Формування психологічної готовності працівників закладів освіти до конструктивної поведінки в умовах надзвичайних ситуацій
Інформує Всеосвіта.
Як спілкуватися з батьками та особливості взаємодії з дітьми в умовах надзвичайних ситуацій.
Нещодавно майже всі навчальні заклади по всій України були змушені провести не навчальну евакуацію, а справжню. Це призвело до стресу у дітей, батьків та педагогічних працівників. Яким же чином нам бути психологічно готовими до надзвичайного стану в освітньому закладі?
У вебінарі практичний та кризовий психолог Світлана Безпала надасть практичні поради щодо застосування поданого матеріалу у своїй діяльності, пояснить як спілкуватися з батьками та розгляне особливості взаємодії з дітьми в умовах надзвичайних ситуацій.
Одним з основних завдань будь-якого закладу освіти є охорона життя та здоров’я дітей. Останнім часом весь світ стикається з великою кількістю стихійних лих, аварій, пандемій. Саме тому дуже важливо зараз проаналізувати себе та чітко зрозуміти, як діяти в таких ситуаціях.
У першу чергу варто зрозуміти, що панікувати, відчувати страх, коли ви знаходитесь в екстремальній ситуації – це нормально, і навіть якщо повідомлення про замінування у школах є неправдивими, це все одно може налякати.
Які дії варто вжити після евакуації для підтримки дітей?
Поговорити
Ініціюйте бесіду з дітьми та обговоріть, які емоції вони відчувають саме зараз, а не в період надзвичайної ситуації. Намалюйте це. Дуже важливо не обговорювати сам інцидент.
Поверніть відчуття безпеки
Згадайте разом з дітьми, що робить вашу школу безпечною? Наприклад, паркан, охоронець, датчики диму, вогнегасники тощо. Проговоріть, що саме евакуація, робота поліції, бригада розмінування, пошукові собаки – це підтвердження того, що кожен з вас у безпеці.
Поясніть дітям, що підготуватись до кожного надзвичайного стану неможливо, але у разі такого стану, вчитель та школа готова до всіх можливих випадків. Учням тільки необхідно чітко виконувати вказівки вчителя.
Уникайте частки «не» та прийменника «без»
Наша підсвідомість витісняє фрази з «не» та «без», тому залишається «бійтеся», «паніки» і так далі. Річ у тому, що мозок нездатний уявити відсутність дії чи предмета. Для того, аби уявити, що чогось немає, спочатку треба уявити, що щось є, і потім це прибрати.
Натомість краще вживати «спокійно», «все встигнемо», «все гаразд».
Діти більше вірять тому, як ви поводитеся, а не тому, що говорите
Ваша поведінка має бути спокійною. Які б фрази та слова ви не використовували, ваша спокійна поведінка – це ключовий момент для зниження стресу.
Кожен учень в класі має знати, що у ситуації, коли незрозуміло, що робити, потрібно уважно слухати вчителя та виконувати все, що він каже.
Чітке розуміння дій під час надзвичайної ситуації
Вчитель має знати порядок дій при евакуації. Хоча б 2 рази на тиждень аналізуйте, що б ви робили у випадку, якби саме зараз пролунала б тривога.
Законодавство та евакуація
Використайте цю надзвичайну ситуацію на користь та розвиток громадянської відповідальності учнів. Поясніть, що більшість з таких повідомлень про замінування є злими жартами, але така поведінка – це реальне порушення закону, що тягне за собою кримінальну відповідальність.
Пояснюйте, що не можна нічого викладати в соцмережі під час евакуації
Іноді діти та, буває, педагогічні працівники можуть створювати такі дописи у соцмережах як «Зняли, як ми виходимо зі школи», «От як ми швидко евакуювались», «Нашу школу замінували», «Ура, уроки скасовуються!».
Спікерка наголошує, що важливо не постраждати від своєї ж цікавості. При тренуваннях поясніть дітям, що знімати те, що відбувається при надзвичайній ситуації небезпечно з кількох причин:
- втрата часу;
- відволікання та неуважність;
- пошкодження телефону;
- зайняті руки.
Як стримати емоції, залишитися спокійним у надзвичайній ситуації та приймати правильні рішення?
Люди реагують по-різному у надзвичайних ситуаціях. Варто розуміти, що сильні емоції (злість, страх) забирають сили, необхідні для внутрішньої мобілізації та можливості опинитися у безпеці.
Прийміть свій страх та будьте готові, що у вас виникне тремтіння в колінах та інших суглобах. Це звичайна реакція організму на стрес.
Найефективніша вправа, що змусить мозок включитися та нормально працювати, критично оцінюючи ситуацію та обирати оптимальні рішення – при вдиху стиснути міцно кулаки та на видиху розслабити. Повторюйте кілька разів цикл напруги та розслаблення.
Робота з батьками
Якщо батьки схвильовані з будь-якої причини – поясніть, що ви та батьки мають діяти з урахуванням найголовнішого: фізичного та психічного здоров’я дитини, тому рекомендуйте батькам спокійно реагувати на ситуацію, оскільки дитина сприймає емоції дорослих та відтворює їх.
Також попередьте батьків про можливі наслідки та як їх вирішити.
Якщо у дитини виникло порушення сну, зниження апетиту, дитина виявляє страх при думці про школу – варто звернутися до психолога вашого навчального закладу.
Важливо одразу надати батькам інформацію про те, як можна зв’язатися з психологом, адже спільні дії батьків разом з педагогічним колективом у такому випадку будуть найефективнішими, а якщо потрібна буде додаткова допомога (наприклад, у медичному закладі), то психолог обов’язково про це повідомить батькам.
Для того, щоб дізнатись більше про формування психологічної готовності працівників закладів освіти до конструктивної поведінки в умовах надзвичайних ситуацій переходьте за посиланням та дивіться вебінар Світлани Безпалої.
