Підтримка вчителів наприкінці складного навчального року: 5 порад директорам шкіл
Корисні поради, які стануть у пригоді керівникам закладів освіти.
Важливі новини: вчителі зробили все можливе (та неможливе!) і витримали. Витримали спочатку пандемію, а потім і навчання в умовах воєнного стану. І це насправді неймовірно. Але будьмо відверті: зараз вони виснажені як ніколи, їм необхідна підтримка.
Ми багато говорили про те, як складно було учням протягом цього дійсно непростого та виснажливого навчального року. Але насправді педагогам було не менш складно, та й зараз не легше. Що зараз дійсно потрібно освітянам, так це дієва підтримка керівництва. Тож як директорам підтримати вчителів? Є кілька порад!
Почути їх
Найголовніше – слухайте своїх колег. Що зараз хвилює їх найбільше? На що вони скаржаться? Чи є в них ідеї щодо того, як ваш заклад має відповідати на нові виклики, які поставила перед нами війна? Цікавтеся думкою вчителів і от побачите – запускати нові ініціативи, розв’язувати проблеми, розбиратися з наслідками пандемії та війни для освітнього процесу стане набагато простіше.
Головне – не запитувати лише тому, що так потрібно та правильно. Робіть це тільки в тому випадку, якщо зворотній зв’язок вам дійсно потрібен, якщо ви хочете скористатися пропозиціями, які вам нададуть. Якщо ж ви і не збиралися дослухатися до думки колег, то краще і не починати. Інакше ви просто образите людей, і не факт, що в майбутньому вони захочуть ділитися з вами новими ідеями.
Для початку можна провести коротке опитування:
- Що в цьому році нам вдалося найкраще?
- Із якими проблемами ми зіштовхнулися? Що стало найбільшим викликом?
- Що насамперед заважало успіху учнів?
- Що найбільше заважало працювати педагогам?
- Що вчителі хотіли б змінити в новому навчальному році?
Відповіді на ці запитання можуть здаватися вам очевидними, але насправді ваші колеги можуть відповідати по-різному. Адже заважала працювати не лише війна, а й, наприклад, нестача техніки для дистанційної роботи. І саме ці відповіді допоможуть виділити цьогорічні здобутки та проблеми, а також зрозуміти, як діяти далі.
Відстоювати їх
Важливий момент: керівник завжди має бути на боці своїх підлеглих. Особливо зараз, коли нам усім так нелегко. Усі ми знаємо та розуміємо, що відбувається у країні. Упевнені, що вчителі теж із розумінням ставляться до необхідності потерпіти та до обмежень, що накладає воєнний стан. Але, на жаль, є чимало сумних випадків, коли вчителів змушують робити те, чого вони не хочуть. Наприклад, писати заяви на відпустку за власний рахунок. Звісно, це незаконно, ніхто не може примушувати до таких рішень: ані адміністрація школи, ані керівництво департаментів освіти.
Тож ви маєте бути готові до того, що вам доведеться відстоювати права своїх колег та власні. Ви маєте чудово знати закони та виконувати їх. А вчителі підтримуватимуть того директора, який підтримує їх. Звісно, якщо в якихось випадках неправі саме вчителі вашої школи, варто розуміти це та приймати наслідки.
Активно залучати їх до процесу ухвалення рішень
Спробуйте відповісти чесно: чи даєте ви своїм учителям можливість брати активну участь в ухваленні рішень, які їх безпосередньо стосуються? Якщо ні, то дарма! Тим паче, що автономія закладу освіти якраз передбачає активну участь педагогів у створенні власної освітньої програми, системи професійного зростання, формування внутрішньої політики закладу тощо.
На жаль, нерідко педагогів виключають із процесу ухвалення рішень, що безпосередньо впливають на викладання, роботу з учнями та співпрацю із колегами. Чи варто пояснювати, що в такому випадку не варто сподіватися на значний ентузіазм? Тож більше демократії та довіри! Тим паче, що зараз, можливо, доведеться ухвалювати непрості рішення, вам точно потрібна думка та допомога всього колективу.
Не допускати вигорання
Професійне вигорання – доволі типова ситуація для педагогів, на жаль. Так, директор не є психологом, він не може врятувати всіх колег, але за можливості стежити за їхнім станом та звертати увагу на тривожні дзвіночки цілком реально. А зараз це особливо важливо, адже робота в напружених умовах надзвичайно виснажує людей.
Кожен випадок вигорання індивідуальний, але є певні спільні тенденції, які можуть насторожити. Спробуйте проаналізувати, як поводять себе колеги:
- починають вважати, що недостатньо добре працюють (у найгіршому випадку – що бути хорошим учителем взагалі неможливо);
- беруть на себе надто багато завдань та обов’язків;
- часто дратуються без приводу;
- не в змозі впоратися з усіма обов’язками;
- відмовляються від професійного розвитку;
- віддаляються від колег;
- швидко втомлюються та часто хворіють.
Що легше: боротись із наслідками вигорання чи попередити його? Здається, відповідь очевидна. Найперше, що варто зробити, це провести чітку межу між роботою та особистим життям. Так, це складно! Тож допоможіть своїм учителям, встановіть у школі певні правила, наприклад, щодо спілкування батьків та педагогів (вечірні, а інколи і нічні, дзвінки неабияк виснажують усіх). А ще варто уважно спостерігати за вчителями, які регулярно ставлять свої потреби десь на останнє місце, а ось робочі потреби в них завжди на першому. Переконайтеся, що колеги піклуються про себе.
Довіряти їм
Інколи в керівника може виникати спокуса контролювати буквально все. Але не варто! Тим паче, що в нас є академічна автономія, пам’ятаєте? Вільні вчителі – щасливі вчителі. Дозвольте освітянам самостійно вирішувати, що буде краще для них та їхніх учнів. Нехай вони самі обирають методи та прийоми роботи, визначають ключові напрями діяльності тощо. Свобода вибору – найкраще, що можна зробити для системи освіти.
Звісно, контролювати (а скоріше – спостерігати за робочим процесом) теж треба. Але без фанатизму! Зрештою, в директора школи і так безліч роботи, чи не так?
Цей навчальний рік видався непростим. Яким буде наступний? Поки що говорити про це складно. Але спільна робота адміністрації школи та вчителів, взаємна підтримка та повага допоможуть подолати будь-які труднощі.
