Чому карта світу, яку ви знаєте зі школи, неправильна?
Зайшовши у будь-який шкільний клас, ви, ймовірно, побачите плоску прямокутну карту світу на стіні.
Покоління дітей виросли, знаючи, що такий вигляд має Земля.
Але чи дійсно ця плоска карта відображає те, якою є наша планета?
Незважаючи на те, що плоскі карти розроблені для того, щоб детально показати Землю – вони неточні, пише Live Science.
Деякі ділянки виглядають набагато більшими, ніж є насправді, інші здаються набагато меншими, а відстані між різними територіями суші представлені неправильно.
“Кожна карта світу певною мірою викривлена”, – розповів Live Science Метью Едні, професор географії та історії картографії з Університету Південного Мену.
Земля – це еліпсоїд обертання (сфероїд), тобто куля з трохи сплюснутими верхньою і нижньою частинами.
З початку існування картографування постало питання: як тривимірний об’єкт можна бездоганно відобразити у двох вимірах?
Якщо у вас є глобус або тенісний м’яч, спробуйте розрізати його та переставити в ідеальний прямокутник – це непрактичне завдання дасть вам хороше уявлення про те, наскільки несумісні сфероїд і плоский прямокутник.
Проєкція Меркатора, створена географом і картографом Герардом Меркатором у 1569 році, була і залишається найпопулярнішим плоским зображенням Землі.
Вона дозволяла мандрівникам прокладати маршрут по прямій лінії.
“Деякі проєкції спотворюють реальність більше, ніж інші. Проєкція Меркатора є класичним прикладом. Вона є комформною (рівнокутною) і має особливу властивість – великі кола є прямими лініями”, – сказав Едні.
Ця комбінація властивостей спричиняє значні викривлення площі.
Проєкція Меркатора/Wikimedia Commons
На земній кулі меридіани сходяться, коли вони наближаються до полюса, і довжини паралелей широти стають коротшими до полюса.
Проте коли Землю зображують у вигляді прямокутника, кожна паралель розтягується на довжину екватора, тому на карті спостерігається горизонтальне розтягування при русі до полюса.
Результатом цього є те, що деякі регіони виглядають на карті набагато більшими, ніж насправді, тоді як інші намальовані набагато меншими.
“Це спотворення зазвичай описують у термінах відносних розмірів Гренландії, Європи, Африки та Індії. Перші дві території показані більшими, ніж треба, а друга пара – набагато меншою. Знову ж таки, все відносно”, – каже експерт.
Наприклад, Гренландія та Африка схожі за розміром у проєкції Меркатора, але насправді Африка майже у 14 разів більша, за даними Scientific American.
Так само Аляска представлена у 3 рази більшою за Мексику, хоча насправді Мексика приблизно у 1,3 рази більша.
Отже, які карти світу можна використовувати замість проєкції Меркатора, якщо вона викривлює масштаб?
Однією з альтернатив проєкції Меркатора, яку популяризували в 1970-х і 1980-х роках, є проєкція Галла-Пітерса, яка, утім, має непривабливий вигляд.
Вона, за словами картографа Едні, робить континенти схожими на “спідню білизну, підвішену на мотузку для сушіння”.
Проєкція Галла-Пітерса. Фото: Strebe/Wikipedia
Ця проєкція також має проблеми з точністю. Хоча всі області мають правильний розмір відносно одне одного, для цього автору карту довелося спотворити більшість ділянок суші.
Вони здаються розтягнутими горизонтально на полюсах і вертикально на екваторі – це означає, що хоч країни приблизно правильного розміру, вони точно не мають правильної форми.
Це спотворення, як і в проєкції Меркатора, найбільш помітне на полюсах.
Протягом століть люди створювали й інші плоскі карти, але всі вони мають ту саму проблему: неможливо зобразити 3D-Землю на 2D-карті без “компромісів”.
Проєкція Winkel Tripel, розроблена в 1921 році, є улюбленою плоскою картою Національного географічного товариства, але навіть вона має недоліки.
Особливо це стосується Тихого океану, який на цій карті зображений більшим, ніж він є насправді.
Проєкція Winkel Tripel. Фото: originalmap.co.uk
Водночас у порівнянні з іншими дрібномасштабними картами, на ній спотворення менше.
Відома як “компромісна проєкція”, вона хоч і не повністю усуває спотворення у площі, напрямку чи відстані, але максимально мінімізує їх.
Зрештою, це означає, що карта спотворена не надто сильно.
Також у 2021 році астрофізики створили найточнішу плоску карту Землі.
Проєкція з двох “млинців”. Фото: J. Richard Gott, Robert Vanderbei and David Goldberg
Вона складається із двох “млинців”, один із яких зображує північну півкулю, а інший – південну, з екватором, що проходить по краю.
На відміну від інших плоских карт, ця кругова карта не зменшує і не збільшує площу певних океанів або суші.
Утім, ще невідомо, чи підійде вона для підручників чи шкільних стін.
