Фрази, які в жодному разі не має говорити вчитель
Інформує Всеосвіта.
Кожен з нас, дорослих, добре пам’ятає своїх шкільних вчителів. Педагоги у всі часи є різними: одні викликають захоплення та є улюбленими, інші забуваються із часом, адже особливо нічим не вирізняються, а дехто викликає відверту неприязнь через зверхнє ставлення до учнів та повсякденне використання не безневинних фраз, які надовго засіли в пам’яті.
Психіка людини, особливо у дитячому та підлітковому віці, влаштована досить цікаво. Інколи всього одна єдина фраза, необачно сказана дорослим, може не лише погіршити взаєморозуміння між вчителем та учнем, а й запам’ятатися на довгі роки – стати тригером страху чи невпевненості або закласти основи низької самооцінки чи впевненості, що життя несправедливе. Тож, якби ми, дорослі, могли наперед передбачити, чим може обернутися необачно сказане нами слово, то були б надзвичайно оглядними.
Давайте разом розберемося, які фрази не варто говорити своїм учням та чому саме.
«У тебе ніколи не вийде, як у нього/неї»
Звісно, усі учні різні. Комусь легше даються точні науки, комусь гуманітарні. Дехто швидше за всіх бігає чи краще малює, а комусь просто бракує наполегливості, щоб розвинути свої вроджені таланти.
Хороший педагог завжди знайде влучний момент, щоб підтримати та мотивувати учнів ставати кращими у першу чергу за самих себе та йти власною траєкторією до бажаних результатів. У цей час найгірше, що може зробити вчитель, це порівнювати учнів між собою та «приклеювати ярлики», сподіваючись, що після цього школярі будуть старанніше вчитися.
Деякі учні дійсно можуть прийняти «виклик», щоб довести вчителю, що він помиляється. Однак частіше подібні стимули навпаки демотивують школярів: дитина ставить собі певні обмеження, що за будь-яких зусиль їй не досягти відповідних результатів. Тоді жодні старання не мають сенсу.
Якнайкраще, щоб дійсно заохочувати учнів до успіхів, використовувати фразу: «Якщо ти дійсно цього хочеш, у тебе все вийде, головне продовжуй та не зупиняйся на досягнутому!».
«Це дурне запитання!»
Загальновідомо, що дурних запитань не буває, а ось такі відповіді дійсно можуть мати місце! Будьте лояльними та заохочуйте допитливість школярів. Поясніть, що ставити запитання, коли ти не знаєш на нього відповідь, – це правильно та нормально. Адже не соромно чогось не знати, соромно переставати навчатися та дізнаватися нове.
Як педагог, ви маєте за будь-яких обставин гідно відповідати на будь-які запитання школярів, навіть якщо запитання здаються вам невдалими чи безглуздими.
Необачна глузлива реакція дорослого може підірвати у школяра впевненість у собі та відбити бажання запитувати взагалі, коли щось неясно. Окрім того, якщо педагог не відповідає на уточнювальні питання за змістом уроку, це може призвести до того, що школярі взагалі втратять цікавість до вивчення відповідної шкільної дисципліни. Окрім того, це погіршить взаємини між вчителем та учнями.
«Ти – ледар!»
Якщо ви прагнете спонукати школяра до старанності та більшого включення в навчальний процес, то цією фразою ви швидше спровокуєте зворотний ефект. Низька активність під час уроків може бути зумовлена зовсім не лінощами. Причиною може бути підвищена втомленість, погане самопочуттям, недосипання чи взагалі низька самооцінка та певне амплуа у класі, через яке учень боїться проявити себе.
Якщо ви спостерігаєте, що в учня систематично низька успішність, дієвіше спробувати дізнатися, чому йому не цікаво на уроках та що йому заважає вчитися добре. Інколи, щоб мотивувати школяра, варто просто вчасно підбадьорити, щоб учень відчув, що вчитель вірить в його сили.
«Я вже це пояснювала. Потрібно було слухати!»
Подібні випадки бувають нерідко, коли вчитель щойно закінчив пояснення нового матеріалу, а вмить у класі лунають запитання, ніби діти вас не чули. Це нервує та втомлює, адже педагог один, а учнів багато. І далеко не всі учні уважно вас слухали, або, навпаки, відволікалися під час пояснення. І вчитель не папуга, щоб по 10 разів повторювати.
Це так. Водночас перед тим, як прореагувати, спробуйте розібратися. Адже проблема може бути не в тому, що учень не слухав ваше пояснення, він міг просто його не зрозуміти. І це варто враховувати!
Тож замість подібної фрази, найдієвіше поставити учню уточнювальні запитання, що саме та на якому етапі йому є незрозумілим, після цього за необхідності пояснити іншими словами чи з використанням прикладів.
«Ще одна витівка – і батьків до школи!»
Це класика вчительських погроз. Погодьтесь, хоча б раз кожен з нас застосовував її. Однак практика показує, що це зовсім не дієво.
Мета вчителя у такий момент – приструнити учня, який заважає на уроці, зриваючи навчальний процес. Водночас саме цією фразою ми демонструємо школярам, що ми не в змозі власними силами урегулювати ситуацію. Як це вплине на авторитет вчителя в очах учнів класу? Відповідь однозначна!
Звісно, учні бувають надзвичайно складні. Однак прояв їхньої девіантної поведінки може бути зумовлений різними причинами: починаючи від проблем у родині та зумовленій цим нестачі уваги, яку учень намагається таким чином компенсувати, до психологічних чи фізіологічних проблем.
Якнайкраще для початку поговорити з учнем віч-на-віч та спробувати порозумітися. За потреби доречно приєднати шкільного психолога.
«Завдяки тобі зараз увесь клас буде писати самостійну роботу»
Звісно, вчителю так простіше, тому малодосвідчені вчителі нерідко вдаються до такого методу. Однак невже цілий клас винен у поведінці одного чи декількох учнів? Погодьтесь, це несправедливо стосовно інших учнів. Водночас подібна реакція вчителя демонструє, що він не має снаги впоратися із бешкетниками самостійно та, караючи усіх, провокує учнів усього класу вирішити власними силами конфліктну ситуацію з тими учнями, які зривають урок.
Чи є це педагогічно? Чи зміцнює це ваш авторитет в очах учнів? Однозначно ні! Навіть найненалежніша поведінка в жодному разі не має спровокувати вас сказати подібне.
Сподіваємося, що вашого педагогічного досвіду та життєвої мудрості вистачає, щоб порозумітися з учнями без вживання необачних токсичних фраз.
