facebook

Війна та школи: на що ще чекати вчителям та учням у 2022 році

Війна та школи: на що ще чекати вчителям та учням у 2022 році

Війна зруйнувала чимало планів, у тому числі освітянських. Торік МОН визначало пріоритетні завдання на 2022 рік. Які зміни вніс воєнний стан? Які нововведення вже діють та на що чекати освітянам у новому навчальному році?

1. Пошкоджені школи відновлюватимуть
Нині слово «безпека» звучить зовсім інакше. Станом на 4 червня 2022 року внаслідок обстрілів та бомбардувань пошкоджено 1939 закладів освіти, 184 з них повністю зруйновано. 1170 закладів освіти знаходяться на тимчасово окупованій території. Тож найперше завдання: відновити якомога більше шкіл до 1 вересня. Офіс Президента у співпраці з ЮНІСЕФ розробив план реконструкції зруйнованих шкіл. Ті, де йдеться про ремонт даху, відновлення вікон тощо мають шанси прийняти учнів на навчальний рік 2022/2023. Але є й такі, від яких залишилися руїни. Тож їх планують розчищати й будувати з нуля. Школярі цих шкіл поки що на офлайн навчання не розраховують.

Змінилася навіть кількість учнів у школах: у небезпечних регіонах їх поменшало. За кордон виїхали понад 670 тис. учнів та 24 тис. педагогічних працівників. В інших регіонах додалися внутрішньо переміщені школярі. 1,7 млн вже пішли на канікули на нових місцях, а понад 79 тис. ще навчаються (навчальний рік нині завершується у різних школах у різні дати). Тож імовірно норми наповнюваності класів скасують, як і вимогу щодо тривалості навчання не менше 175 днів на рік. Такий документ вже прийняла у першому читані Верховна Рада.

Ось нові проєкти, які будуть у пріоритеті у 2022-му:

  • відкриття освітніх хабів за кордоном;
  • розширення парку шкільних автобусів;

Хаби допомагатимуть організувати освітній процес нашим учням за кордоном. Орієнтовно перші створять у Польщі, Чехії, Болгарії, Литві. Деякі автобуси, які підвозять дітей з віддалених сіл до опірних шкіл, постраждали від обстрілів, а також там, де йшли бойові дії, транспорт передавали до ЗСУ та тероборони. Відтак не вистачає мінімум 1400 автобусів, на закупівлю яких нині шукають гроші.

2. Укриття готують до 1 вересня
Торік планували відпрацьовувати евакуацію учнів зі шкіл згідно з Декларацією про безпеку шкіл (політичне зобов’язання щодо захисту освіти під час збройних конфліктів, яке взяли на себе вже 111 держав, у тому числі Україна). Тоді це могло загрожувати дітям прифронтової зони Донецької та Луганської областей. Нині ж це не загроза, а реалії майже в усій країні.

Школи занепокоєні реконструкцією та обладнанням укриттів. Визначають маршрути руху до них, планують забезпечити резервними та автономними джерелами енергозбереження, ввести посилену охорону шкіл. Чимало бомбосховищ потребують ремонту. Згідно з вимогами, там має бути відповідне штучне освітлення, вентиляція, вогнегасники та інші засоби пожежегасіння, аптечка. Температура навіть взимку має бути не нижча 10 градусів, вологість повітря — не більше 70%.

Розміри приміщення мають бути такими, щоб там розмістилися усі, хто перебуває в школі під час повітряної тривоги. Освітянам та батькам варто бути готовими до того, що чимало закладів освіти введуть навчання у кілька змін. Саме такий вихід пропонують школам з укриттями невеликого розміру.

Чтайте також:  В яких містах діти точно не підуть в школи 1 вересня, а навчатимуться онлайн

3. Про безпеку дбатимуть по-новому
Ще одне безпекове нововведення: дистанційно комунікувати зі школою та не проводити масові заходи. Саме тому по всій Україні документи майбутніх першокласників можна передавати факсами, емейлами, а у тих школах та гімназіях, де проводять конкурси до 5-11 класів, робити це дистанційно, згідно з наказом МОН № 438 від 13 травня 2022 року «Про деякі питання зарахування до закладів загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні».

Попри гарячу фазу війни педагоги не припиняють навчатися. Найближчим часом на вчителів чекають онлайн тренінги, як працювати з дітьми, що зазнали психотравматичних дій. Наразі підготували 25 тренерів, які цим займуться.

4. З вересня п’ятикласники навчатимуться за програмою НУШ
НУШ — це з вересня 2022 року вже не тільки початкові класи. Всупереч проблемам, які принесла збройна агресія рф, реформа триває і «підросла» до рівня базової освіти. У 2022 році усі п’ятикласники навчатимуться за програмою НУШ. Тож влітку тривають вебсемінари для предметників щодо впровадження інтегрованих курсів.

Звісно, після останніх подій програми потребують додаткового оновлення, як вже писала «Освіторія». Предмети «Історія України», «Всесвітня історія», «Основи правознавства» мають пояснювати школярам, чому на нашу країну напали, розповідати про права людини під час війни.

Із «Зарубіжної літератури» вилучать російських авторів. «Захист України», «Здоров’я, безпека та добробут» даватимуть навички домедичної допомоги, самозахисту, протимінної безпеки. А курс громадянської освіти не лише оновлять для школярів, а й планують створити Національну раду з питань освіти дорослих та громадянської освіти. Відповідний проєкт опрацьовують у комітеті Верховної Ради.

Війна завадила участі України в PISA-2022, і навряд чи на часі нині затвердження Держстандарту профільної середньої освіти, як планувалося раніше.

5. Оцінюватимуть навички та наздоганятимуть по-британськи
Учителів мали навчити оцінювати п’ятикласників по-новому. Втім, і тут війна внесла корективи: чимало учнів ще навчатимуться дистанційно, тож це інші форми перевірки знань.

Нині освітяни орієнтуються на наказ МОН від 01 квітня 2022 р. № 289 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Держстандарту базової середньої освіти». Школам дозволили вводити період без оцінок для адаптації учнів до більшої кількості предметів, ніж у початковій школі, до кабінетної системи. Можна взагалі не оцінювати «Мистецтво», «Охорону здоров’я», «Фізична культура» або виставляти рівневі оцінки («В», «Д», «С», «П»).

У «Свідоцтві досягнень» відтепер є графа «Характеристика навчальної діяльності», де визначають, чи сформовані наскрізні уміння, чи ще формуються. Скажімо, «Критично та системно мислить», «Конструктивно керує емоціями». «Характеристика результатів навчання» містить не лише місця для звичних учителям 12-бальних оцінок, а й для описових характеристик умінь і навичок із кожного предмету. Наприклад, знання української мови розподілять на аудіювання, говоріння, читання та письмо.

Чтайте також:  МАН про працевлаштування в підлітковому віці

Результати перевірки робочих зошитів не враховують під час виставлення підсумкових оцінок. Тематичний контроль можна проводити без контрольних робіт, які обов’язкові (можна у формі тестування) лише для семестрового контролю. Річне оцінювання визначають за результатами за I та II семестри, без додаткових перевірок.

Перерви у навчанні через бойові дії, проблеми з дистанційними заняттями (наприклад, через перебої з інтернетом) принесли нові завдання освітянам і батькам: чимало школярів мають наздоганяти програму. В Україні планують адаптувати британський досвід catch-up програм для надолуження освітніх втрат школярів. Вже ведуть перемовини з Департаментом освіти Великобританії та з British Council.

6. Підручники можуть бути онлайн
Торік планували, що у 2022 році всі нові підручники (за 5 та 9 класи) матимуть електронні додатки. Воєнні проблеми ніхто не міг передбачити: постраждали деякі українські видавництва, проблеми з логістикою — десь залізниці не працюють, десь не можна їхати коротким шляхом через бойові дії. МОН шукає фінанси на друк навчальної літератури. Подейкують, що очікувати нові підручники у вересні не дуже реалістично. Якийсь час, певно, доведеться переглядати їх онлайн або видруковувати по темах до занять. Є пропозиції від освітян відкласти друк взагалі. А натомість розробляти оті самі електронні додатки, щоб працювати онлайн дітям було значно цікавіше. Утім, «дистанційка» показала, що частина школярів, в яких немає гаджетів або проблеми інтернетом, у цьому випадку не матимуть навіть надії на нові підручники.

Але на позитив налаштовує те, що школи 23 з 25 областей вчасно обрали підручники для 5 класів. Результати у зв’язку з воєнним станом оголошено онлайн.

69 підручників видаватимуть державним коштом. Вони подолали бар’єр замовлення у понад 40 тис. примірників або набрали найбільшу кількість заяв (якщо загалом треба менше як 40 тис. – скажімо, при вивченні мови національних меншин).

Школи отримають підручник з незвичного предмета: інтегрованого курсу української мови, української та зарубіжної літератури (автори — експерти «Освіторії» Ігор Хворостяний та Інна Большакова). Надрукують навчальну літературу з інтегрованих курсів з природничих наук. Одних лише підручників з етики чотири варіанти. А найбільше їх затверджено (шість) з громадянської та історичної галузі.

7. Акцент на спорт лише підсилився
Концепцію розвитку щоденного спорту в закладах освіти почали втілювати у 2022 році. Нові види рухової активності, фізкультура тричі на тиждень. Здавалося б, війна та дистанційне навчання могли її звести нанівець. Але акцент не змістився, адже спорт знижує тривожність школярів, які чимало вже пережили та продовжують потерпати від дистресу через війну.

Звісно, вчителі фізкультури значно більше навчалися проведенню онлайн, а не офлайн занять. Приміром, 27 квітня на практикумі «Вдосконалення дистанційних уроків фізичної культури на основі діяльнісного підходу». А 19 травня 2022 року 4,4 тис. таких фахівців опановували сучасні цифрові інструменти на семінарі «Організація освітнього процесу з використанням цифрових інструментів». Вчителі фізкультури вивчали, як краще подавати чирлідинг, фітнес, як підібрати програму для дітей з особливими освітніми потребами. На підвищення кваліфікації онлайн запрошують і на наступний навчальний рік.

Чтайте також:  Учителі сповіщатимуть батьків про перехід дітей в укриття

А влітку, окрім цього, їх запрошують зробити активними канікули школярів у проєкті «Будь активним заради миру». МОН наголошує, що ця праця має оплачуватися, так само як робота під час навчального року. Відновлять спортивні гуртки при школах та створять нові, організують пункти видачі спортивного інвентарю, проведуть челенджі, марафони. Літні розваги, на жаль, не скасовують ризики воєнного часу, тож майданчики й стадіони оберуть лише ті, де поруч укриття. А там, де й це небезпечно, спортивні гуртки проведуть у режимі реального часу дистанційно.

8. STEM допоможе відновити Україну
У планах на 2022 рік була цифровізація освіти та розвиток STEM-освіти. Щодо першого: нині найважливіше питання введення електронних документів про освіту. Адже чимало людей не мають змоги приїхати за ними: з тимчасово окупованих територій, з-за кордону, внутрішньо переміщені особи, ті, в кого школи знаходяться у зоні бойових дій або зруйновані. Для них мати доступ до документів у застосунку Дія —нагальна потреба. Вже готовий проєкт постанови «Про застосування публічної електронної послуги «єДокумент про освіту» в період дії воєнного стану». Зараз триває планування технічних робіт для такої новації.

А ось напрям освіти, який допомагає готувати у майбутньому фахівців технічних та інженерних професій, у війну набув особливого значення. Адже після перемоги саме ці спеціалісти знадобляться для відновлення країни. Вже схвалено Концепцію розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти), затверджено план заходів до 2027 року, забезпечено сучасними лабораторіями 361 школу. МОН шукає фінансування від міжнародних організацій, аби STEM-обладнанням були оснащені ще 12,3 тис.шкіл, тобто кожен заклад середньої освіти, де є 5-11 класи.

9. Сертифікація розпочнеться 10 вересня
Реєстрація вчителів початкової освіти на сертифікацію мала відбутися у квітні, але перенесена на 1-15 серпня. 2,5 тис.учителів мають прийти на незалежне тестування професійних компетентностей 10 вересня. За три години мають обрати правильну відповідь на 100 питань. До 28 вересня результати вже будуть відомі. А надалі ще два традиційних етапи: самопрезентація та вивчення практичного досвіду педагогів експертами Державної служби якості освіти.

Які нові документи стали цього року найважливішими для вчителів? Кожному варто їх знати:
. Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»
2. Наказ МОН № 274 від 28.03.2022 року «Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні»
3. Лист МОН № 1/4444-22 від 25.04.2022 року «Про оплату праці працівників закладів освіти».

Джерело.


Повернутись вверх