Підліток – це вже не дитина, але ще і не зріла особистість, яка готова брати відповідальність за своє життя. Батьки зачасту не бачать в них дорослості і не поважають особистих кордонів, а підлітки в свою чергу бунтують, що вже виросли.
Про те, чому проблема стосунків батьків і дітей буде завжди актуальна з точки зору психології, коли слід звертатися до психологів та як налагодити стосунки з підлітком, розповіла “Ділу” лікарка-психологиня Ольга Косяк.
Який вік вважається підлітковим?
Статеве дозрівання починається швидше, але я працюю з підлітками від 15 років. До цього часу це все-таки діти. Абсолютно зрілими вважаються люди від 25 років.
Як будувати спілкування так, щоб залишатися в дружніх і довірливих стосунках з підлітком, не стираючи меж мами і дитини?
Тут дуже індивідуально. Є більш строгі батьки, є менш строгі. Це залежить від того як вони бачать світ, як вони домовлятимуться зі своєю дитиною. Потрібно часто комунікувати один з одним і не забувати, що дитину треба поважати так само, як дорослого. Обмежувати теж треба, але обов’язково добре пояснювати причину цих обмежень, проявляти розуміння. Підліток буде протестувати і проявляти агресію, це потрібно сприймати як щось нормальне, властиве дітям цього віку.
Як діяти, якщо підліток жаліється на негативне ставлення до себе в школі чи компанії?
З розумінням розпитувати коли це почалося, яка причина, що кажуть, чи використовують фізичну силу. Спочатку потрібно дати можливість дитині самій себе захистити, пояснити як вона може це зробити. Якщо ситуація не зміниться – розбиратися власними силами. Дитина повинна вміти себе відстоювати, але водночас знати, що якщо їй потрібна буде допомога, то мама з татом обов’язково заступляться.
Якщо підліток виступає у ролі кривдника, то якою повинна бути реакція батьків?
Тут також треба багато розмовляти. Обговорювати що сталося, чому він чи вона тобі не подобається, чому ти проявляєш свою нелюбов таким способом і т.д. До речі, коли підліток відповідатиме на ці запитання, можна багато чого нового і неприємного дізнатися про себе. Адже подібне ставлення до однолітків залежить від оточення, а його формують батьки.
В яких ситуаціях необхідно звертатися до психолога?
Коли підліток закритий, тобто погано соціалізується, виникають проблеми в спілкуванні з друзями або їх зовсім немає, коли він не йде на контакт з батьками, не довіряє їм. Важливим індикатором психологічних проблем є поганий сон. Він може бути тривожним і в недостатній кількості, чи навпаки з надлишком. Проте, тут важливо вирізняти ситуації, коли дитина погано спить просто через те, що всю ніч була зайнята соціальними мережами, наприклад.
Як тоді відрізнити погану соціалізацію від інтровертності, любові до самотності?
Це запитання до психолога, навряд мама з татом зможуть це визначити. Існують шизоїдні типи особистості, яким комфортно розважатися на самоті і своє коло спілкування вони свідомо обмежують. Такі люди не мають психологічних проблем, принаймі в конкретній ситуації.
Декілька порад для батьків і підлітків: як зрозуміти один одного?
Якісь загальні поради можуть бути, але завжди використовується індивідуальний підхід до ситуації. Є конкретна сім’я, конкретний конфлікт і конкретне рішення для цього конфлікту. Батькам ще можна дати певні директиви, як потрібно діяти, але підлітку – дуже рідко. Потрібно вчитися приймати інших. Мамі з татом розуміти, що дитина – окрема особистість, яка може мати власний світогляд і не відповідати батьківським уявленням про себе ж самого. Підліткам пам’ятати, що кожен вчинок має свій наслідок, за який потрібно нести відповідальність. До речі, цікаво те, що діти дуже цінують, коли батьки визнають факт, що вони можуть помилятися.
