“Шкільні старти”: до школи в ботах та світшотах – що дозволено носити українським учням
Шкільна форма є необов’язковою, але в деяких навчальних закладах запроваджують “діловий стиль”.
Світшоти і худі, лонгсліви і бомбери, спіднички шортами, штани-кюлоти та грубі боти – у школярів тепер модним є те, що дозволяє одночасно йти до школи і на прогулянку.
Про те, якою є учнівська мода, коли шкільна форма необов’язкова, і чи мають право змушувати до однострою учнів, йдеться в сюжеті ТСН.19:30 в циклі “Шкільні старти”.
У родині Соколових – троє школярів. В кожного своя шафа для одягу. Його, звичайно, купують батьки, але вибір довіряють дітям. Гардероб доводиться оновлювати щороку. У їхній школі немає вимог до одягу, але в цій сім’ї все одно розділяють – шкільний і повсякденний.
Молодша донька Меліса — п’ятикласниця. Вона довго не може вибрати і врешті зупиняється чи не на головному тренді підлітків — худі.
Світшоти і худі, лонгсліви і бомбери, куртки з цікавими написами чи принтами – у школярів нині модно те, що можна вдягнути не тільки до школи, але й носити на вулиці. Шкільні тренди тепер – оверсайз та унісекс.
Коли в школі форма не обов’язкова, батьки учнів можуть на власний розсуд обирати, який одяг купувати. У от у четвертокласниці Лізи з Луцька такого вибору немає. “У нас на батьківських зборах проголосували більшістю голосів, що будемо дотримуватися форми – бордовий верх і чорний низ”, – пояснює її мама.
Шкільний однострій в Україні офіційно скасували 2 роки тому. Але деякі школи залишаються у цій сфері консервативними – найчастіше це гімназії та ліцеї. Або ж рішення щодо шкільної форми ухвалюють на місцевому рівні — як-от у Луцьку
“За рішенням внутрішнього розпорядку нашого ліцею у нас запроваджено діловий стиль. Тобто для хлопців це має бути біла сорочка, брюки, піджачки, а для дівчаток -спіднички та блузочки”, – пояснює директор навчального закладу.
Через таке рішення міської влади шкільний одяг в Луцьку швидко розкуповують. Особливо – бордового та зеленого кольору.
Але навіть попри жорсткі вимоги, школярі намагаються бути в тренді, вибираючи собі, скажімо, стильні брюки-кюлоти, подовжені жилетки тощо.
Недоречний одяг дітей у школі, де запроваджені правила щодо ділового стилю, можуть стати причиною виховної бесіди. “Вони хочуть ходити в тих рваних джинсах. Ми не караємо, але ми дуже просимо, робимо зауваження. Вони реагують. Адекватно можна сказати”, – пояснює заступниця директора ліцею №7 Наталія Гаврилевич.
Тим часом 17-річна українка Оля вже другий рік навчається у школі у Фінляндії. Каже, що першим великим її здивуванням була відсутність вимог до шкільної форми. “У них немає шкільної форми, навіть немає такого поняття як діловий вигляд у школі”, – зауважила вона.
Фінські школярки можуть одягнути топи з відкритим низом живота або дуже дуже короткі шорти, напівпрозорі речі – і до цього спокійно ставляться. Учнів можуть хіба попросити знімати кепки з голови під час уроків.
В Україні ж щороку виникають скандали через примус до шкільної форми. А освітній омбудсмен кожен раз роз’яснює, що коли на дитину, особливо в підлітковому віці, починають тиснути, вимагаючи носити обов’язкову шкільну форму, позбавляючи індивідуальності, то такі дії вчителя чи адміністрації закладу є виразним та очевидним булінгом щодо учня.
