, а що вже казати про дітей. Іноді від них вимагають миттєвої дії, тут і зараз: «Годі гратися, час спати, я вже вимикаю світло», «Негайно йди додому, досить гуляти», «Ми зараз йдемо до стоматолога, я записала тебе ще зранку». Звісно, перша реакція дітей – це спротив, небажання виконувати те, що від них вимагається. Деякі батьки без зайвих роздумів вдаються до крику, сподіваючись на ефективний результат… і програють.
Як побудувати діалог з дитиною у такий спосіб, щоб вона змогла прийняти зміни, усвідомити їх та вчинити правильно? Порадами ділиться українська психологиня Антоніна Оксанич спільно з освітнім проєктом #НеБийДитину.
ЗАМІСТЬ НАКАЗУ – ПОПЕРЕДЖЕННЯ
Дитині потрібен час, щоб підготуватися до зміни діяльності.
Почати чи закінчити щось робити, кудись зайти чи вийти, когось зустріти чи попрощатися – на всі ці зміни дитина може реагувати різкою відмовою чи істерикою. Тому важливо підготувати її до змін – попередити й дати час.
Час має бути конкретним, вимірюваним і зрозумілим дитині.
- “У тебе 10 хв. Що ще мусиш зробити, щоб бути готовим?”
- “Через 5 хв. твій час добігає кінця. Визначимось, на чому зупинитися”
- “Після прогулянки ми…”
- “Коли стрілка годинника покаже 17, ми…”
- “Сьогодні я заїду за тобою, і ми поїдемо…”
- “Коли таймер (будильник) спрацює, нам треба буде… Хочеш, увімкни зараз таймер сам?”
- “Стрибаєш ще тричі, а потім – черга братика”.
Визнавати емоції, підтримувати.
Якщо на щось нове перша реакція дитини «ні!» – необхідно дати їй час звикнути й придивитися, а через деякий час запропонувати знов:«Я почекаю, коли ти будеш готовий».
Про неприємні речі теж варто попереджати, навіть якщо дитина засмутиться. Але попередження можна пом’якшити: «Бачу, ти не хочеш, щоб ми йшли», «Мені теж неприємно».
Заборона й підтримка: «Ні, сьогодні не можна. Зможемо завтра. Я бачу, що тобі сумно, але, на жаль, сьогодні ні. Йди обійму».
