Зошит спостережень: відстежуємо динаміку навчання та особисті досягнення учнів
Більше ніж журнал з оцінками.
Чим зошит спостережень відрізняється від звичайного журналу і які нотатки у ньому робити?
Шкільний журнал – звичний атрибут учителя, чого не скажеш про зошит спостережень, який увійшов у обіг зовсім недавно. Його поява пов’язана з введенням нових підходів до організації навчального процесу й оцінювання учнів. Як зрозуміти, що саме має стати об’єктом спостережень? Навіщо знадобилася поява додаткового документа та як він вплине на навчальний процес? Відповіді – у статті.
Точка відліку – формувальне оцінювання
Усім відомо, що записувати у звичайний шкільний журнал. А як щодо зошита спостережень? Деякі вчителі заносять сюди результати контрольних. Втім, провідне місце у ньому мають посідати записи дещо іншого характеру. При заповненні зошита ви маєте керуватися принципами формувального оцінювання.
Формувальне оцінювання – це оцінювання паралельно з навчанням. На відміну від підсумкового, воно має на меті формування (або форматування) навчального процесу з урахуванням навчальних потреб кожного учня задля ефективного засвоєння знань, умінь та ставлень. Інакше кажучи, це спостереження, що допомагають учителю підібрати саме той рівень навантаження і ті завдання, що якнайкраще підійдуть конкретному учню.
На відміну від звичного нам оцінювання, формувальне не обмежується виставленням оцінки, що підсумовує певний етап, тему або семестр. Воно передбачає щоденне «сканування» особистості та навичок дитини на предмет успіхів, особистих уподобань, динаміки засвоєння знань, наявності чи відсутності мотивації тощо. Звісно, можна сказати, що вчителі й раніше проводили подібну оцінку та використовували її у педагогічній практиці. Втім, зошити спостереження мають вивести цю практику на новий рівень, зробивши спостереження більш свідомими та впорядкованими.
Про що писати у зошиті спостережень?
Оскільки зошит спостережень ведеться у довільній формі (він є особистим інструментом вчителя та не підлягає перевірці адміністрації), ви можете записувати до нього будь-які характеристики дітей, які вважаєте важливими для освітнього процесу. Сюди можуть увійти особливості дитини та її досягнення: активність, робота у групі, зацікавленість конкретним предметом/темою, мотивація, зміни у поведінці (коли і після якого випадку відбулася зміна), наскільки дитина здатна до концентрації, хист до математики, іноземних мов, зниження чи підвищення результативності тощо.
Якщо у зошит входять сторінки, присвячені окремим предметам, то ви можете вести таблицю швидкості засвоєння певної теми. Наприклад, поставте позначку «повністю засвоєно» навпроти імен учнів, що вміють рахувати до 100. Ті хто опанував навичку не повністю, отримають мітки «виконує з допомогою вчителя» або «потребує уваги». На наступному уроці відмітьте прогрес школярів у даній темі. Це дозволить побачити динаміку успішності навчання кожної дитини.
Як вже було сказано вище, дехто слідкує за прогресом школярів у фоновому режимі. Втім, через відсутність системної фіксації, такі спостереження не складаються у загальну картину або статистику. Це робить неможливим відстеження причин, що стали причиною погіршення успіхів учня.
Наприклад, дитина хутко вирішувала рівняння з математики, втім її розуміння предмету різко погіршилося з введенням теми «дроби». Є загроза упустити момент, коли учень, який справлявся, починає відставати та потребує більше часу на засвоєння тем. Як результат – «запущений» предмет, до якого дитина починає відчувати невпевненість, демотивацію, а інколи й відразу.
Інший приклад – дитина швидко перекладає або читає англійською, від чого складається уявлення про добре володіння мовою. Втім, цей же школяр заледве розбирається в граматиці й раптово провалює виконання певного роду завдань. Ці особливості (сильні та слабкі сторони; тема, з якою почалися проблеми) можуть вноситись у зошит спостережень з помітками «потребує особливої уваги» та стати основою для випрацювання особистої траєкторії та персональних цілей учня.
Якщо ви потребуєте прикладу ведення зошита спостережень, можете переглянути зразок для 2-го класу з бібліотеки «На Урок».Кількість розділів, колонок, або умовні позначки у таблиці вчитель визначає сам. Це залежить від мети або індивідуальної траєкторії учня. Головне, аби вони були корисним інструментом, що допоможе покращити успіхи дітей, заповнити свідоцтво досягнень або ж переконати батьків у правильності своїх рішень під час індивідуальних консультацій.
