Завдання мультитесту перевіряють розуміння подій і тенденцій, актуальних для сучасної України
С. Хамуляк: у тесті з історії – трагічне сьогодення України
Автор: Степан Хамуляк, учитель історії, начальник навчально-методичного відділу Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти.
У березні 2022 року Верховна Рада України ухвалила закон про внесення змін до деяких законів України у сфері освіти. Для впровадження цих змін в Українському центрі оцінювання якості освіти розроблено Національний мультипредметний тест, що складатиметься з трьох предметів – української мови, математики та історії України.
Щодо завдань з історії України варто поговорити докладніше.
В освітянському середовищі на початках обговорювали структуру тесту з історії, дискутували про те, чи буде тест охоплювати виключно події ХХ–ХХІ століть, чи, як зазначено в програмі ЗНО, завдання мають стосуватися всіх тем починаючи з найдавніших часів. Так виглядає, що перемогла перша позиція й завдання будуть присвячені лише періоду ХХ – початку ХХІ століття, тобто тим темам, що виносилися на державну підсумкову атестацію 2022 року. Загалом зрозуміло, чому запропоновано саме таке рішення: абітурієнтам, які вибирали інші предмети, вивчити короткий період ХХ століття цілком до снаги.
Пропоную залишити дискусію про те, чому майбутні студенти мали б знати славні походи військ Сагайдачного на Москву чи перемоги гетьмана Виговського під Конотопом, особливо в контексті сьогодення. Дещо прикро, що вибір лише ХХ століття певним чином ллє воду на млин тих, хто проголошував, що Україну придумав Ленін. Однак важливим є те, про що питають у завданнях. Важливим є знати, розуміти і аналізувати історичні події, в тому числі й ХХ століття. Саме під таким кутом пропоную поглянути на демонстраційний варіант тесту з історії України.
Тестові завдання починаються з подій Першої світової війни (згідно з програмою), і вже в першому завданні запитують про реалізацію імперських планів Росії щодо земель, які вона планувала загарбати. Зокрема, кісткою в горлі була для Російської імперії Східна Галичина. «Край мазепинства», як це подавалося в тогочасній імперії. Як бачимо, нічого не змінилося: тоді «мазепинство», зараз «бандерівці» – ідея залишилась. Порівняймо з наведеною цитатою того ж періоду Першої світової: «Браття! Хай надбання Володимира Святого, земля князя Ярослава Осмомисла, скинувши чужоземне іго, зіллються з великою Росією. Оберніть меч свій на ворога, а серце своє з молитвою до Росії…» (завдання 16). Як бачимо, російська пропаганда працювала тоді й намагається працювати сьогодні. Правильною відповіддю на перше завдання буде варант «Галицька битва». А після неї буде створено Галицько-Буковинське генерал-губернаторство, яке очолить Г. Бобринський, затятий російський шовініст. І політика військової адміністрації в Галичині (репресії, терор, арешти) призведе до так званого «європейського скандалу». Навіть депутати державної думи будуть обговорювати жорстокість російської адміністрації щодо цивільного населення. Нагадую: йдеться про правління царя Миколи ІІ – тоді ще обговорювали щось подібне, а далі, після приходу більшовиків, буде гірше.
Рухаємось далі за хронологією. Українська Центральна Рада проголошує своїм Четвертим Універсалом незалежність Української Народної Республіки. І що далі? А далі – перша війна з радянською Росією. У демонстраційному тесті подано картосхему, що відображає перебіг подій. Зверніть увагу, звідки показано напад військ більшовиків – це міста Бєлгород і Гомель – тодішня Білоруська Народна Республіка. Майже події 2022 року.
Тест також містить світлину гетьмана П. Скоропадського (програма ЗНО передбачає перелік історичних діячів, портрети котрих мають розпізнаватись учасниками тестування). У завданні запитують про процеси, котрі пов’язують з П. Скоропадським, правильною відповіддю є «здійснення державного перевороту з метою усунення від влади Української Центральної Ради». Однак цікавими є події, що відбувалися в Києві навесні 1918 р., зокрема позиція тодішнього прем’єра В. Голубовича щодо справи «викрадення банкіра Абрама Доброго». Ідеться про нечистих на руку представників українського уряду, які намагалися збагатитись фінансово. Про цю справу знав прем’єр і дізналося німецьке командування в Києві (докладніше про цю справу – у публікації). Ця справа призведе до чи не першого випадку в історії України, коли було заарештовано експрем’єра. Прихід до влади П. Скоропадського спровокувала політика Центральної Ради, і це нагадує мені різні сьогоднішні «рухи влади» в час військової небезпеки.
У наступному завданні тесту йдеться про сутність літературної дискусії М. Хвильового. Погляди цього письменника однозначно були спрямовані на Захід, у правильній відповіді зазначено: «…кінець малоросійському епігонству і провінційності, українське мистецтво прилучається до світового, і в першу чергу, до західноєвропейсього….». Цькування за такі думки приведуть М. Хвильового до самогубства.
Наступне завдання присвячене подіям 1930-х. Хоча зображена газетна публікація інформує про події на Закарпатті 1938 р., цікавим є те, що на теренах радянської Росії, на Далекому Сході, українці, котрих було виселено, утворюють товариства, видають часописи (докладніше про це – у публікації), інформують своїх читачів про події, що впливатимуть на європейську політику напередодні Другої світової війни.
Цікавим є завдання з цитатою Генріха Манна, де кумир сучасної росії Сталін перебуває в одній площині з керівником нацистської Німеччини. Завдання (через цитату) перевіряє, чи можуть учасники розуміти значення пакту Молотова-Ріббентропа. Окрім того, репресивна політика сталінського керівництва щодо українців відображена в завданні, де запитують про операції «Вісла» та «Захід»: зараз подібне називається «спецоперацією».
Розв’язуючи правильно завдання з карикатурою, де йдеться про період глибокого «застою», учасники й сьогодні розуміють, у кого навчалися «посадові особи звітних даних», розповідаючи про бомбардування лише військових об’єктів.
Одне із завдань містить плакат на тему Революції Гідності: учасники мають визначити ідею, яку відображено на плакаті
У правильній відповіді зазначено «Революція Гідності – не окремий, випадковий протест купки мітингувальників, а продовження столітньої боротьби за свободу та незалежність України». Ця відповідь, як на мене, є квінтесенцією не лише тесту з історії України, а й подій, що розгортаються на наших очах і обов’язково потраплять у підручники з історії України.
Тож не буде зайвим нагадати слова Тараса Шевченка:
Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрость би була своя…
