Сучасні підходи до соціалізації дошкільника
Інформує Всеосвіта.
Методи й прийоми, які є ефективними у роботі з реалізації завдань з соціалізації дітей дошкільного віку.
Актуальність розвитку соціальних умінь і навичок малюків незаперечна. Період довільного розвитку становлення особистості відбувається через гру і напряму залежить від взаємин у системі «батьки – діти». Тож багато питань від вихователів пов’язане саме з організацією процесу соціального становлення малюка. У вебінарі психологиня Олена Черниш обговорить методи й прийоми, які будуть ефективними у роботі з реалізації завдань по соціалізації дітей дошкільного віку.
Фундамент закладається саме у дошкільному віці, і якщо у цей період закласти у спілкування дітей вміння себе контролювати, підтримувати контакт, готовність поступатись своїм інтересам на користь групи, то у школі це тільки укріплюватиметься. Якщо ж цими навичками знехтувати, то у закладі освіти дитині буде набагато складніше взаємодіяти з соціумом.
«Адаптація» та «соціалізація» – це нерозривні поняття. Якщо говорити про соціалізацію, то під цим розуміється певна група зі своїм мікрокліматом, що залежить від кожної особистості, яка до цієї групи входить. Якщо ж одна дитина виходить з групи, а інша приходить, то мікроклімат вже змінюється. Тому важливо вміти постійно підлаштовуватись під те середовище, в якому ви опинилися.
ЕТАПИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДОШКІЛЬНИКА
2-3 роки – система «вихователь-дитина»
Діти цього віку ще не потребують тривалого контакту з іншими дітьми. Їм потрібна увага дорослого та прямий контакт з ним. У цей період дитина спостерігає за дорослим та наслідує його.
3-4 роки – система «діти-вихователь»
На цьому етапі діти проявляють ініціативу та заявляють про свою потребу у спілкуванні з дорослим, і ніби ведуть за собою вихователя.
Період кризи 3-річного віку – система «діти-діти»
Ця криза є сполукою для появи яскраво вираженої потреби у спілкуванні. Цей період дуже часто збігається з попереднім і в ньому буває багато конфліктів. Потреба у спілкуванні з ровесниками розвивається поступово: спочатку пара, а потім вже група.
Система «дитина-діти»
На цьому етапі одна дитина бере на себе відповідальність за цілу групу інших дітей та вміє організувати діяльність великої спільноти.
ЯК МИ РОЗВИВАЄМО НАВИЧКИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ?
- Навчальні заняття
Ефективними можуть бути заняття з мовленнєвої активності. Під час навчальних занять можна зосереджувати увагу на міркуванні, поясненні, доведенні якихось явищ. У процесі таких занять, можливо, діти почнуть конфліктувати, проте конфлікти є також набуттям досвіду.
- Образотворча діяльність
Дитина може набувати емоційний досвід через будь-яку творчу діяльність, як, наприклад, виготовлення ляльки.
- Літературна діяльність.
- Рухова діяльність.
Фізкультура та рухливі ігри дають величезний поштовх дітям до соціалізації, адже гра є провідною діяльністю у дошкільників. Насамперед це сюжетно-рольові ігри, бо вони передбачають велику варіативність, а також ігри з предметами та народні ігри (наприклад, театр ляльок).
МЕТОДИ ДЛЯ НАПРАЦЮВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ДОСВІДУ
- Ранкові ритуали (наприклад, вчити дітей вітатись по-особливому). Це те, що об’єднує вчителя з дітьми та сприяє адаптації. Крім того, це відпрацювання навички бути чемним з людиною, якою зустрівся.
- Структурна синтаксична схема (навички розповідання, опису та повідомлення). Є загальна проблема до якої діти складають опис, аргументуючи, чому вони так думають, що буде наслідком.
- Робота в малих групах.
- Інтерв’ю (коли ви даєте дитині можливість висловитися).
- Сюжетні картинки.
- Інтелектуальна карта.
- Позиція вихователя. Коли вихователь відкритий, доброзичливий, готовий до контакту з дітьми, то вони розвиваються досить швидко.
- Гумор, жарти, прислів’я, приказки, вірші.
- Давати дітям можливість вільного спілкування.
- Просвіта батьків.
Важливо ділитись з батьками своїми знаннями (наприклад, влаштовувати невеликі 15-хвилинні сесії).
Для того, щоб дізнатись більше про сучасні підходи до соціалізації дошкільника, переходьте за посиланням та дивіться вебінар Олени Черниш:
