“Контроль чи довіра?” – Володимир Співаковський
Контроль чи довіра?
Для мене було величезним здивуванням, коли я дізнався, що американські виші вірять на слово надісланим поштою атестатам, часто не перевіряючи дійсних знань абітурієнтів.
І блату у них немає, бо за таку серйозну послугу, як освіта, доводиться платити.
І американці не бурчать, що навчання треба зробити і доступним, і безкоштовним, і високоякісним. Вони з дитинства привчені розуміти, звідки що береться. У тому числі, гроші, зарплати та кар’єри.
А деякі думають, що найкращі у світі дороги, машини, хмарочоси, комп’ютери, смартфони, літаки, спортсмени, космічні кораблі, театри, нобелівські лауреати… просто падають Америці з неба. Типу, щастить їм! А у них просто все збудовано на довірі.
Більш того. Ось усі посилаються на фінську систему освіти, яка вважається однією з найкращих у світі.
Чи знаєте ви, що головним базовим принципом там поставили слово «Довіра» (а не якість, кадри, контент, комп’ютери, фінансування тощо).
Що там означає Довіра?
Це означає, що батьки довіряють учителям! І навіть думки не виникає, що вчитель робить щось негаразд, і що треба постійно скаржитися і дзвонити їм у будь-який час, виплескуючи своє невдоволення.
Це означає, що керівництво міста довіряє директору! І не вимагає від нього жодних звітів, і не викликає на нескінченні наради, від яких всі лише втомлюються та дратуються.
Це означає, що вчителі довіряють дітям. І у дітей думки не виникає списувати чи шахраювати на уроках.
А діти довіряють країні, що вона їх не покине, а, навпаки, надасть усі можливості для подальшого життя – стійкого та перспективного.
Ось звідки виникає висока мотивація вчити та вчитися.
Чи спроможні ми в нашій країні на такий подвиг? І перейти в освіті від тотального контролю всього і вся до Довіри всім?
Як ви думаєте?
Володимир Співаковський
