Українським студентам хочуть дати більше прав: що може змінитися
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який розширює права органів студентського самоврядування. Зокрема, в органах управління університетів хочуть бачити більше студентів. Що може змінитися – читайте у статті.
Джерело:”Дзеркало тижня”
Освітня експертка Єлизавета Щепетильникова вважає, що інтерес депутатів до студентського самоврядування можна пояснити досить просто – до Верховної Ради нарешті увійшли колишні активісти органів студентського самоврядування.
Однак, за її словами, новий законопроєкт виглядає як “косметичний ремонт”. У ньому містяться кілька пропозицій, які теоретично можуть посилити роль студентів у житті вишів, але радикально нових ідей законопроєкт не пропонує.
Що може змінитися для студентів
Перша ідея законопроєкту – в органах управління університетів має бути більше студентів.
Законодавці пропонують збільшити представництво студентів у вчених радах (з 10 до 20% у складі) та конференціях трудових колективів (з 15 до 20%).
Зазначимо, що студенти вже понад десятиліття беруть участь у роботі цих органів. І їх присутність для обох сторін – студенти можуть обстоювати свої права та інтереси, а викладачі й адміністрація отримувати зворотний зв′язок.
Народні депутати пропонують розширити повноваження органів студентського самоврядування (ОСС), зобов’язавши виші погоджувати кандидатів на адміністративні посади зі представниками студентів у студентських гуртожитках.
Згідно з чинним законом, представники студентів вже погоджують призначення заступників деканів/проректорів з виховної роботи. Крім того, вони сьогодні мають 15% голосів на виборах ректора.
Друга ідея законопроєкту – знайти запобіжники, які не дадуть адміністрації та викладачам впливати на студентське самоврядування.
Аби просувати власні інтереси, адміністратори вишів нерідко втручаються в роботу студентських організацій. Траплялися випадки, коли студентським активістам погрожували позбавленням стипендії, виселенням із гуртожитку чи навіть відрахуванням.
Законотворці пропонують розв’язати проблему втручання адміністрації в роботу органів студентського самоврядування, ухваливши таку норму: “Адміністрація закладу вищої освіти та наукові, науково-педагогічні, педагогічні працівники не мають права втручатися в діяльність органів студентського самоврядування. Рішення ОСС, доведені до відома адміністрації, не потребують затвердження, схвалення чи введення в дію керівником”.
На практиці реалізація цієї норми закону не видається можливою. По-перше, не передбачено будь-якого покарання за її порушення. По-друге, довести, що студента “завалили” на сесії через активну позицію, вкрай складно.
Також народні депутати пропонують знизити ризики академічної неуспішності лідерів органів студентського самоврядування, надавши їм академічну відпустку на час повноважень. Це дозволить їм сфокусуватися на якісному виконанні роботи.
Третя ідея законопроєкту – зобов’язати університети фінансувати громадські організації органів студентського самоврядування.
Університети системно не виконують чинного законодавства в частині фінансування студентського самоврядування. На нього виш має виділяти не менше 0,5% власних надходжень.
Законотворці пропонують зобов’язати адміністрацію університетів перераховувати кошти на діяльність студентського самоврядування до громадських організацій, які можуть утворювати ОСС.
Проте експертка переконана, що адміністрації університетів і далі ухилятимуться від виконання відповідної норми закону через ризики неспроможності ОСС відзвітувати за витрачені кошти.
Що буде далі? У парламентських кулуарах уже подейкують, що скоро з’являться альтернативні законопроєкти стосовно прав студентського самоврядування. Очевидно, деякі з них можуть бути пролобійовані ректорами і ставитимуть за мету захистити керівників вишів від втручання студентських активістів.
Додамо, що законотворці не залучили до розробки законопроєктів представників студентства, що прямо суперечить ідеї участі студентів у прийнятті рішень. Народним депутатам потрібно почати ґрунтовні консультації із самими студентами.
