12 русизмів в українській мові, яких давно пора позбутися
Багато українців припускаються мовних помилок, навіть професори та філологи. Тому ми підготували кілька русизмів, які перетворюють мову на суржик та є калькою з російської.
Джерело:”Освіторія”
Нижче читайте 12 русизмів, яких треба негайно позбутися, щоб спілкуватися чистою українською мовою.
12 русизмів, яких давно пора позбутися
Приймати участь
Це калька з російської мови, яку ніяк не можна викорінити. Хоча в українській мові є прекрасний відповідник: “брати участь”, “взяти участь”.
Неправильно: прийняти постанову. Правильно: ухвалити постанову.
Неправильно: Не приймай близько до серця. Правильно: Не бери близько до серця.
Неправильно: Школярі прийняли участь у благодійній акції. Правильно: Школярі взяли участь у благодійній акції.
Неправильно: Учні приймають активну участь в олімпіадах. Правильно: Учні беруть активну участь в олімпіадах.
Користується популярністю
Слово “користуватися” в українській мові передбачає отримання користі, прибутку: “користуватися платформою ILearn для підготовки до ЗНО”. А ось коли ми хочемо сказати, що людина, ідея або проєкт є успішними, треба вжити інше слово. Замість кальки з російської “користується популярностью” вживайте “має успіх”, “має популярність”, “є популярним/успішним”.
За бажанням
Не примножуймо нетипові для української мови покручі на кшталт “за бажанням керівництва” (рос. “по желанию”), “надсилати за адресою” (рос. “по адресу”). Не завжди слід перекладати російський прийменник “по” як український “за”.
Можна їх змінити на рідні відповідними в українській мові й казати: “на бажання керівництва”, “надсилати на адресу”.
Вибачаюсь
Російською кажуть “извиняюсь”, українською — “перепрошую”, “вибачте мені”, “даруйте”, “пробачте”. До того ж слово «вибачаюсь» містить колишній займенник -ся, що був формою від себе – миюся, чешуся. Тож ті, хто каже “вибачаюсь”, ніби вибачаються самі перед собою.
Не відволікай мене
Це один з найпідступніших суржиків («суржик автоматичний»). Адже “не відволікай”, “відволікатися” — дослівний переклад з російської “не отвлекай”, “отвлекаться”.
В українській мові “відволікати” вживається в прямому значенні та є похідним від слова “волокти” — тягнути щось або когось, волочити.
Які відповідники українською варто вживати?
Відволікати від уроків — відривати від уроків.
Відволікати увагу — відвертати увагу, відривати увагу.
Відволікатися від завдання — відриватися, відхилятися від завдання.
Брюки
Цей елемент гардероба українською правильно називати “штани”. На відміну від “брюк”, які до нас прокралися з російської мови, слово “штани” наші предки вживали часто.
Наприклад, на підтвердження приведемо кілька приказок і крилатих висловів: “Так до діла, як свиня штани наділа”, “протирати штани”, “без штанів мене залишив”, “з божої волі продав штани, купив солі”.
Етимологія слова “брюки” має латинське коріння — “bracae”, а часто вживаним в Україні стало за радянських часів: у сфері швейної промисловості були популярними терміни “брючний цех”, “брючний костюм”. Але варто частіше вживати український відповідник “жіночий костюм-штани”.
В кінці кінців
Ще одна підступна калька з російської “в конце концов”. Але запам’ятайте, що правильно говорити “зрештою”, “врешті-решт” або “кінець кінцем”.
Ось і приклад з твору Андрія Гудими: “Зі злості навіть обізвав мене злочинцем, якого доля кінець кінцем приводить на місце скоєного злочину”.
Відношення
Українці часто припускаються помилки, вживаючи слово “відношення”, що є калькою російського слова “отношение”.
Неправильно: Я відношусь до своєї справи дуже сумлінно. Правильно: Я ставлюсь до своєї справи дуже сумлінно.
Неправильно: Дівчина сказала, що ця справа до неї аж ніяк не відноситься. Правильно: Дівчина сказала, що ця справа її аж ніяк не стосується.
Неправильно: У нас із родичами складні майнові відношення. Правильно: У нас із родичами складні майнові відносини.
Але є і виняток: слова “відношення”, “відноситися” ми вживаємо як математичний термін. Наприклад: “A відноситься до B, як X до Y”.
Зйомки
На перший погляд, фраза “я братиму участь у зйомках” виглядає нормально. Проте слово “зйомки” не українське. Тож використовуйте правильний відповідник — “знімання”. Коли знову закортить сказати “зйомки” – згадуйте фрази-підказки “знімальний майданчик”, “знімальна група”.
Замерз, замерзла
Фраза “я геть сьогодні замерзла на вулиці” неправильна. Коли людині дуже холодно, варто вживати слово “змерзла”, “змерз” та дати спокій тому суржиковому “замерзла”, яким користуються росіяни.
Батюшка і матушка
Саме так українці часто називають священника з дружиною. Це помилка, адже “батюшка” і “матушка” – це російські слова. Відповідники українською мовою — піп і попадя, панотець і паніматка.
Через атеїстичну пропаганду в СССР слово “піп” набуло негативного забарвлення і у звертанні до священника вже не використовується. Натомість буде коректно сказати “отець”, “панотець”, “отче”.
Виключення
“Завтра зустрічаємось у школі, ніхто не виключення”, – нагадує вчитель учням. Однак “не виключення” в цьому випадку – калька з російської “не исключение”. Замість нього варто вживати українське слово “виняток”.
Якщо ж ідеться про щось дуже особливе чи когось особливого й непересічного – говорімо “винятковий”, “надзвичайний”: “Мій учень Вадим – винятково обдарована дитина”.
Слово “виключення” вживаємо тоді, коли іменник, утворений від дієслова “виключити”, позначає певну дію: “виключення країни з ООН”.
І не треба забувати про новий правопис, який почав діяти з 3 червня 2019 року. Повний текст нової редакції Українського правопису можна прочитати тут.
