facebook

Як розвивати пам’ять в учнів

Як розвивати пам’ять в учнів

Не відтворювати, а розуміти. Не зазубрювати, а знаходити практичне застосування. Тоді впевнено можна покладатися на пам’ять.
Як мотивувати під час навчання, що і як діти запам’ятовують охоче, і чому труднощі в процесі пізнання – корисні. Про це читайте в статті “Нової української школи”.

У цій статті про

  • властивості нервової системи і як це впливає на навчання;
  • як змінюється здатність запам’ятовувати й навчатися, залежно від віку дитини;
  • практичні рекомендації для ефективнішого навчання;
  • практичні рекомендації для підвищення мотивації до навчання;
  • чому перерви – це частина навчання;
  • чому для навчання потрібно мати ритуали й правила.

ВЛАСТИВОСТІ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ
Є вроджені й набуті властивості нервової системи. Знання про них може допомогти в навчанні, каже співзасновник Beehiveor Academy and R&D Labs, кандидат біологічних наук, доцент КНУ ім. Т. Шевченка Віктор Комаренко.

У 10–12 і аж до 25-ти років відбувається поступова диференціація людей за типами нервової системи – сильна, слабка, середня.

“Слабка нервова система – не означає погана. Немає поганих властивостей нервової системи. Ми говоримо про різну якість, тонкощі протікання неврологічних процесів, які визначають форму різної поведінки в стресових ситуаціях, різні спосіб і стратегію обробки інформації та комунікації”, – говорить Віктор Комаренко.

Слабка нервова система – у тих людей, які зариваються в деталі і глибину. Людина із сильною нервовою системою менше співчуває й розуміє інших. Це люди, які  не ображаються на критику, їм потрібні аврали в роботі.

“Високий рівень стресу в них активує мозок, і тоді вони краще навчаються та працюють. Їм важко працювати в “мирний час”, їм нудно, вони не вмотивовані. Цих людей треба стимулювати дедлайнами”.

Умовно поділяють, що з яскраво вираженим типом нервової систему у світі 30% людей, решта 70% мають змішаний тип.
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ПАМ’ЯТІ Й УВАГИ
Молодший вік

У дітей у молодшій школі зберігається схильність до мимовільного запам’ятовування.

Поради:

1. Стимулювати їх до виконання різних розумових операцій, давати їм різноманітні завдання.

Здатність молодших дітей утримувати увагу – 15–20 хвилин максимум. Тому краще кожні 10 хвилин змінювати завдання: спочатку може бути читання тексту, потім його аналіз – знайдемо відмінності, спільне, подумаємо над різними варіантами розвитку подій”, – каже психологиня і тренерка Анастасія Сидорук.
2. Чим більше різних операцій дитина виконує на одному матеріалі, тим краще вона його запам’ятовує.

3. З наймолодшими добре працює геймифікація. Це допомагає їм зосередитися на процесі.

Підлітки

Щоби навчання підлітків було ефективнішим, їм варто навчитися добре планувати, ставити собі маленькі цілі, працювати над систематичністю свого навчання.

У підлітковому віці проявляється яскраво виражена непосидючість у хлопців і більша сумлінність у дівчат.

Чтайте також:  МОН запустило платформу НУМО, яка має допомогти підготувати дітей до школи

“У дівчат раніше відбувається мієлінізація нервових волокон, які йдуть із кори до інших структур, пояснює Віктор Комаренко. – Мієлін формує біоречовину мозку й забезпечує швидке передавання імпульсів. Лобна кора в дівчат раніше починає контролювати всі інші процеси. Відповідно, у хлопців знижується успішність, а в дівчат навпаки”, – каже Анастасія Сидорук.

Поради:

1. “Для підлітків важливо позбутися такого підходу до навчання, коли за один день чи вечір треба все вивчити”.

2. Їм потрібно розділяти матеріал на менші цілі й підходити до їх вивчення систематично. Наприклад, по годині щодня. Важливо, щоби були регулярність і самоорганізація.

Цілі мають бути конкретними. Не “сьогодні я буду вчитися годину”, а “сьогодні до певної години я прочитаю параграф, до вечора зроблю план проєкту тощо”.

3. За всі докладені зусилля важливо винагороджувати себе.
ЩО ПОТРІБНО ДЛЯ КРАЩОГО ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ
“Насправді найбільша проблема – не те, що діти не здатні запам’ятати щось, а те, що вони не розуміють матеріал, над яким працюють. Таке навчання перетворюється на механічне запам’ятовування”, – каже Анастасія Сидорук.

Коли вчитель усвідомлює, що ефективним навчанням є тоді, коли дитина розуміє матеріал, тоді починає застосовувати інші форми викладання.

Коли в дитини набирається багато прогалин у розумінні, то з часом вона не здатна слідувати за навчанням і її успішність падає. Під час карантину цей ризик поглиблюється.
“Справа в якості самого процесу навчання й розуміння матеріалу, над яким учні працювали останні кілька місяців. Є великий ризик, що під час дистанційного навчання школярі назбирали багато прогалин. Вони будуть давати про себе знати, коли діти повернуться до навчання. Важливо, щоби вчителі звертали на це увагу”.
Чим більше прогалин у дитини накопичується, тим більший ризик, що в дитина сформується неправильне переконання, що вона взагалі не здатна вчитися, опустить руки й не докладатиме зусиль.

Що робити:

1. Щоби впевнитись, що дитина розуміє матеріал, треба застосовувати якомога більше завдань, які змушують виконувати чим більше розумових операцій на одному матеріалі.

2. Вчитель має заохотити дитину поєднати нову інформацію з тим, що вона вже знає. Перше запитання, яке вчитель має поставити дитині, коли вони підходять до вивчення нового матеріалу, – “що ми вже про це знаємо?”.

3. Заохочувати дітей до активного аналізу матеріалу. Це можна робити, ставлячи запитання “що було б, якби…”. Такий метод добре спрацьовує на уроках літератури й історії. Це змушує дитину використовувати ті знання, які вона знає, у певний спосіб їх категоризувати й робити висновки.

4. Варто заохочувати дітей критикувати інформацію, яку вони отримують, – чи згодні з нею. Є дієва вправа: вчитель об’єднує дітей на групи; одна група має довести правдивість певного твердження чи факту, а інша – неправдивість.

Чтайте також:  Шкарлет намагається звільнити з МОН "незручних" співробітників, – Ганна Новосад

“Коли діти працюють у таких командах, і кожна має довести одна одній протилежне, це спричиняє в дітей емоції. Вони більше залучаються, а отже – запам’ятовують”, – каже Анастасія.


“Насправді найбільша проблема – не те, що діти не здатні запам’ятати щось, а те, що вони не розуміють матеріал, над яким вони працюють”.
5. Заохочувати дітей переповідати інформацію своїми словами. Переказати словами з книжки – найгірший варіант. Коли дитина просто переказує текст наближено до книжки, тоді задіяно мало когнітивних процесів.

6. Стимулювати дитину знаходити практичне застосування знань у своєму житті. Дотичність до особистого сприяє запам’ятовуванню.

“Найчастіше можна почути від дітей: “Те, що ми вчимо, немає сенсу”. Але якщо правильно сформувати завдання й попросити знайти застосування цих знань до власного життя, то матеріал стає більш важливим для дитини”.

7. Не варто приділяти увагу виключно кінцевому результату.

“Якщо для нас навчання означає – отримати конкретний результат, то ми можемо знецінювати процес навчання й зусилля, які ми докладаємо”.

8. Пояснити дитині, що коли процес навчання йде важко й повільно, воно є найбільш ефективним. Коли нам важко, ми запам’ятовуємо найбільше. Адже зазвичай діти думають: “Якщо мені важко, і процес іде повільно, то потрібно змінити стратегію – почати зазубрювати, тоді я ефективніше вчитимусь”.

9. Ідеальний варіант для ефективного навчання, за словами Віктора Комаренка, коли в групі не більше 8-ми дітей.

“Клас можна об’єднувати в маленькі групи. Тоді можна ефективно за рахунок самозалучення й навчання одне в одного давати завдання різної складності. І вчителю так легше фіксувати, як відбувається навчання”.

10. Вчити дитину не боятися помилок. Завдяки помилкам, каже Віктор Комаренко, мозок запускає механізм навчання – що йому не робити і як йому робити, щоби не повторити помилку.
МОТИВАЦІЯ
Як формується мотивація? Віктор Комаренко розповідає, що умовно цей процес можна поділити на три етапи:

  • Виникає бажання і формується імпульс “я хочу”.
  • Вмикається фронтальна кора, яка формує цінність бажання. Тоді виникають запитання – “що ти будеш із цим робити?”, “яка цінність цього бажання?”, які є ризики?”.
  • Формується мета.

У навчанні базовий рівень хочу / не хочу відповідає рівню цікаво / не цікаво.

<“У школі й загалом у навчанні діти часто не бачать цінності. Школа не закладає другий рівень мотивації –цінність. Наприклад, фізика – це світ довкола нас, але в школі діти цього не розуміють. Навчання розщеплене на окремі, не дотичні один до одного предмети, і тому діти не бачать цінності в навчанні”, – пояснює Віктор.

Чтайте також:  ВООЗ рекомендує не закривати школи, - Радуцький

А щойно дітям стає цікаво, активізуються система винагород та гіпокамп, який забезпечує запам’ятовування інформації.

Для вчителя має діяти алгоритм:

  • зробили цікаво;
  • пояснили, навіщо ці знання потрібні і як вони знадобляться в житті;
  • дати побільше практичного застосування в школі, адже будь-яка практична робота закріплює інформацію.

Важливо: надмірна відповідальність, яка містить і оцінювання, заважає навчанню.

“У дітей ще не сформована здатність критично ставитися до перфекціонізму й оцінки, – зазначає Віктор Комаренко. У них немає стратегій, як оминути стресовий чинник. Діти малопорадні з дорослими стресорами (чинниками стресу, – ред.). Надмірна мотивація блокує всі когнітивні функції”.
ВАЖЛИВІСТЬ ПЕРЕРВ І РИТУАЛІВ
Перерви допомагають зміцніти новим нейронним зв’язкам у мозку, коли ми опановуємо нові знання.

Поради:

1. Уся інформація, яку дитина отримує, навчаючись, має пройти обробку в мозку. Для цього потрібен час. Тому важливо мати перерви – гратися в будь-яку гру, навіть у телефоні, читати, спілкуватися. За цей час уся ця інформація переходить у дефолтні мережі мозку.

“Це структури кори, які працюють тоді, коли ми думаємо, що ми не думаємо. У мозку нова інформація узгоджується з наявним досвідом”, – каже Віктор Комаренко.

2. Перед сном варто повторювати новий матеріал, вірш або те, що складно вирішувалося вдень.

“Просто навіть подумати про нього, уявити розв’язок задачі, – наголошує Віктор. Часто цього буває достатньо, щоби зранку мозок запропонував рішення задачі, яку ще вчора важко було розв’язати”.

3. “Лайфхак: коли дитина розділила свої завдання й цілі – сьогодні зроблю це, завтра ось це, то перерву треба робити в момент, коли ти за крок до вирішення якогось завдання. Тоді наступного разу буде набагато легше працювати далі”, – каже Анастосія Сидорук. Цікавіше й легше повертатися до завдання, коли ми знаємо, що ми за крок до його розв’язання.

4. Можна застосовувати метод “помодоро”, який у 1980-ті винайшов Франческо Чірілло:

  • Уникайте всього, що відволікає, – телефона, телевізора, музики. Потрібно знайти для роботи тихе місце, де ніхто не потурбуватиме.
  • Встановіть таймер на 25 хвилин (це оптимальний час для зосередження, але можна обрати будь-який період).
  • Працюйте й зосереджуйтеся на завданні так ретельно, як можете.
  • Через 25 хвилин винагородіть себе за роботу.

5. У навчанні допомагає введення певних ритуалів і слідування правилам.

“Коли ти знаєш, що перед тим, як сісти вчитися, ти вдягаєш відповідний одяг, а не сидиш у піжамі. Або ти наводиш лад на своєму робочому місці”, – каже Анастасія Сидорук.

Джерело.


Повернутись вверх