facebook

Садочки, школи, університети. Чи є освітній процес під час війни?

Садочки, школи, університети. Чи є освітній процес під час війни?

Розмова про освіту під час війни може звучати як відлуння мирного часу. Як дійти до школи, коли на вулиці падають снаряди? Як відпустити дитину в садочок, коли у місті все ще є загроза ракетного удару? Чи реально сфокусувати дітей на заняттях, на чомусь, окрім війни? Відповідаючи на ці запитання, варто згадати про чи не найголовнішу функцію садочків, шкіл, університетів зараз. Це підтримка батьків, викладачів та учнів. Підтримка своїх.

Діти в темних кімнатах наодинці зі своїми ґаджетами — це реальність багатьох українських родин під час війни. І добре, якщо цей ґаджет є де зарядити і він може підключитися до інтернету з бомбосховища. Для частини дітей в Україні навіть така опція — розкіш. Однак у тих областях, що перебувають у відносній безпеці, а також на звільнених територіях поступово відновлюється освітній процес, дистанційно або очно.

Дитячі садочки та школи
11 квітня Міністерство освіти і науки повідомило, що в 14 областях України діти навчаються дистанційно, в одній області організовано змішане та очне навчання дітей. Ще раніше міністр освіти Сергій Шкарлет закликав заклади освіти, які перебувають у відносно безпечній ситуації, відновлювати роботу.

Однак кінцеве рішення про те, у якому форматі працювати навчальним закладам, ухвалюється на рівні кожної окремої області комісіями з питань надзвичайних ситуацій. Адже наразі навіть у регіонах, де не ведуться активні бойові дії, частина шкіл функціонує як центри для переселенців.

Наприклад, у чотирьох областях діти навчаються частково, в окремих закладах подовжено канікули. Ще у трьох областях навчання призупинено або окремі школи працюють онлайн. В одній області школи, ліцеї, коледжі та садочки не працюють взагалі через війну.

Так, наприклад, управління освіти Миколаєва повідомило, що з 28 березня 70 закладів освіти відновило дистанційне навчання. До уроків повернулися понад 40 тисяч учнів, ще дві тисячі школярів перейшли на індивідуальне навчання.

У Рівненській області дистанційне навчання відновилося в усіх закладах середньої освіти. У такому форматі працюють дитячі садочки. Лише у двох районах області є чергові групи, які приймають дітей працівників критичної інфраструктури на денне перебування. У коментарі LB.ua директор Департаменту освіти і науки Рівненської області Петро Коржевський пояснив, що садочки можуть працювати винятково за наявності укриттів.

На Волині школи та садочки також працюють лише в дистанційному форматі. Керівниця управління освіти і науки ВОДА Людмила Плахотна пояснила LB.ua, що наразі немає нагального запиту від батьків про відновлення очного навчання і навряд чи школи знову відкриються до кінця навчального року.

Співзасновниця ГО “Батьки SOS” Альона Парфьонова каже, що спершу багато батьків були проти того, аби діти поверталися до навчання. Відновлення освітнього процесу — необхідність, але не всі розуміли, по-перше, наскільки це безпечно, по-друге, як буде організовано процес. Вона також зазначає, що деякі директори шкіл не хотіли повертатися навіть до дистанційного навчання, попри рішення окремих регіонів. Водночас зараз, коли вже минув певний час з моменту відновлення освітнього процесу, відгуки переважно схвальні.

Чтайте також:  Ліза Роберсон, яка багато років пропрацювала у школі: проблема не у вчителях! Проблема у батьках!

— Моя знайома розповідала, що раніше не дуже розуміла, яке може бути навчання, коли вона сама не знає, що робити і як, — розповідає Альона Парфьонова. — Але коли вчителька почала працювати з її дитиною, ставити різні запитання про те, як справи, як батьки, як бабуся, проста така розмова, мама все зрозуміла.
Зараз дійсно більшість роботи вчителів скерована на психологічну підтримку учнів — усе ж вони мають відповідну освіту і можуть це робити.

Також у багатьох областях відновлюють роботу дитячі садочки. Працюють вони також дистанційно. Як зазначають у МОН, наразі в пʼяти областях частина садочків працює у змішаному форматі, частина — у звичному. У девʼяти областях садочки також працюють дистанційно, але деякі заклади мають чергові групи.

Наприклад, у Вінницькій області всі заклади освіти працюють дистанційно, а садочки працюють відповідно до потреб громади, на території якої вони розташовані, розповів LB.ua голова департаменту освіти ВОДА Володимир Буняк.

— Наприклад, потрібно в місті із сорока садочків двадцять чи тридцять — вони відкриті за потреби. Хтось з людей виїхав, хтось приїхав. Якщо потреба в садочку є — він працює.

Тимчасово переміщені
Майже 71 тисяча дітей, які тимчасово переїхали, долучилися до навчання з інших областей станом на сьоме квітня. Прийом на навчання для тих, хто переїхав, відбувається максимально спрощено. Батькам достатньо подати заяву до школи за тимчасовим місцем проживання у будь-який зручний спосіб.

Наразі лідеркою прийому учнів-переселенців є Львівська область. Від початку війни до навчання у школах Львівщини долучилися 16 тисяч учнів. Щоб спростити відновлення освітнього процесу, ЛОДА опублікувала інформаційний буклет, де люди можуть знайти необхідну інформацію та контактних осіб, аби влаштувати дитину у школу, садок чи професійно-технічний заклад. Також триває реєстрація до Української дистанційної школи за посиланням. Для молодших класів онлайн також доступні підручники:

Попри те, що частина дітей евакуювалася за кордон і вже на місцях відвідують школи та садочки, серед батьків є запит на продовження навчання за українськими програми. Для цього МОН зібрало перелік дистанційних освітніх платформ, які або запрацювали в Україні ще в час пандемії, або розширили доступ до матеріалів на час війни (як зробили деякі приватні школи). З повним переліком цих платформ можна ознайомитися на сайті МОН за посиланням.

Чтайте також:  Мінкульт працює над проєктом закону про особливий статус англійської мови в Україні


Вступ 2022-2023
На наступний навчальний рік до шкіл можна вступити в будь-якому регіоні України за місцем тимчасового проживання. Для цього потрібно подати електронну заявку до 31 травня на сайті «Електронна реєстрація в заклади загальної середньої освіти». Те саме стосується реєстрації в дитсадки — подати заявку можна електронно. Далі вже навчальні заклади нададуть перелік необхідних документів, які потрібно принести в школу чи садок.

Щодо вступу до закладів вищої освіти, то тут ситуація складніша. Не на всіх територіях можливе проведення вступних випробувань з огляду на безпекову ситуацію. Для вирішення цього питання Міносвіти ухвалило компромісне рішення про проведення Національного мультипредметного тесту.

Український центр якості освіти повідомляє, що тест складатиметься з трьох компонентів: 20 запитань з української мови, 20 з математики і ще 20 з історії України для всіх спеціальностей. Додатково для деяких спеціальностей можливе проведення творчого конкурсу (наприклад, для вступників до закладів професійної освіти та коледжів або абітурієнтів на бакалаврат за творчими спеціальностями) або написання мотиваційного листа (для вступників на контракт або для ранжування вступників на бюджет з однаковими балами). НМТ відбуватиметься очно, реєстрація подовжена наразі до 19 квітня. 

Щоб, наприклад, обрати місце проходження тесту, потрібно мати доступ до своєї сторінки на сайті УЦОЯО; ідентифікаційний номер і пінкод для входу є на сертифікаті учасника ЗНО. Сам сертифікат для участі в тестуванні не потрібен, однак без нього поки що неможливо потрапити в електронний кабінет вступника. Наразі УЦОЯО вирішує проблему з отриманням входу до кабінетів для тих охочих здати тест, хто втратив сертифікат або не має більше до них доступу.

Вступати можна до будь-яких закладів на підконтрольних Україні територіях. Міністр освіти Сергій Шкарлет в ефірі національного телемарафону повідомив, що понад двадцять закладів освіти змогли релокуватися з окупованих регіонів, наприклад, Ірпінський фаховий коледж, Донбаський державний педагогічний університет, Маріупольський державний університет тощо.

Поки що незрозуміло, чи зможуть здати НМТ вступники, які перебувають за кордоном. Як зазначає Альона Парфьонова, такий запит від абітурієнтів є, однак МОН ще не має напрацьованого механізму проведення тестування за межами України.

Що далі?
Попри те, що вчителі, адміністрації шкіл, батьки, Міносвіти та департаменти освіти на місцях намагаються організувати навчальний процес, слід усвідомлювати, що в часи війни освіта має швидше терапевтичний і соціалізаційний характер. Про якість освіти та результати говорити складно. Передусім досі невідомо, яких втрат у навчанні зазнали українські діти після пандемії. З цією невідомістю заклади освіти вимушено втрапили в нову невідомість, спричинену нападом Росії. Компенсувати прогалини у знаннях в умовах навіть відносної безпеки важко, адже процес потребує психологічної готовності та стійкості всіх учасників процесу.

Чтайте також:  Викладала предмет "Я люблю Україну" та підтримувала окупантів: на Сумщині судили освітянку

Крім того, багато шкіл і садочків, а також людей, які там працюють, залишаються на тимчасово окупованих територіях. На Херсонщині у школах триває дистанційне навчання, у Запорізькій області продовжили канікули до 1 травня. Російські військові вже почали навідуватися в заклади освіти і вимагати від адміністрації показувати підручники. Поки що немає масових вимог змінювати програми чи переходити на російську мову навчання, а в тих школах, де такі вимоги є, адміністрація вирішила достроково закінчити навчальний рік.

Діти та батьки йдуть зі шкільного подвір’я після зборів у школі, де оголосили продовження навчального року, окупована Волноваха, 11 квітня 2022 року.

Також на підконтрольних українській владі території зберігаються старі проблеми. Наприклад, батьківські комітети у школах продовжують збирати гроші на друковані зошити, які діти не можуть отримати, у фонди шкіл і навіть на зарплати вчителів, попри те, що викладачі далі отримують платню з бюджету. Крім того, загострилися проблеми, повʼязані з наповненням підручників і контентом багатьох курсів.

— Наприклад, підручники і програми курсів з охорони здоровʼя та безпеки життєдіяльності не відповідають сучасним реаліям і не дають практичних навичок, — пояснює Альона Парфьонова. — Моя знайома, яка переїхала з Донецька у 2014 році, за пару тижнів до війни запитувала в директорки київської школи про план дій на випадок російського вторгнення. Тоді на неї дивилися як на божевільну. А зараз директорка вже розуміє, що моя знайома була права, бо вона через це проходила. Добре, що діти на момент вторгнення були вдома, а не в закладах. Але школи та садочки, а отже, викладачі та адміністрація також мають бути готовими до всього.

У багатьох школах усе ще є російськомовні класи. Хоча закон України «Про освіту» регулює, скільки контенту має викладатися російською в таких класах, програми можна і слід переглядати в умовах війни. Чи мають в державних школах узагалі існувати російськомовні класи? Чи потрібні дітям російськомовні уроки та підручники за рахунок Української держави?

Окреме питання — патріотичне виховання дітей.

— Я багато подорожую до різних країн, і мене дивувало завжди у США, що на кожному закладі освіти в країні висить національний прапор, — каже Альона Парфьонова. — Я хочу, щоб в Україні теж так було. Але щоб це робилося осмислено і вдумливо. Те саме стосується і національно-патріотичного виховання. Потрібно, щоб уроки не були для галочки, щоб не було примусу. Щоб діти знали, що означає український прапор.

Джерело.


Повернутись вверх