facebook

Які відпустки може використати працівник під час воєнного стану

Які відпустки може використати працівник під час воєнного стану

Документом, який встановлює державні гарантії права на відпустки працівників, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам є Закон України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки). Проте слід наголосити, що 24.03.2022 р. набрав чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-ІХ (далі — Закон № 2136).

Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 р. № 389-VIII, діють обмеження та особливості організації трудових відносин, установлені Законом № 2136. Цей Закон діє винятково протягом періоду воєнного стану та втрачає чинність із дня його припинення або скасування, крім ч. 3 ст. 13 Закону № 2136 (вона втрачає чинність із моменту завершення виплати державою, що здійснює військову агресію проти України, відшкодування заробітної плати, гарантійних і компенсаційних виплат працівникам).

Статтею 4 Закону про відпустки, зокрема, встановлені такі види відпусток:

щорічні:

  • основна (ст. 6 Закону про відпустки);
  • додаткова за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7 Закону про відпустки);
  • додаткова за особливий характер праці (ст. 8 Закону про відпустки);
  • інші додаткові відпустки, передбачені законодавством;

соціальні:

  • відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (ст. 17 Закону про відпустки);
  • відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ст. 18 Закону про відпустки);
  • відпустка у зв’язку з усиновленням дитини (ст. 181 Закону про відпустки);
  • додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину — особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ст. 19 Закону про відпустки);
  • відпустка при народженні дитини (ст. 191 Закону про відпустки);
  • відпустки без збереження заробітної плати (ст. 25, 26 Закону про відпустки).

Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором тривалість щорічно основної відпустки може бути встановлена понад 24 календарні дні, можуть установлюватися й інші види відпусток.

Розберемо, які ж відпустки можуть бути використані працівником сьогодні.

Якщо працівник не залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, необхідно врахувати, що відповідно до ст. 10 Закону про відпустки черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються роботодавцем за погодженням із профспілкою (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників.

Чтайте також:  Взяли курс на навчання офлайн. Навчання під час тривоги

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і роботодавцем, який зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

За узгодженням сторін трудового договору можна змінити терміни надання відпусток, наведені у графіку. Однак відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону № 2136 у період дії воєнного стану роботодавець має право відмовляти працівнику в наданні будь-яких видів відпусток, але це стосується тільки випадків, коли працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури. Утім, якщо до роботодавця об’єкта критичної інфраструктури звернеться працівник, залучений до виконання робіт на такому об’єкті, із проханням надати відпустку у зв’язку вагітністю та пологами та/або відпустку для догляду за дитиною, роботодавець не може відмовити в її наданні. На думку автора, це стосується відпусток для догляду за дитиною до досягнення нею як трирічного, так і шестирічного віку.

Зазвичай відпустки оформляються за заявами або попередженнями про їх початок. Але зважаючи на надзвичайний стан, заяви працівників можуть бути направлені будь-яким способом. Наразі найдоступнішим способом є різні месенджери: Viber, Telegram тощо. Тобто якщо роботодавцю надійде така заява, а він не проти її надати (на сьогодні роботодавці підприємств некритичної інфраструктури та розміщених там, де ведуться воєнні дії, навряд чи буде проти про їх надання) працівник, який відповідає за ведення кадрового обліку або той, хто його замінює, має видати наказ про надання щорічної (основної чи додаткової) відпустки.

Зауважимо, що ст. 7 Закону № 2136 визначено, що у період дії воєнного стану порядок організації кадрового діловодства у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, тож ці процедури можуть бути визначені у будь-який зручний і доступний для конкретного підприємства спосіб. Але зверніть увагу, що ця норма стосується лише підприємств, які розташовані в районах, де ведуться активні бойові дії.

Чтайте також:  Чи потрібно вчителям проходити медогляд під час воєнного стану?

Нагадаємо, що за робочий рік надається щорічна основна відпустка тривалістю 24 календарних днів, хоча ця тривалість може бути більшою залежно від позиції підприємства. Додаткові відпустки надаються тривалістю, яка встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Законом також установлено обмеження загальної тривалості щорічних основної та додаткових відпусток (не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах — 69 календарних днів) за один робочий рік. Але на випадок, коли працівнику після використання в робочому році щорічної відпустки за цей рік надається невикористана щорічна відпустка за минулий період, зазначене обмеження не поширюється. Адже якщо працівник із будь-яких причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку за декілька попередніх років, то він має право використати її.

Втім згідно зі ст. 12 Закону № 1236 на період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю лише 24 календарні дні та якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника перевищує 24 календарних днів, різниця днів відпустки не втрачається, а має бути надана після закінчення дії воєнного стану.

Під час воєнного стану працівниками, окрім щорічної основної відпустки можуть використовуватися інші додаткові відпустки. Тож якщо працівник має бажання їх використати, він може це зробити. Будь-які соціальні відпустки можуть бути надані за бажанням працівника, проте якщо працівник працює на критично важливому підприємстві, роботодавець може відмовити в наданні такого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку). Для її одержання надсилається заява й оформляється наказ.

Відпустки без збереження заробітної плати також можуть надаватися за бажанням працівників. І це стосується як «обов’язкових», так і тих, що надаються за згодою сторін (за сімейних обставин чи «карантинної» відпустки).

Чтайте також:  Чи залишаться українські вчителі при роботі

Наголошуємо, що будь-яка вищеперелічена відпустка не може надаватися примусово. Особливо це стосується відпусток без збереження заробітної плати. Тобто роботодавець не має права звернутися до працівника з вимогою про написання заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати. Втім, якщо працівник звернеться із заявою про надання йому відпустки без збереження заробітної плати, що надаються в обов’язковому порядку та/або відпустки без збереження заробітної плати, що надаються за угодою сторін у порядку, визначеному законодавством (ст. 25, 26 Закону про відпустки), роботодавець може їх надати. Наприклад, на час карантину, який діє до 31 травня 2022 р. включно може бути надана відпустка без збереження заробітної плати («карантинна» відпустка), адже термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати за згодою сторін не обмежується 15 календарними днями.

Окрім цього, протягом періоду воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати відпустку без збереження заробітної плати без урахування норм ч. 1 ст. 26 Закону про відпустки. Нагадаємо, що на підставі цієї норми за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником і роботодавцем, не більше 15 календарних днів на рік, але доки триватиме воєнний стан (наразі до 25 квітня), така відпустка може надаватися хоч на весь цей період. Однак нагадаємо, відпустка без збереження заробітної плати надаватиметься винятково з ініціативи працівника, а роботодавець має право відмовити працівнику в наданні такої відпустки, якщо підприємство, де він працює, належить до критичної інфраструктури.

Ознайомити працівника з оформленим наказом можна у зручний для підприємства спосіб. Для прикладу, це може бути направлення слів «Ознайомлений із наказом» через Viber, Telegram тощо (як направлялася заява).

Зазначимо, що період усіх відпусток (окрім відпусток для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) зараховуються до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.


Повернутись вверх