Не всі знають про позаурочні повсякденні обов’язки вчителів, які заповнюють їх життя і фактично заважають викладанню, – пише Ангела Бартон, вчителька з 25-річним стажем з Лас-Вегаса, штат Невада.
1. Ми шукаємо в інтернеті цікаві уроки, розробки, наочні матеріали
Через скорочення бюджету підручники застаріли або відсутні. Викладачам доводиться лаятись (закреслено) і відшукувати для своїх уроків цікавинки у Мережі.
Ми щотижня не одну годину перелопачуємо сайти (такі, як «Всеосвіта – прим.пер.). Це праця, і досить виснажлива.
2. Ми вловлюємо рівень знань кожного, аналізуючи зошити, усні та електронні відповіді учнів.
Ми витрачаємо додаткову аналітичну енергію, виловлюючи із зошитів учнів та їх електронних робіт, а також із згадок про їх усні відповіді розуміння того, хто з учнів в якій темі «плаває», хто що не розуміє.
Це нібито автоматична властивість мозку – але все-таки це важка розумова праця: зрозуміти рівень знань кожного з кількасот дітей, ще й щодня динамічно оновлювати це розуміння.
3. Ми допомагаємо колегам-учителям
Вчителі колегіальні. Коли колезі потрібно позичити матеріали чи книги, ми позичаємо. Це відбувається майже щодня.
4. Ми документуємо, документуємо, а потім ще документуємо
Ми змушені щодня документувати всю академічну та соціальну діяльність. У деякі дні ця писанина не залишає ані хвилини вільного часу.
5. Ми підвищуємо кваліфікацію.
Це робота, і вона нескінченна
6. Ми витрачаємо час і сили на підготовку уроків щодня.
Нам потрібно переглянути матеріали та спланувати ефективні уроки. Це вимагає часу, і це зазвичай означає, що ми приходимо рано і залишаємося пізно.
7. Ми відвідуємо наради…
…і подеколи витрачаємо на них більше нервів, ніж на уроці з тим класом школи, який сьогодні поводився найгірше.
8. Ми відповідаємо на безліч питань батьків і учнів в інтернеті й телефоном
Хоча інтернет і мобайл полегшили наше життя, вони також зробили нас доступнішими. Якщо ми включені в шкільні групи вайберу чи телеграму і не вимкнули звук про повідомлення – смартфон дзеленчатиме мало не щохвилини. Або його «дзинь» лякатиме нас опівночі в найінтимніші родинні хвилини.
Ми отримуємо запитання в усіх месенджерах і соцмережах, де ми є. Зокрема, й дикі запитання під власними інста-фото – на кшталт «а хіба пристойно вчительці на пляжі в купальнику засмагати?». І ми повинні виділити час, щоб усім батькам відповісти.
9. Ми потужно «оремо» на копірувальних машинах, а то й лагодимо їх
Ми ксеримо, ксеримо, ксеримо.
Від такого навантаження шкільний копір ламається, якраз коли ми запізнюємось. Ми витрачаємо багато часу на його полагодження власноруч. Або на пошук того, хто починить.
10. Ми психологічно готуємо учнів до важливих перевіркових робіт і заспокоюємо після них
Учні піддаються стресу під час іспитів та контрольних, під час підготовки до них. Ми думаємо про це постійно – і робимо все, що може зменшити їх стрес.
11. Ми керуємо ІT-приладами в класі
Якщо в кабінеті є смарт-дошка, комп’ютер, принтер, планшети для роздачі учням – це все треба підключати, оновлювати програми, виправляти помилки користування, а то й лагодити. І чия це робота? Наша.
12. Ми наповнюємо корисними для учнів речами шафи в кабінеті
Якщо ми принесли в клас купу книжок, щоб учні їх брали читати – ми працюємо менеджерами цієї мінібібліотеки.
Якщо там іграшки чи настільні ігри – нам і контролювати їх використання учнями.
Якщо ж на відкриті полички шафи в класі щось прилітає від учнів і збиває всі наші картонні розробки на поличці – як би ми не намагалися змусити учнів все полагодити, скоріш за все, нам це розставляти доведеться власноруч. І це щодня.
13. Ми ведемо батьківські збори…
…і коли їх закінчимо, того ж вечора і в наступні дні багато тем продовжуємо обговорювати з батьками в електронний спосіб.
14. Ми читаємо книги з психології та педагогіки.
Це, власне кажучи, теж робота, а не дозвілля.
15. Ми ламінуємо наочні матеріали
Хочемо використати роздруківку двічі? Ламінуємо її.
Немає ламінатора в школі? Беремо свій гаманець, ідемо шукати ламінатор.
А врешті решт замовляємо рідним чи друзям «подаруйте мені на Різдво домашній ламінатор і побільше плівки до нього». Така доля кожного вчителя.
16. Ми ведемо соцмережеві акаунти своїх класів
Класні керівники Америки роблять усе можливе, щоби група Facebook та сторінка Instagram класу була оновлена свіжими світлинами й постами.
Також ми оновлюємо свої власні сайти – вони в маркетингових цілях є у всіх вчителів, що підробляють репетиторством.
17. Ми роздаємо багато канцелярії, ми її докуповуємо
Скільки б школа не закупила паперу для принтера чи прозорих файлів – учителям цього обсягу бракуватиме.
18. Ми заходимо в магазини перед роботою, щоби купити предмети, необхідні для уроку з науки
Знаєте, де я найчастіше випадково зустрічаю своїх колег? У сусідньому зі школою супермаркеті в будні дні десь о восьмій – вони підбирають щось для уроку.
Це потребує часу – і грошей.
19. Ми з першачками зав’язуємо взуття, розшукуємо капелюхи. А з підлітками ведемо дорогою додому довгі діалоги про кохання чи про розлучення їх батьків
Усі вчителі виходять за рамки уставу школи, щоб задовольнити індивідуальні потреби своїх учнів.
У старших класах це іноді означає пройти з і старшокласником зайву мілю, аби він міг вам розказати про важку ситуацію й послухати ваших порад.
20. Ми заохочуємо учнів не лише оцінками
Обійми, рукостискання, словесні компліменти – ми не забуваємо витрачати на це додатковий час.
