Діти і війна. Ці два слова не повинні бути поряд. Але зараз наші діти вимушені жити у воєнний час. Вони чують сирени тривоги та вибухи, вони проводять дні у бомбосховищах та підвалах. Їм страшно і вони задають страшні для батьків питання.
Психологи радять наступні речі.
Інформацію потрібно надавати відповідно до віку дитини. Діти з найменшого, дошкільного віку, мають право знати, що відбувається у їхній країні, але дорослі також мають відповідальність убезпечити їх від небезпечного контенту. Говоріть з дітьми зрозумілою їм мовою, через казки та історії, де наприклад, козаки боролися проти зла, захищали свою землю (“Котигорошко”, “Чарівні історії про козаків” тощо). Під час розмови стежте за реакціями дитини та будьте чутливими до її рівня тривоги.
Медіагігієна та медіаграмотність дитини – важлива. Будьте уважними до того, яку інформацію отримують діти, прислухайтеся до їхніх розмов, аналізуйте їхні запитання до вас. Важливо уточнювати у вашої дитини, звідки вона дізналася ту чи іншу інформацію і якщо вона неточна або неправдива – виправити це. Навчіть дитину тому, що таке медіаграмотність та критичне мислення, розкажіть про те, як і для чого можуть поширюватися фейки.
Обмежте потік новин. Новинний контент наразі є травмуючим для дітей, може викликати багато занепокоєння та підсилювати тривогу і страх. З дітьми середнього шкільного віку та підлітками ви можете використовувати перегляд новин як можливість обговорити, що відбувається в країні.
Дітям важливо знати, що люди допомагають одне одному. Зосередьте їхню увагу на цьому.
Зосередьтесь на новинах з життя дитини, цікавтеся, що їх хвилює. Розпитуйте про те, як справи і говоріть про їхні інтереси.
Дбайте про себе та обмежте своє перебування в мережі, так само, як і ваших дітей. Якщо ви справляєтеся з ситуацією, це допомагає і дітям.
