facebook

В українських школах змінять підхід до вивчення історії Голокосту та війни

У Міністерстві освіти та науки ухвалили нову методику вивчення історії Голокосту та Другої світової війни у школах. Тепер учні будуть проводити інтерактивні дослідження, шукати документальні свідчення та спілкуватися з очевидцями.

 

А всі свої знахідки школярі самостійно додаватимуть на онлайн-платформу “Червона точка пам’яті”, створену Меморіальним центром Голокосту “Бабин Яр”.

На платформі школярі зможуть працювати з реальними історичними джерелами, які вони будуть знаходити самостійно або з допомогою родичів.

Експертка з загальної середньої та дошкільної освіти МОН Раїса Євтушенко вважає, що такий підхід навчить школярів працювати з артефактами та поглиблювати знання.

А координаторка освітніх проєктів Меморіального центру Анна Мазарчук каже, що завдяки онлайн-платформі школярі зможуть думати та діяти як історики.

Ми хочемо, щоб усі школярі вивчали історію не тільки за параграфами підручників, а й у спільній дослідницькій діяльності,
– зазначила вона.

А залучення вчителів-методистів та педагогів-практиків із різних регіонів сприятиме впровадженню проєктів у реальних шкільних умовах.

Коли з’явиться платформа? На платформі будуть зберігатися матеріали для вивчення історії Другої світової війни та Голокосту. У вересні її презентують для широкого загалу.

У МОН запевнили, що на основі цієї платформи будуть створювати матеріали для Національного уроку пам’яті. Він запланований до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру.

Чтайте також:  В Україні готують одне нововведення в освіті...

До слова, цього року майже 20% українських абітурієнтів не склали ЗНО з історії України. В УЦОЯО наголосили, що ці діти не володіють картографічними вміннями, не орієнтуються в історичній хронології тощо.

З якими завданнями не впоралися учні на ЗНО з історії
Наприклад, не знали деякі діти відповіді на питання про гетьмана Сагайдачного – 20% учасників ЗНО вважають, що він створив першу друкарню на українських землях.
Також було завдання з цитатою Мустафи Джемілєва про псевдореферендум у Криму, про те, що на нього не пішли кримські татари, що все це було організовано ФСБ тощо. Лише 58% вибрали правильну відповідь – це референдум 2014 року. А 16% вважають, що це подія 1996 року.
Було завдання упізнати з-поміж різних фактів наслідки репресій – “великого терору” в Україні. Яка ще тема може бути більш топовою для українців? І роки зазначено – 1937–1938, і напис є на діаграмі, що це – кількість заарештованих. Але лише 12% учасників відповіли правильно.
Діти не змогли розмістити у хронологічному порядку зображення шпальт газет з визначальними для України подіями: українізація, Голодомор, проголошення незалежності Карпатської України і героїчна оборона Севастополя. Лише 11% правильно виконали завдання.

Чтайте також:  "Ми остання країна в Європі": заступник очільника МОН назвав вагому причину, чому Україні треба перейти на 12-річну систему освіти

 

Джерело.


Повернутись вверх