facebook

Дистанційне навчання: форс-мажор чи майбутнє, яке вже настало

Дистанційне навчання: форс-мажор чи майбутнє, яке вже настало


Під час карантину через пандемію COVID-19 навчальні заклади змушені були терміново перейти на навчання в онлайні. Це виявилося важким випробуванням для всіх: держави, освітян та їхніх батьків. Водночас у ЗМІ та в соцмережах відбувалися палкі дискусії між прихильниками та противниками “Всеукраїнської школи онлайн” та інших форм дистанційного навчання.

Відтак перед Україною постало питання: як організувати системне дистанційне навчання у школах, училищах та університетах, щоб не втратити унікальну можливість модернізувати систему української освіти, яка цього дуже потребує. Детальніше про це у програмі “Освітні війни” на 24 каналі говорили експерти Марія Богуслав, Володимир Співаковський, Володимир Страшко.
Чому Україна не була готова до дистанційного навчання?
Марія Богуслав:

Ми 10 років намагаємося трохи пришвидшити темпи поширення дистанційної освіти. Особливо впровадження в школах чи університетах. Але саме ці дві великі інституції були неготові, тому що вони не дуже й хотіли готуватися. У них все прекрасно, все працює, всі отримують зарплату. Якщо вони будуть системно переходити в онлайн, то потім будуть питання: “Ой, а навіщо нам ходити на роботу, для чого такі великі приміщення, треба скорочувати штати…”.

Їх не так швидко реформують, але система сама себе втримує. І цим бореться з певними інноваціями. Тому що чим більш інноваційними будуть інші форми, тим більш застарілим здаватиметься їхнє навчання.

Чтайте також:  Нацфонд досліджень зможе профінансувати проєкти минулих років

Однак керівництво країни досить швидко зорієнтувалось. За тиждень було створено проєкт “Всеукраїнська школа онлайн”. Він виконав своє завдання, попри чимало критики. Були розподілені класи серед національних каналів, у всіх був доступ.
Онлайн-навчання не так просто організувати
Володимир Співаковський:

Я радий тому, що відбувся такий спалах через карантин і увага до онлайн-навчання. Якби не було карантину, то так би продовжувалося і далі. Тому що онлайн-навчання не так просто організувати.

  • Найголовніша проблема – технічна. Не у всіх школах є достатня кількість потужних комп’ютерів. Не в кожній сім’ї є достатня кількість планшетів і комп’ютерів. Багато дітей дивилися заняття з мобільних телефонів. Якщо в сім’ї декілька дітей, то це взагалі була велика проблема – черговості занять. Також технічна проблема пов’язана зі швидкісним інтернетом. З тим, як працював Zoom. Технічна проблема до цього ніяк не могла бути вирішена, тому що не було питання актуальності.
  • Друга проблема зі вчителями, які повинні були нести подвійне навантаження. Тобто, замість звичайних уроків вони повинні були по-іншому готувати слайди, матеріали, організовувати цих дітей. Закордоном багато шкіл та вчителів взагалі відмовилися від онлайну, тому що їм за це не доплачували.
  • Також непідготовлені діти, які вдома ухиляються від того, щоб працювати в інтернеті.
Чтайте також:  Школам роз'яснили, як здійснювати закупівлі у сфері харчування


Людина не може навчатися без якісного зворотного зв’язку
Володимир Страшко:

Є світова статистика щодо того, як люди навчаються дистанційно. Насправді, від початку курсу до його завершення доходять від 1 до 5% людей. Чому так мало? Тому що коли ти займаєшся сам, ти повинен проявляти “дива” стресостійкості та витривалості, ти маєш сам опановувати матеріал. Але людина не може навчатися без якісного зворотного зв’язку. Якщо ніхто не буде цього надавати, то як ти зрозумієш – чи правильно ти інтерпретував знання, які отримав, чи правильно вирішив це завдання?

Немає групової роботи, коли люди вчаться працювати в командах і командні проєкти якісь захищати. Тому кращі світові практики – це не виключно онлайн-навчання. Це blended learning (змішане навчання – 24 канал), коли теорію можна якісно уніфікувати, за допомогою, наприклад кращих викладачів України, зробити відеокурси, які будуть доступні по всій Україні.
Більше про це – дивіться у програмі.
“Освітні війни” – спільний проєкт 24 каналу та Асоціації інноваційної та цифрової освіти, який реалізується в рамках соцпроєкту “Освітній хаб міста Києва”.

Джерело.


Повернутись вверх