«Ти ж дівчинка» і ще 3 стереотипи про виховання, яким не місце в сучасному світі
Чи варто дівчаткам займатися боксом, а хлопчикам — бавитися з ляльками? Чому одним — блакитне, а іншим — неодмінно рожевеньке? Чи відрізняється емоційний інтелект хлопців і дівчат? Чи не віджив своє традиційний формат виховання в мільйонах родин у всьому світі, коли юних леді готують до вдалого заміжжя, а хлопців «програмують» на підкорення кар’єрних висот? Як відрізняються погляди юнаків і дівчат на чесноти власної статі?
Ірина Зарецька-Котруце — очільниця міжнародних таборів DEC Сamp
У 2019 році британська благодійна організація The Fawcett Society опублікувала масштабне дослідження про те, як стереотипи впливають на дітей, і як надалі вони тягнуться «причепом» протягом усього життя. Тільки цифри:
45 % людей відчували на собі тягар стереотипів у дитинстві, коли від них очікували певної поведінки залежно від статі;
у 51 % з них це обмежило кар’єрний вибір. Дівчата в рази менше вступали на фізмат, рідше навчалися програмування та навіть відповідали в опитуванні, що вважають хлопців розумнішими, хоча інтелектуальні здібності обох статей не відрізняються.
Ще одна британська організація The Children’s Society опублікувала звіт про «хороше дитинство», в якому говориться, що кожен восьмий юнак вважає жорстокість чи не головною чоловічою чеснотою. А 44 % дівчат називають головною чеснотою своєї статі «піклування про зовнішність». Одначе ніхто з підлітків не згадав про такі якості, як доброта, піклування, вдячність, прагнення до самоосвіти.
Емоційний інтелект у жінок і чоловіків: є відмінності?
Результати досліджень на тему стереотипів статі, отримані соціологами в різних куточках світу, як мінімум насторожують. Згадайте, як у дитинстві ви не раз чули про те, що хлопчикам не варто плакати на публіці чи навіть коли поряд члени родини. А дівчаткам через «не хочу» нав’язували (і продовжують нав’язувати в багатьох сучасних родинах) вміння піклуватися про побут родини, але не вчать того, як постояти за себе, якщо в побуті присутній момент насильства — фізичного чи психологічного.
Разом з тим, учені одностайні в думці, що емоційний інтелект чоловіків аж ніяк не нижчий за жіночий.
Хлопці здатні до такої ж сили переживань, співчуття та емпатії, як і дівчата. Їм теж буває сумно до сліз і страшно до мурашок по шкірі. На жаль, багатьох хлопців з дитинства привчають пригнічувати силу емоцій. Дівчата страждають не менше. Прочитайте ці фрази та запитайте себе: я колись це чула щодо себе чи дівчат з мого оточення? Більшість скаже так.
«Стерпиться-злюбиться».
«Він чоловік, мужчина, йому сім’ю годувати, тому й зарплата вища!»
«Ну ти ж дівчинка, навіщо лізеш у бійку?»
«Та яка різниця, що в дипломі? Головне — заміж вдало вийти».
Всесвітня організація охорони здоров’я та Школа охорони суспільного здоров’я Джона Хопкінса Блумберга провели своє фундаментальне дослідження на цю тему.
В 15 країнах світу вчені опитали понад тисячу підлітків і їхніх батьків. Ось висновки, яких вони дійшли:
жорстке закріплення гендерних ролей у глобальній перспективі загрожує дівчатам ранніми вагітностями та схильністю замовчувати можливі прояви насильства;
хлопці, виховані в жорстких гендерних рамках, мають схильність до вживання психотропних речовин та самогубства.
Як виховувати дитину поза гендерними рамками
Стереотип 1
ПРОЯВ ДИТЯЧИХ ЕМОЦІЙ
«Ну що ти нюняєш, як дівчинка», «Мужики не плачуть!»
Насправді фізіологічні та мімічні реакції чоловіків, за дослідженнями вчених, говорять про те, що вони схильні до емпатії та переживань аж ніяк не менше за жіночу половину планети. Але коли із самого дитинства слово «дівчинка» звучить, наче приниження, у контексті чоловічих сліз, хлопцям стає не до прояву емоцій.
Як бути, коли дитина плаче?
Тут уже не має значення, дівчинка чи хлопчик вдарилися в сльози. Найперше завдання батьків — дати дитині зрозуміти, що будь-яка емоція — це нормально, що у вашій присутності безпечно говорити про свої переживання, образи, страхи. Що тато й мама не будуть сміятися, засуджувати, дивитися спідлоба. Ще одне завдання — намагатись у процесі виховання навчити дитину розуміти свої емоції та демонструвати їх спокійно, без таких крайнощів, як істерики.
Стереотип 2
ІГРАШКИ, ХОБІ, СПОРТ
«Навіщо тобі автоперегони? Ти ж дівчинка!», «Хлопці ніколи не бавляться в ляльки», «Яке ще дзюдо? Ти що, пацанка?»
Усі ці фрази звучать дивно для дітей, але зрештою вони їх запам’ятають. Та слід мати на увазі, що до 3 років діти не усвідомлюють свою стать.
Які іграшки купувати дітям різних статей? За великим рахунком, не важливо, які іграшки обирає дитина. Головне, щоб вони допомагали розвиватись у трьох напрямках:
тіло: самокати, велосипеди, гіроскутери, скакалки, м’ячі;
розум: головоломки, конструктори, загадки, квести;
емоційний інтелект: ляльки, м’які іграшки, пупси — якраз вони навчають піклуватися про іншу людину.
Стереотип 3
ЧИСТОТА ОДЯГУ
«Ти ж дівчинка! Де ти так вимазюкалась?!», «Як дівчинці можна так замурзуватися під час обіду? Соромно!»
Перш ніж на автопілоті сказати таку фразу доньці, зробіть павзу та згадайте власне дитинство. Хіба було щось захопливіше, аніж виміряти глибину калюжі босими ногами або пробігтися потічками після літньої зливи босоніж? Або залізти на верхівку яблуні за найстиглішим плодом? Подряпатися та забруднитися при цьому, але ще на дереві відкусити хрумкий перший шматок? А як щодо ліплення сніговиків та брудних розводів на куртках? Це ж саме ті моменти чистого щастя, про які згадуватимемо потім усе життя з усмішкою.
Як обрати одяг для вулиці? Запропонуйте дитині надягти такий одяг, в якому можна і на сідничках на заіржавілій гірці скотитися, і плямуватися болотом у калюжах, і варити кашу-малашу в пасочках. Ось побачите, дитячому задоволенню не буде меж!
Стереотип 4
ДІВЧИНКА ДОПОМАГАЄ МАМІ, ХЛОПЧИК — ТАТОВІ
Пам’ятаєте вислів про те, що знання за плечима не носити? Чистісінька правда: ми ніколи не знаємо, яка навичка і в якому періоді життя нам знадобиться.
Чудово, якщо дівчинка навчиться вґвинчувати лампочку, а хлопчик — пришивати ґудзики на сорочку. Але найоптимальніший варіант — якщо людина власними силами може закрити базові потреби: випрати одяг і ходити у вигладженому вбранні, приготувати смачну вечерю, встановити «віндовз» на ноутбук. І тут геть ніякої різниці немає — дівчинка ти чи хлопець.
То як же бути з домашніми обов’язками? Щоб не педалювати тему чоловічої та жіночої роботи, зробіть «графік, що плаває», як у ресторанах швидкого харчування — коли кожен член команди щодня виконує іншу роботу. Так ви навчите дитину побутових навичок, і хлопець не відчуватиме ступор, дивлячись на 10 кнопок пральної машини, а дівчина знатиме, що зробити, якщо зненацька в квартирі «вилетіли пробки».
