facebook

Залишити школяра на другий рік – це «клеймо на лобі» чи можливість підтягнути знання? Коментар УЦОЯО

Залишити школяра на другий рік – це «клеймо на лобі» чи можливість підтягнути знання? Коментар УЦОЯО

Інформує Всеосвіта.

Наразі існує державний стандарт початкової освіти, який чітко передбачає, що учень повинен опанувати до завершення четвертого класу.

Можливість залишити дитину на другий рік є важливою тому, що дозволяє підтягнути рівень її знань і продемонструвати її освітній приріст у досягненні державного стандарту. На цьому наголосив виконувач обов’язків директора Українського центру оцінювання якості освіти Валерій Бойко в інтерв’ю «Главкому».

За його словами, наразі існує державний стандарт початкової освіти, який чітко передбачає, що учень повинен опанувати до завершення четвертого класу.

Проводиться державна підсумкова атестація з метою моніторингу, а дитина по складах читає «мама», «тато» і пише своє прізвище з помилками. Що робити з такою дитиною? Виявляється, нічого зробити не можна. Ми не можемо залишити дитину, умовно кажучи, на другий рік. У нас механізмів таких немає, і ми її однаково переводимо у базову школу. Ми ж не можемо лишити дитину на повторний курс навчання, – зазначив Бойко.

Він пояснив, що абсолютно всі переходять у базову школу: і той, хто досяг певного рівня державного стандарту, і той, хто не досяг:

Чтайте також:  "Інакше діти виїдуть разом із батьками". У МОН назвали мету №1 у школах Харкова, Одеси, Запоріжжя, Дніпра і Миколаєва

У п’ятому класі Петрик іще буде якось бовтатися зі своїми фрагментарними знаннями, а у 6-7-му – все, дитина не зорієнтується.

На думку в.о. директора #УЦОЯО, поняття «другорічництва» важливе не тому, що дитина отримає «клеймо на лоба», а тому, що це дасть можливість заповнити прогалини в її знаннях.

Проблема у «родових травмах» нашої системи освіти. Що б ми там не говорили, але, реформуючи радянську систему, ми не пішли якимось революційним шляхом, не запровадили щось абсолютно нове. Постійні реформи, в яких ми живемо уже майже тридцять років, часто зводяться до спроб подолати прірву за два стрибки, – підкреслив Бойко.

Він додав, що спочатку в Україні відмовилися від політехнізації школи, зосередившись лише на «гармонійному гуманітарному розвитку».

Гепнули «Суспільствознавство», «Людину і світ», «Людину і суспільство» і ще купу якихось інваріантних предметів, які не виконують жодної виховної чи просвітницької функції. При тому ми втратили політехнізацію, здобули тотальну гуманітаризацію – і на виході отримуємо ані філософа, ані фізика, ані лірика, – підсумував в.о. директора УЦОЯО.

Нагадаємо, що Міністерство освіти і науки затвердило нові методичні рекомендації щодо оцінювання учнів початкових класів.

Джерело.


Повернутись вверх