facebook

В Україні скоротять кількість вишів: чому та яких фахівців шукають роботодавці

В Україні скоротять кількість вишів: чому та яких фахівців шукають роботодавці

Випускники зараз вирішують, в які виші будуть подавати документи. А вже через кілька років цей вибір стане легшим, бо Світовий банк виділить Україні 200 мільйонів доларів, щоб скоротити кількість наших університетів.

Джерело:ТСН

1.Чому в Україні хочуть скоротити кількість вишів

2.Вступники обирають “не ті” спеціальності

3.Яких фахівців шукають роботодавці

4.Який університет обрати

5.Терміни вступної кампанії у 2021 році

Чому в Україні хочуть скоротити кількість вишів
Все для того, щоб якість цих університетів стала кращою. Зокрема, проведуть аудит, який і показе, хто найслабший і кого будуть оптимізувати.

Світовий банк прийняв таке рішення через те, що в Україні не співпадають бажання випускників та роботодавців.

Так, абітурієнти вперто продовжують обирати гуманітарні науки, а компанії шикуються в чергу за дефіцитними випускниками-технарями.

Також цього року небагато випускників склали ЗНО на високі бали. А третина одинадцятикласників взагалі завалила ЗНО з математики.

Цікаво! У 2021 році 500 учасників ЗНО отримали 200 балів з одного з тестувань, 27 учасників – отримали 200 балів з двох тестів, а один учасник отримав 200 балів з усіх трьох іспитів.
Вступники обирають “не ті” спеціальності
Експерти кажуть, що головна проблема через різницю у бажанні абітурієнтів і роботодавців – відсутність профорієнтації. Адже українські випускники не можуть “помацати” професію. За словами експертів, у нас немає екскурсій на підприємства, стажування для учнів, працевлаштування з 14 – 16 років.

Чтайте також:  МОН затвердило умови вступу до вишів у 2022 році: що мають знати абітурієнти

Відповідно наші діти мають якесь космічне уявлення про ринок праці. За них часто обирають батьки. Ми маємо велику кількість дипломованих фахівців, бо наше упередження, що якщо дитина не отримала диплом про вищу освіту, з нею щось не так,– додають фахівці.

Окрім того, батьки також виступають проти дефіцитних та високооплачуваних робітничих спеціальностей.

Наприклад, на сьогодні молодий юрист отримує зарплату 6 – 8 тисяч гривень, а спеціаліст технічної професії – на старті має 15 тисяч гривень, і вже за два роки він може вирости до 45 тисяч гривень.

І в результаті, ми маємо “хронічний перебір юристів та менеджерів”. Так, у 2020 році абітурієнти подали найбільше заяв на правові спеціальності. На другому місці – менеджмент, потім філологія і комп’ютерні науки.

Яких фахівців шукають роботодавці
Вперше за останні роки у 5-ку спеціальностей за кількістю поданих заяв увійшла вчительська спеціальність – “Середня освіта”. Але роботодавці хочуть геть іншого.

У нас шалений попит з боку роботодавців на фахівців з програмної інженерії, комп’ютерних наук і кібербезпеки. Часто студент, який випускається тільки з університету, може отримувати 2 – 3 тисячі доларів,– говорить ректор КПІ.

Водночас у КНУ ім. Т. Шевченка запевняють, що шалений попит з-за кордону зараз і на студентів-третьокурсників з напрямку біології та хімії. Так, хороший хімік-аналітик має зарплату у 25 – 30 тисяч гривень зі старту.

Чтайте також:  МОН затвердило умови вступу до вишів у 2022 році: що мають знати абітурієнти

Також на ринку праці не вистачає ІТ-фахівців. Щороку їх потрібно понад 30 тисяч. А виші – випускають половину. Тож, якщо підете вчитися на прикладну механіку, фізику чи математику, то без роботи не залишитеся.

Додамо, що роботодавці шукають також інженерів-технологів, металургів, хіміків, фармацевтів, і у дефіциті зараз і медики.

В Асоціації роботодавців кажуть, що випускники сьогодні вибирають не ту професію, яка потрібна ринку праці, а ту, яка найлегша для вступу. “Батьки для себе повинні зрозуміти, що вони хочуть: диплом чи кар’єрний успіх для дитини”, – додають експерти.

Який університет обрати
Якщо не можете визначитися зі спеціальністю, то для початку важливо обрати якісний університет.

Наразі в Україні понад тисяча двісті закладів вищої освіти. Щоб обрати найкращий для себе – перегляньте університетські рейтинги.

Так, у лідерах залишаються Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Київська політехніка, Львівський національний університет ім. І. Франка, Харківський виш ім. В. Каразіна та Києво-Могилянська академія.

У МОН запевняють, що зараз вони фінансують на одного студента-бюджетника суму у розмірі близько 2 тисяч доларів на рік. “В той же час як в світі ця сума складає десятки, а місцями і сотні тисяч доларів! Ось і вся різниця!”, – кажуть у відомстві.

Чтайте також:  МОН затвердило умови вступу до вишів у 2022 році: що мають знати абітурієнти

Експерти ж вважають, що попри це, їхати навчатися за кордон, особливо на перших курсах, не варто. Оптимальний варіант – бакалаврат в Україні, а потім іноземна магістратура.

До слова, у абітурієнтів 2021 року є ще 2 дні перед остаточним вибором. Адже вже 14 липня розпочинається прийом заяв та документів у вишах.

Терміни вступної кампанії у 2021 році

  • з 1 липня – реєстрація електронних кабінетів;
  • з 1 по 13 липня – складання вступних іспитів та творчих конкурсів на бюджет та контракт, а 14 – 23 липня – тільки контракт.
  • з 14 липня – прийом заяв та документів на вступ;
  • до 16 липня – прийом для тих, хто вступає за співбесідою, вступними іспитами і творчими конкурсами;
  • до 23 липня – прийом за результатами ЗНО, вступних іспитів та творчих конкурсів, якщо вони були складені з 1 до 13 липня;
  • 17 – 19 липня – співбесіди;
  • до 28 липня – оприлюднення рейтингових списків;
  • до 2 серпня (18:00) – подання оригіналів документів;
  • 9 серпня – зарахування на бюджет.

Джерело.


Повернутись вверх