facebook

Не треба мордувати учнів точними науками: Віктор Громовий про ЗНО з математики

Український педагог вважає, що дітей не потрібно змушувати вчити математику, якщо вона їм важко дається.

Відомий український педагог, Віктор Громовий, часто ділиться власним баченням розвитку освітньої сфери, а його стрічка новин у фейсбуці постійно поповнюється дописами на різну тематику, які спонукають коментаторів до дискусії. Так, один із вчорашніх дописів учителя про те, що випускники мають складати обов’язково ЗНО з української мови та історії, а всі інші предмети – самостійно обирати, зібрав чимало критики та зауважень. Більшість коментаторів були не згодні з твердженням пана Громового, вважаючи ЗНО з математики важливішим за інші предмети. У наступному дописі, який був опублікований сьогодні, педагог вирішив роз’яснити, що саме мав на увазі:

До вчорашньої дискусії щодо обов’язкового ЗНО з математики. Люди добрі, головне ж не математиці (історії, біології) всіх навчити, а математикою (історією, біологією) щось важливе розвинути, створити для кожного можливості для зростання та забезпечити емоційний комфорт.

Далі педагог пише про те, що не потрібно учня змушувати заучувати формули, яких він не розуміє, бо такий метод може погано вплинути на дитину і розвинути певні страхи:

Звісно, не йдеться про розвиток навченої безпорадності, страху чи патологічної ненависті до предмета і школи. Колись Іван Плющ сказав стосовно іншої теми по-народному просто: “Навіщо його пхати, якщо воно не лізе?”. Насильницьке завантаження мозку певними формулами (бо буде обов’язкове ЗНО!) анічогісінько, окрім шкільних фобій, розвинути не зможе.

Коли Віктор Громовий очолював гімназію з гуманітарним напрямом, то періодично стикався з типовою проблемою: майбутні філологи чи історики не бажали вчити математику. У такому разі він бачив лише два варіанти виходу із цієї ситуації:

Перший: згадати ідею спорідненої праці Григорія Сковороди. Те, що тобі потрібне, не важко, а що важко, те не потрібно (“Хвала ж блаженному Богові, що потрібне зробив неважким, а важке непотрібним”). І просто не діставати учнів, яким “не дається математика”. Другий: з огляду на те, що у наших шкільних реаліях не можна відмовитись від обов’язкового предмета, у випадку, якщо у вас в класі сидять майбутні філологи, ви повинні запропонувати їм вивчати “математику для поетів”.

Учитель натякає, що в такий спосіб можна викладати й інші предмети:

Якщо ж я, як історик захочу, щоб мій предмет був цікавий учням кібернетико-технічного коледжу, я запропоную їм історію для технарів. Наприклад, події ІІ Світової війни буду пропонувати вивчити на матеріалах розвитку військової техніки.

У своїх математичних талантах пан Громовий не сумнівається і каже, що вчителі вмовляли його вступати у фізмат ліцею при КНУ, але він не захотів, бо математика йому давалась легко, а ось гуманітарні предмети – ні. Тому й обрав історичний факультет.

Як шкільний “математичний геній” мав піонерське доручення допомагати з математикою однокласникові Толі Б. Ще в 12-ть років переконався, що допомогти йому я нічим, окрім дати списати, не зможу. У нього інші мізки, по-іншому працюють. Ну не лізе йому в голову математика хоч ти трісни. Тому найкраще, що ми можемо зробити для таких учнів – просто припинити їх мордувати математикою.

І підсумовує педагог тим, що вважає за потрібне змінити тоталітарне педагогічне мислення:

Чтайте також:  Чверть учасників пробного ЗНО не отримали сплачені кошти

Для цього нам усього-на-всього треба згадати про існування різних типів інтелекту та змінити власне тоталітарне педагогічне мислення.

Джерело.


Повернутись вверх