Як працювати з першокласниками та батьками: круті поради та активності від вчительки
Експерти наголошують, що першокласнику потрібна адаптація у перший місяць навчання. Зокрема, варто всім познайомитися та зацікавити учнів уроками. Як працювати з першокласниками та їх батьками – читайте поради у статті.
Джерело:”Нова українська школа”
Вчителька початкових класів першої категорії спеціальної школи №44 у Кам’янці Ольга Букрєєва радить колегам принаймні місяць проводити адаптацію дітей: знайомство, прогулянки, спільні походи.
Як почати працювати з першокласниками
Експертка каже. що підготовку до 1 класу треба почати до навчального року. Адже 1 вересня діти мають бути не залякані.
Вчителька каже, що інколи вчителі використовують підготовчі заняття, щоб зрозуміти, що діти вміють: читати, писати. А наприкінці підготовки дітям можна надіслати листи, які ті мають відкрити 1 вересня. У них учителька може привітати з Днем знань.
А по завершенні підготовки влаштуйте спільне чаювання з випускниками 4 класу й майбутніми першачками, щоб ті поділилися своїми історіями.
Пам’ятаю, коли вони зайшли в клас уперше, то були дуже тихенькі. Я сказала їм: “Ви можете ходити класом і брати все, що вам подобається” й дала на це 15 хвилин, щоб вони освоїлися. Потім вони ділилися, що їх вразило в класі. Ці діти вже закінчили 2 клас, але досі пам’ятають, хто що знайшов у той день,– каже Ольга Букрєєва.
Окрім того, Ольга Букрєєва з класом напрацювала спільні правила. Каже, діти й самі бачать, як можна і як не можна. Головне – пояснювати, чому важливо робити так, а не інакше.
За її словами, варто також пояснювати дітям, що вони – команда й навчатимуться в цій школі принаймні 9 років. Мовляв, вони не мають дружити з усіма, але варто налагодити нормальні взаємини з іншими дітьми.
Цікаво! Коли діти щось роблять, Ольга Букрєєва часом вмикає дитячі пісні, щоби ті підспівували разом. Наприклад, коли вони пишуть прописом. Це і розслабляє, і піднімає настрій.
Класно працюють позакласні активності, як-от спільні чаювання, які Ольга влаштовує з учнями наприкінці кожного семестру перед канікулами. Наприклад, перед Новим роком вони дивилися мультфільм “Клаус”, на перегляд принесли соки та солодкі палички.
Що робити, якщо учні сумують за батьками
Учителька розповідає, що в неї були такі випадки, коли дитина дуже чекала, коли закінчаться уроки і прийдуть батьки.
Буває й навпаки – коли батьки не готові до того, що дитина піде в школу. “Одна мама хотіла постійно бути поруч (ще і працювала в школі). Вона слідкувала, як я спілкуюся з дитиною, що він робить тощо. Я вважаю, що вчителі й батьки мають бути чесними й довіряти одне одному”, – каже Ольга Букрєєва.
А щоб діти не сумували за батьками, вчителька повісила у класі спільну світлину учнів з батьками з 1 вересня. Вчителька каже, що діти часто розглядають її.
До того ж, гарно працює, коли учні приносять у клас спільне фото з родиною. Діти можуть підходити туди й заспокоюватися, що батьки поруч.
З чого почати роботу з батьками
За словами Ольги, учителі зазвичай найбільше хвилюються не через спілкування з дітьми, а через спілкування з батьками. Наприклад, що справлять не те враженнячи не знайдуть спільну мову.
Практика показує, що в початкових класах батьки більш зацікавлені в співпраці. Потім вони вважають, що діти дорослі. І що старші діти, то менше батьки приходять на батьківські збори,– зізнається Букрєєва.
У будь-якому разі перед 1 вересня вчителька радить організувати спільну зустріч із батьками, щоб обговорити будь-які нюанси та краще дізнатися один одного та учнів класу.
Окрім того, Ольга нагадує батькам, що вони – на одному рівні, а над ними лише дитина. Педагогиня переконана, що вчителі з батьками мають співпрацювати і знаходити спільну мову, щоби дитині було зручно.
Ольга Букрєєва з батьками домовилися про те, що спільні рішення вони ухвалюють, голосуючи. Вона пояснила батькам: “Навіть якщо ви не згодні, то буду дуже вдячна, якщо не говоритимете дітям: “Це через тих батьків ви сьогодні не пішли туди-то”.
А ще на першій зустрічі педагогиня з батьками дійшли згоди, що дітям треба замовити однакові білі футболки і зробити написи й малюнки на них, щоб першокласники виділялися серед інших і не боялися загубитися.
Лайфхак: якщо ви приходите на заміну й не знаєте дітей або ще не запам’ятали їхні імена, можна попросити учнів покласти щоденники чи підписані зошити зверху підручників на парті. Тоді ви бачитимете, кого як звати.
