Фрази, що вбивають мотивацію учнів: які слова вчителя засмучують дітей та чим їх замінити
Часто учні можуть почути від вчителя токсичні фрази на кшталт “А голову ти вдома не забув”. Ці слова точно не додають бажання навчатись, а навпаки демотивують, та засмучують школярів. Які фрази краще забути вчителям та чим можна замінити образливі слова – читайте у статті.
Джерело:”Освіторія”
Фрази вчителя, які вбивають мотивацію учнів
“А голову ти вдома не забув?”
Цю фразу чули ще, певно, наші бабусі, батьки і будут чути діти. Але завжди такі слова звучать боляче та можуть засмутити учня. Адже іноді в уяві виринають образи з обезголовленими зомбі та почварами чи літературним безголовим вершником.
Що натомість можуть сказати вчителі? Замість того, щоб жахати дітей – попросіть дитину уважніше перевіряти потрібні речі звечора. Навчіть свій клас готувати рюкзак напередодні ввечері.
“Міг би й краще зробити!”
Почувши таку фразу, дитина вважає, що вона недостатньо хороша, і більшість класу кращі за неї. Після таких слід учень навряд намагатиметься більше старатися, адже це демотивує. Після цього можна очікувати байдужості, образи та відсторонення дитини.
Натомість варто було б використати чудову фразу для натхнення: “Знаєш, що стане показником твоєї якісної роботи? 10 вивчених фраз англійською і есе на два абзаци”. Такий виклик дитина прийме з радістю.
“Ніхто не піде на перерву/додому, поки”
Така фраза не зробить вчителя ближчим до дітей, а навпаки – засмутить їх. Якщо педагог хоче навчити дітей відповідальності, то це точно не треба робити через примус. Особливо, якщо ви караєте весь колектив за вчинок одного учня.
Адже у дитячій психіці сформується уявлення що світ – несправедливий, і навіть якщо він все робив правильно – постраждає від дій того, хто все зробив навпаки. І може припинити старатися. Тому просто забудьте цю фразу назавжди.
“Що ти там мичиш? Відповідай нормально!”
Не завжди порівняння дітей з корівками-кізочками звучить мило й необразливо. Адже надалі такі фрази учні можуть використати як «зброю» проти свого однолітка, щоб самоствердитись у колективі.
“Му-му, чого мичиш?”, “Корівка Му-у-у-у”, “А ти точно прийшов за адресою? Я чув, що корови живуть у стайнях” – ось що може почути потенційна “жертва” після того, як вчитель перед усім класом принизить школяра. Не кажіть такої фрази дітям.
“Та що з тобою не так?”
Коли діти почують такі слова, то відчувають себе в цей момент “дефективними” та недосконалими. Тому краще переформулювати фразу-приниження на: “Бачу, що тобі важко / ти заплутався. Давай спробуємо це вирішити разом!”
“А тепер вийди і зайди нормально”
А ця фраза налаштовує колектив учнів на спостерігання кумедної сценки з однією дійовою особою, на яку націлені всі погляди. Часто артистичні учні спеціально вмикають свого внутрішнього актора, щоб і справді зробити «вихід на біс».
Ще одна сторона медалі цієї фрази – намагання педагога додати армійських правил вишколу до шкільних буднів. Тож краще не “змушувати” учня, а поговорити з ним особисто.
“Та ким це ти себе уявив?”
Це питання може поставити засмутити дитину, адже воно сповнене високомірності. У ній читається: “Ти неважливий для цього світу”. Замість того, щоб вказувати дитині її місце в житті, можна сказати: “Твій спосіб висловлювати думки засмучує мене”.
“Не думай, що ти найрозумніший”
Це ще одна фраза знецінювання. Адже хороший вчитель насправді і прагне того, щоб кожен учень почувався розумним та здібним до перемог, але не лузером.
“Що тебе так веселить? Розкажи, посміємося разом!”
Це типова фраза, яка адресується усміхненому учню під час пояснення серйозної теми. Але ж похнюплені та відсторонені вирази облич не є показником успішно засвоюваного матеріалу.
Тож, дайте дітям шанс на гарний настрій просто під час уроку. Звісно, тут не йдеться про випадки, коли школяр “заливається сміхом” під партою, але класний настрій дітей не варто псувати.
“Ти надто розумний, я бачу? Давай, ставай на моє місце та проведи урок!”
Цю фразу можна сприймати як виклик, а виголошується вона зазвичай на тон вище або зловісним голосом. У ній читається і відчай, і втома, і пасивна агресія.
Після таких слів учні відчуватимуть, що от-от може статися буря з непередбачуваними наслідками й реагують тишею. А дитина, до якої звертається вчитель, сором’язливо опустить очі. Але атмосфера напруги – це поганий формат для навчання.
Якщо педагог бачить проблему в поведінці конкретної дитини – варто залишити її на розмову після уроку та не демонструвати негатив усьому класу. До того, ж більшість школярів уважно вас слухали, допоки ви не перемкнули увагу на учня.
“Ти ж дівчинка!”, “Будь сильний, ти ж хлопець!”, “Чого рюмсаєш, як дівчинка?”
Подібні гендерні зауваження досі можна почути у стінах шкіл. Вони породжують комплекси та принижують іншу стать.
Так, хлопцям втокмачують, що вони не мають права на прояв почуттів, а дівчатам — що вони мають відповідати певному стандарту, щоб “бути охайною, чемною, лагідною”. Тим самим дорослі відбирають у дітей право бути собою та досліджувати свою особистість.
