«Море хвилюється раз» і ще 5 цікавих ігор, які незаслужено забуті
Літо для дітей — час канікул, прогулянок і ігор на свіжому повітрі. Абсолютний хіт сучасних дитячих майданчиків — «Зомбі» (різновид доганялок), але що, якщо розповісти їм про ігри зі свого дитинства?»
«Море хвилюється раз»
Проста гра, що не вимагає великої кількості учасників і спеціального реквізиту. Досить навіть трьох чоловік.
Учасники вибирають ведучого. Ведучий відвертається і вимовляє:
«Море хвилюється раз! Море хвилюється два! Море хвилюється три! Морська фігура на місці замри»!
Гравці завмирають в позах, що зображують щось, пов’язане з морем: це можуть бути дельфін, корабель, медуза. Ведучий підходить до учасника, «розморожує» його і, поки учасник рухається, намагається вгадати морську фігуру. Якщо учасник показує добре і його задумку швидко вгадують, він у виграші. Програє той, чию фігуру вгадують важко: він і стає наступним ведучим.
Якщо набридне грати в «морські фігури», можна модернізувати гру і додати лісові, пташині, транспортні — майже на будь-яку тему.
«Ви поїдете на бал»?
Гра, яка допомагає в розвитку мові і тренує винахідливість. Число учасників — від 3 чоловік.
Гравці вибирають ведучого. Ведучий промовляє:
– «Так» і «ні» не говорити, чорне з білим не носити, Ви поїдете на бал?
У більш просунутих версіях гри фігурує також «не сміятися», «губки бантиком не робити» (так часто намагаються подавити смішок) і букву «Р» не вимовляти. Далі ведучий починає запитувати кожного про його поїздку на бал, ставлячи багато уточнювальних питань: в якому одязі, яким транспортом і інше. Його завдання — змусити гравця порушити одне з позначених правил. Завдання гравця — не попастися.
Гра тільки здається простою. На ділі вона вимагає уважності, залізного самовладання і багатого словникового запасу.
«Їстівне не їстівне»
Для гри потрібний м’яч і мінімум три учасники (можна і удвох, але тоді грі бракуватиме несподіваності). Гравці сідають в ряд або стають в круг. Ведучий кидає м’яч будь-якому з учасників і називає будь-який предмет. Якщо він їстівний, гравець повинен упіймати м’яч, якщо неїстівний — відбити. Завдання ведучого — приспати пильність і заплутати гравців (наприклад, багато разів підряд називати їстівні предмети, а потім несподівано видати «чобіт» або «шапка», щоб гравець упіймав за інерцією).
Чим вища швидкість гри, тим цікавіше.
«Викидалки»
Два гравці, яких вибрали викидайлами, встають на відстані 5-6 метрів один від одного (чим більше гравців, тим більшою може бути відстань), між ними в ряд встають інші гравці. Викидайло кидає м’яч в гравців, гравці намагаються ухилятися. Якщо ніхто не вибитий, м’яч ловить другий вивибайло і починає вибивати учасників зі свого боку. Якщо викидайло потрапив в гравця, той йде з майданчика. Від удачливості і спритності останнього гравця, що залишився на полі, залежить результат гри. Якщо він протримається стільки кидків, скільки йому років, то переможцями вважаються усі учасники. Якщо ні — перемогли викидайли. Вони стають учасниками, а на їх місце встають перші з вибулих гравців.
У іншому варіанті гри викидайло і вибитий гравець відразу міняються місцями.
Якщо гравець упіймав м’яч, який в нього летів, це називається «свічка». Вона дає одне «життя»: при наступному попаданні в нього гравець не вибуває з гри. Якщо гравець намагався упіймати «свічку», але не зміг, вважається, що в нього потрапили, і він покидає поле.
Для тих, кому класичні «Вибивалки» здаються нудними, придумали більше просунуті правила з різними видами кидків, наприклад:
Викидайло кричить: «Граната»! Гравці не можуть рухати ногами.
Викидайло кричить: «Бомба»! Він підкидає м’яч вгору, а гравці повинні сісти навпочіпки і накрити голову руками.
Викидайло кричить: «Салют»! Гравці повинні підняти руки з криком «Ура»!
«Сімейне фото» — Викидайло встає спиною до гравців, учасники притискаються один до одного. Викидайло кидає м’яч не дивлячись, гравцям при цьому не можна рухатися.
Таких ускладнених кидків набереться не менше десятка.
«Джерельце»
У свій час ця гра була дуже популярна в школах і піонерських таборах, оскільки вона вимагає залучення великої кількості учасників. Мінімум 7 чоловік. Число має бути непарним.
Одна людина — ведучий, інші встають по парах і беруться за руки. Пари встають одна за одною і піднімають зчеплені руки вгору, утворюючи щось подібне до коридору.
Ведучий йде по цьому коридору, вибирає одного учасника, бере його за руку і веде в кінець «струмочка», утворюючи пару з ним. Той, хто залишився без партнера, стає ведучим і йде в початок коридору. Далі вже він вибирає собі пару.
«Ширше коло»
Ще одна гра, яка була популярна в дитячих таборах. Грати можуть компанії від 5 чоловік, але чим більше учасників, тим цікавіше. Бажано, щоб хлопчиків і дівчаток було приблизно порівну.
Вибирається ведучий. Інші учасники встають в коло і беруться за руки, бажано — через одного(«хлопчик-дівчинка-хлопчик»). Ведучий встає в центр кола, витягає руку перед собою, закриває очі. Круг починає рухатися в один бік, ведучий — в протилежний. Усі вимовляють хором: «Ширше, ширше круг, у мене 500 подруг. Ця, ця, ця, ця, а кохана — ось ця».
Гра зупиняється. Ведучий, завмерши, витягнутою рукою вказує на учасників. Найближчий до місця, на яке він вказав, гравець протилежної статі виходить в центр круга і встає до нього спиною. Обидва гравці закривають очі, а інші учасники голосно рахують до трьох. На рахунок «три» двоє в центрі повертають голови: направо або наліво. Якщо гравці повернули в одному напрямі — цілуються. Якщо в різних — тиснуть руки один одному.
