“Шоста думка – про наші шкільні підручники: більш марнотратного проекту в освіті ще не було” – Ігор Лікарчук
Продовжую розмірковувати про тридцятиріччя незалежності в освіті України.
Шоста думка – про наші шкільні підручники.
Якби лише хтось порахував і повідомив людям скільки бюджетних грошей було викинуто на вітер у процесі «забезпечення безплатними підручниками» за ці тридцять років, то суспільство б жахнулося.
Упевнений, що якби ці гроші пішли на зарплату вчителям, то вона б уже не перший рік могла б бути отих 4000 в доларовому еквіваленті.
Іншими словами – Більш марнотратного багаторічного проекту в освіті за тридцять років НЕ БУЛО.
Я особисто бачив у десятках шкіл тисячі шкільних підручників, за видання яких держава заплатила шалені гроші, але які жодного разу не були в руках учнів. А у скількох підручниках були виявлені помилки і недоречності? А яка кількість підручників взагалі ніколи не потрапила до шкіл, хоч і були надруковані стотисячними тиражами. Знову ж таки, особисто бачив іх у підвалі колишнього видавництва «Освіта» у 2014-2015 роках…
Єдиним позитивним надбанням у виданні підручників стало те, що з’явилися альтернативні підручники. Усе інше – морок. І з кожним роком цей морок стає густішим і густішим.
Між іншим, забезпечення безоплатними підручниками не можуть собі дозволити навіть чимало багатих країн світу. Із країн колишнього СРСР, це благо лишилося лише в Росії, Україні та Білорусії.
Навіть багаті країни не видають за державні кошти кілька підручників із одного предмету для одного класу. Я вже мовчу про те, що там підручники і за змістом, в за рівнем поліграфічного виконання – зовсім інші, ніж наші.
І головна відмінність в тому, що тамтешні підручники ЦІКАВІ для учнів…
Кілька років тому за дорученням тодішнього керівництва МОН, після довгої праці та консультацій, ми в Навчально-методичному центрі з питань якості освіти розробили нове сучасне положення про експертизу підручників, запровадження якого мало б унеможливити появу в навчальних книгах інформації типу: «сода лікує рак…».
Але в МОН не вистачило коштів (офіційна версія) та політичної волі і бажання (моя версія) це положення імплементувати в життя. Яке в українському підручникотворенні продовжується тридцять років за одним й тим же принципом: гроші на вітер.
Далі буде…
Ігор Лікарчук
