facebook

Рольові ігри як інструмент формування мовленнєвої компетентності

Рольові ігри як інструмент формування мовленнєвої компетентності

Формування мовленнєвої компетентності: поради для педагогів

Рольові ігри – один із найефективніших інструментів формування навичок комунікації, донесення власної думки та вміння чути інших.

Мовленнєва компетентність є базою для розвитку інших ключових компетентностей. І це не дивно, адже як можна отримати ґрунтовні знання, не знаючи мову? Хоча сучасний світ виводить уперед найрізноманітніші форми взаємодії, а не лише спілкування чи листування.

Чи варто розвивати мовленнєву компетентність у діджитал-світі? Неодмінно, адже це:

  • засіб передачі знань, яким насамперед користуються вчителі;
  • інструмент емоційного впливу, який дозволяє навчити дітей розпізнавати власні емоції та виражати їх;
  • уміння сформулювати та озвучити прохання, думки, бажання, наміри тощо.

Критерії мовленнєвої компетентності:

  • Сформованість звукової сторони мови.
  • Сформованість фонематичних процесів (уміння чути і розрізняти, диференціювати фонеми (звуки) рідної мови).
  • Готовність до звуко-буквеного аналізу і синтезу звукового складу мовлення.
  • Достатній рівень лексичного запасу та вміння його використовувати.
  • Сформованість граматичної будови мови (вміння працювати зі звичайним та деформованим реченням, фразами; правильно будувати прості речення, бачити зв’язок слів у реченнях, поширювати речення другорядними й однорідними членами).
  • Володіння навичками переказу, розповіді, зберігаючи зміст почутого.
  • Комунікабельність, володіння комунікаційними навичками (використання як мовних (інтонація), так і немовних (міміка, жести) засобів виразності мовлення.
Чтайте також:  Українські вчителі їдуть на заробітки до Польщі на канікули: ким працюють та скільки заробляють

Рольові ігри – простий спосіб пізнання себе та навколишньої дійсності шляхом використання вербальних та невербальних комунікативних інструментів. Вони вчать спілкуватись.
А ще рольові ігри:

  • розвивають м’які навички, наприклад, емпатію;
  • дозволяють діяти в умовах, наближених до реальних ситуацій;
  • дозволяють досліджувати й експериментувати;
  • навчають співпрацювати, будувати діалог;
  • спонукають до розуміння інших та себе (емпатія та самоемпатія), вчать, як поставити себе на місце іншого;
  • навчають м’яко, через гру;
  • стимулюють творчість та уяву.

Літературна «Мафія»
Наша головна редакторка, Любов Цукор, пропонує інтерпретувати всім відому гру. Сутність залишається тією ж – потрібно знайти мафіозі серед звичайних жителів міста.

У чому полягає навчальний компонент гри? Її персонажі – герої відомого твору! Але правила залишаються такими ж: гравці мають переконати одне одного в тому, що вони точно не належать до мафії. При цьому потрібно вирахувати злодіїв і не дати їм зашкодити мирним жителям.


Вправа «(Не)випадкові історії»
Чи вміють ваші учні розповідати історії? Якщо ні, то саме час їх навчити! Попросіть учнів написати невеликий текст за допомогою випадково згенерованих слів та словосполучень. Так діти навчаться дивитися нестандартно на звичні предмети, ситуації.

  • Попросіть учнів розділити аркуш на три колонки та заповнити таблицю.
  • У довільному порядку назвіть цифру для кожної із колонок, наприклад: перша – 4, друга – 2, третя – Це основа історії.
  • «Син короля на хмаринці їсть морозиво» – ця фраза може стати першим реченням історії або коротким її описом.
Чтайте також:  Батьки оцінюють якість середньої освіти в Україні як «посередню»: результати дослідження

Пропоновані завдання до гри:

  • Написати текст у певному стилі, не відходячи від теми (не гра).
  • Написати та озвучити монолог/діалог від імені персонажів.
  • Зробити фонетичний розбір речення.

Джерело.


Повернутись вверх